Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Оптимізм без відповіді

Чи до снаги Держкомпідприємництву побудувати капіталізм силами тільки малого бізнесу?
29 жовтня, 1998 - 00:00

На черговій прес-конференції вона з’явилася ніби осяяною відразу двома подіями: своєю поїздкою до Москви «з обміну досвідом» і економічною нарадою у Президента, що зарядило її надзвичайним оптимізмом і вірою у «світле майбутнє» вітчизняного малого та середнього бізнесу. Адже, за пильним спостереженням п. Кужель, стосовно створення законодавчих основ підприємництва «білокам’яна» відстає від «неньки» принаймні на півтора року. Однак із розвитку самого підприємництва «задніх пасемо» вже ми. «У Лужкова 50 відсотків ВВП дає малий бізнес, а Москва — це 30 відсотків валового внутрішнього продукту Росії. У нас же такі структури забезпечують лише 5 відсотків ВВП», — зазначила «шеф українського бізнесу».

То ж де місце радості — час упасти в глибокий мінор від таких прозрінь. Закони є, та який із них толк? Аж ні. Пані Кужель і на цей раз продемонструвала, що не за її правилами витати у хмарах. Деякі факти насправді дають надію. Український малий бізнес останнім часом зростає, якщо й не як на дріжджах, то, принаймні, дуже активно. Точкою відліку голова держкомітету схильна вважати неоднозначно сприйнятий зазначений Указ Президента. Після набрання ним чинності до 150 тисяч українських комерсантів додалося ще 40 тисяч. Хоч п. Кужель бачить резерви для збільшення нинішньої їхньої кількості принаймні в п’ять разів. Указ, що дозволив підприємцям зітхнути вільніше, Президент має намір жорстко контролювати. А про порушення, які допускають різного рангу чиновники з різноманітних перевіряючих контор, Олександра Кужель сподівається дізнатися від тих, хто постраждав, і ці кричущі факти оприлюднить на нараді зі столичними підприємцями.

А ще, повідомила голова держкомітету, обіцяно підтримку Нацбанку щодо створення кредитно-гарантійної установи (назви їй поки що не визначили). Зате відомо, чим повинен займатися новий фінансовий інститут. Він покликаний забезпечити малий бізнес позиками на вигідних умовах. А якщо і облдержадміністрації підключаться і рухатимуть уперед малий бізнес, як, наприклад, в Івано-Франківській області, сказала наприкінець п. Кужель, за його долю можна буде не хвилюватися. Питання лише в тому, за якими ставками будуть видаватися кредити. Та саме це питання залишається поки що без відповіді.

№207 29.10.98 «День»

При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»

На черговій прес-конференції вона з’явилася ніби осяяною відразу двома подіями: своєю поїздкою до Москви «з обміну досвідом» і економічною нарадою у Президента, що зарядило її надзвичайним оптимізмом і вірою у «світле майбутнє» вітчизняного малого та середнього бізнесу. Адже, за пильним спостереженням п. Кужель, стосовно створення законодавчих основ підприємництва «білокам’яна» відстає від «неньки» принаймні на півтора року. Однак із розвитку самого підприємництва «задніх пасемо» вже ми. «У Лужкова 50 відсотків ВВП дає малий бізнес, а Москва — це 30 відсотків валового внутрішнього продукту Росії. У нас же такі структури забезпечують лише 5 відсотків ВВП», — зазначила «шеф українського бізнесу».

То ж де місце радості — час упасти в глибокий мінор від таких прозрінь. Закони є, та який із них толк? Аж ні. Пані Кужель і на цей раз продемонструвала, що не за її правилами витати у хмарах. Деякі факти насправді дають надію. Український малий бізнес останнім часом зростає, якщо й не як на дріжджах, то, принаймні, дуже активно. Точкою відліку голова держкомітету схильна вважати неоднозначно сприйнятий зазначений Указ Президента. Після набрання ним чинності до 150 тисяч українських комерсантів додалося ще 40 тисяч. Хоч п. Кужель бачить резерви для збільшення нинішньої їхньої кількості принаймні в п’ять разів. Указ, що дозволив підприємцям зітхнути вільніше, Президент має намір жорстко контролювати. А про порушення, які допускають різного рангу чиновники з різноманітних перевіряючих контор, Олександра Кужель сподівається дізнатися від тих, хто постраждав, і ці кричущі факти оприлюднить на нараді зі столичними підприємцями.

А ще, повідомила голова держкомітету, обіцяно підтримку Нацбанку щодо створення кредитно-гарантійної установи (назви їй поки що не визначили). Зате відомо, чим повинен займатися новий фінансовий інститут. Він покликаний забезпечити малий бізнес позиками на вигідних умовах. А якщо і облдержадміністрації підключаться і рухатимуть уперед малий бізнес, як, наприклад, в Івано-Франківській області, сказала наприкінець п. Кужель, за його долю можна буде не хвилюватися. Питання лише в тому, за якими ставками будуть видаватися кредити. Та саме це питання залишається поки що без відповіді.

№207 29.10.98 «День»

При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»

Віталій ХАРЧЕНКО
Газета: 
Рубрика: