Створення нових робочих місць, розвиток малого й середнього бізнесу є мало не основними пунктами програми Президента Віктора Ющенка та його команди. Голова парламентського комітету з питань промисловості та підприємництва, давній соратник Ющенка Юрій ЄХАНУРОВ розповідає про плани нової влади.
— На київський Майдан на підтримку Ющенка вийшли тисячі людей. Що вони отримають за свою самовідданість?
— Очікування суспільства величезні. Більше половини людей просять свободи, щоб реалізувати себе самостійно. Решта сподіваються на велику ложку та казан із соціальними допомогами. Але без підприємця цей казан буде порожній. Тому нова влада робить величезну ставку на розкріпачення малого та середнього бізнесу. Завдяки цьому, за найближчі 10 років ми розраховуємо створити середній клас, який стане опорою влади. Це головний проект Ющенка.
— Які кроки будуть зроблені, щоб дати цивілізоване місце роботи мільйонам людей, які сьогодні виживають завдяки стихійним ринкам?
— Як свідчить досвід Східної Європи, стихійні ринки розорилися в конкурентній боротьбі з мережевими маркетами. Кожен такий маркет, чисельністю 250 осіб, позбавляє роботи не менше тисячі дрібних підприємців і людей, які працюють у них за наймом. Сьогодні потреби Києва забезпечуються маркетами на рівні 50%. Коли ця цифра досягне 100%, на вулиці мало- хто робитиме покупки. Щоб уникнути масового безробіття, Ющенко планує створити п’ять мільйонів робочих місць і на великих підприємствах, і в малому бізнесі. Люди повинні знайти своє місце в цивілізованій економіці. Держава робитиме для цього все.
— Чи є конкретні дослідження ринку на предмет того, у яких сферах може бути успішний малий і середній бізнес?
— Людям, котрі заробили на стихійному ринку невеликий стартовий капітал, повинні давати такі консультації в бізнес-центрах, які відкриють при відділах економіки місцевих органів влади. Поки ці дослідження не велися цілеспрямовано, але з приходом Ющенка «процес піде».
— Чи не будуть такі центри «липою»? Чиновника і так годує бюджет, нащо йому проблеми малого бізнесу?
— Спілки підприємців набагато активніші та кваліфікованіші за чиновників. Тому не виключено, що держава доручить їм орієнтацію підприємців у бізнесі. Цим самим спілкам держава й платитиме за послуги. Узагалі, чим більше обов’язків ми заберемо в держави та передамо до органів місцевого самоврядування та громадських організацій, тим цивілізованішою стане Україна.
— Чи буде малий бізнес розвиватися за нинішньої поліцейської держсистеми? Мої сусіди, які стоять на ринку, платять «ментам», податковій, за оренду. Так миттю розоришся.
— У державі, пронизаній корупцією, таке зустрічається щокроку. Навіть у результати голосування на президентських виборах ми закладали крадіжку 5,8% голосів за рахунок адмінресурсу. Так і в бізнесі: кожен підприємець вимушений закладати хабарі в статтю витрат. Щоб цього не було, треба демонтувати «дозвільну систему», що діє в державі. Зараз ми готуємо законопроект, щоб скасувати понад півтори тисячi «дозволів».
— Що ще зробить влада, щоб полегшити життя малому та середньому бізнесу?
— Рада найближчим часом ухвалить закон, де розділить бізнес за «категоріями». Буде введене поняття мікропідприємства — де менше 10-ти співробітників, мале підприємство з чисельністю до 50-ти працюючих і середнє — до 250-ти працюючих. Для них на багато років збережеться система єдиного податку та спрощеної звітності — щомісячної та поквартальної, — щоб чиновник туди не ліз. Уряд дасть по руках місцевим органам влади та полегшить доступ до оренди або купівлі приміщень таким підприємствам. Це будуть і порожні приміщення зупинених промислових підприємств, і перші поверхи міських будинків. Дані про їх оренду або продаж повинні «вивішувати» на інтернет- сайти всіх органів управління. Влада відкрито обговорюватиме свої рішення — публікуватиме всі проекти за 10—14 днів до їх затвердження. З цього погляду підприємці повинні подумати, хто захищатиме їхні права. Оскільки владі важко вести діалог із кожним, імовірно, масово з’являтимуться громадські організації підприємців. Юристи та фінансисти, найняті ними, зможуть наполягати на скасуванні несприятливих рішень.
— Де підприємці братимуть кредити на «розкручування» свого бізнесу? Адже лише «товстосум» зможе «потягнути» нинішню вартість цього процесу.
— Ще в 2000 році уряд тогочасного прем’єра Ющенка мав досвід організації дешевих кредитів. Уперше державні дотації були пущені не в конкретні галузі, а на погашення різниці високих і помірних кредитних банківських ставок підприємцям. Держава компенсувала різницю, а підприємці реально платили 2-3% річних. І всі були задоволені. До речі, весь обсяг кредитів не був вибраний — очевидно, відповідальність лякала.
