Який рівень ділової активності господарника-аграрія? Над вивченням цього питання працюють у Хмельницькому обласному управлінні статистики. Вибірково досліджуються 47 сільгосппідприємств, себто 6,7% від загальної їх кількості в області. І робиться це не традиційно, а за методикою Комісії європейського співтовариства. Керівники цих підприємств колективної форми власності щоквартально відповідають на запитання анкети.
Отже, за останній квартал 1996 р. так званий індекс оптимізму становить: з виробництва молока - 57%, м'яса - 52%, продовольчого та фуражного зерна - відповідно 36% і 32%. Причини цього стають зрозумілими з подальших відповідей на анкету. На 62% об'єктів дослідження вважають, що виробництво гальмується через низький платоспроможний попит. Навіщо, мовляв, виробляти, якщо збуту все одно немає? Цю тезу можна висловити й інакше: навіщо виробляти, аби потім за безцінь продати. 57% респондентів стверджують: бракує обігових коштів. Певна річ, їх не буде, бо немає збуту. Що стосується устаткування і механізмів, то кожен третій учасник анкетування відзначає їх нестачу. Прогнозуючи очікуваний попит на товари, 64% респондентів відзначають, що виробничих потужностей буде недостатньо. Це станеться не через очікуване збільшення робочих місць. Насамперед прикра ситуація пов'язується в тим, що ані звичайна заміна зношених засобів виробництва, ані їх збільшення не відбувається і не передбачається. Переважна більшість опитаних відзначає тенденцію до зменшення кількості мінеральних добрив, запасних частин до техніки, кормів для худоби тощо.
Опитувані одностайні в тому, що по руках і ногах господарника в'яжуть надмірні податки, "ножиці" в цінах на промислову та сільгосппродукцію. Єдиний продукт, виробництво якого, за прогнозами, повинно збільшитися в другому кварталі поточного року - це молоко. Однак це пов'язується не із підвищенням ділової активності та не з капіталовкладеннями в галузь, а лише з природними умовами. Традиційно літо - пора "великого молока". "Більшість господарників не сподівається на поліпшення справ", - роблять песимістичний висновок автори опитування, спираючись на думку 14 тисяч працюючих.
