Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Особливості національного полювання... за власністю

Процес приватизації в країні якщо й не вмер, то й не живий. Реанімація намічена на 2007 рік
9 грудня, 2006 - 00:00
МАЛЮНОК IГОРЯ ЛУК’ЯНЧЕНКА

«Станом на 20 листопада ми виконали річний план щодо орендних платежів, виплати дивідендів», — не без гордості повідомляє громадськості голова Фонду державного майна України Валентина Семенюк. Але відразу ж додає, що з приватизацією справи йдуть не так блискуче — триває період «утряски» багатьох питань. А ось за словами Олександра Шлапака, керівника служби соціально-економічного розвитку Секретаріату Президента, 2006 року з запланованих 518 об’єктів приватизовані лише 111. «Ми отримали менше 18% того, що планували отримати цього року. За оптимістичними підрахунками, недоотримано 1,5 мільярда гривень». Шлапак також підкреслив: «Президент стурбований тим фактом, що приватизація входить у «неприйнятний ручний режим».

Але рік, що минає, для головного приватизатора країни вже наче в минулому. Як відомо, днями Верховна Рада ухвалила закон про орієнтoваний перелік об’єктів держмайна, що підлягають приватизації в 2007 році. Правда, голова ФДМУ не задоволена, що до списку увійшли «Укртелеком» та Одеський припортовий завод. До того ж, як уточнила Семенюк, ці об’єкти з’явилися в списку не з ініціативи Секретаріату Президента, а внесені деякими народними депутатами, зокрема, головою парламентського комітету з питань економічної політики Володимиром Заплатінським. А депутати рідної для Семенюк фракції СПУ внесли до законопроекту новацію про те, що всі об’єкти, які увійшли до цього переліку, будуть продаватися «на конкурсній основі з елементами аукціону». Окрім того, продаватимуться вони разом із землею на якій розташовані. «Наступного року реально можна отримати 10 мільярдів гривень від приватизації, якщо дотримуватися конкурсу з елементами аукціону й за вартість землі», — ділиться оптимістичними планами Семенюк. Таким чином, за її словами, можна буде безболісно вирішити ще одну проблему — винесення екологічно небезпечних великих підприємств за межу міста.

Але повернемося до «приватизаційних Еверестів», як назвав би «Укртелеком» та Одеський припортовий завод попередник Семенюк на її нинішній посаді, а нині народний депутат Михайло Чечетов. Так ось, пані Валентина має свою думку стосовно цих об’єктів. «Укртелеком», на її думку, повністю приватизувати недоцільно, тоді як продаж контрольного пакету його акцій взагалі суперечить державним інтересам — самий оптимальний варіант залишити державі 60%+1 акцію, а на продаж, з метою капіталізації, виставити не більше 25% акцій. Що стосується компанії «Інфoком», яка входить в «Укртелеком» (51% в її статутному фонді володіє держава), то цей пакет, вважає Семенюк, доцільно продати повністю.

Що стосується Одеського припортового заводу, то тут проблема вже інша: «Я консультувалася з фахівцями — сьогодні немає технічної можливості розділити сховища, пристані й аміакопровід, — пояснила Семенюк і додала: — Там все об’єднане єдиною електронною системою обліку. Я сьогодні не бачу механізму того, як цю трубу ділити — вздовж чи впоперек». Разом з тим, голова ФДМУ ніби то ще не ставить у цьому питанні крапку — консультації з представниками Міністерства промислової політики та інших відомств продовжуються.

Кому дістануться «Еверести»? За словами Семенюк, у Верховній Раді розроблений законопроект, що передбачає заборону на приватизацію стратегічних об’єктів державними компаніями інших країн. «Ми повинні уникнути сумного досвіду Польщі, національного оператора якої купила французька державна телекомунікаційна компанія», — підкреслила Семенюк.

Марія СЕМЕНЧЕНКО, «День»
Газета: 
Рубрика: