Світова екологічна громадськість занепокоєна майбутнім нашої планети, вона вважає, що країни світу повинні прийняти новий «зелений» курс або новий «зелений» договір, що визначає взаємини людини з природним середовищем. Напередодні Всесвітнього саміту зі стійкого розвитку «Ріо плюс 20», який 2012 року відбудеться в Ріо-де-Жанейро, Україна могла б стати чемпіоном «зеленої економіки» в світі. Таку думку висловив учора на міжнародній конференції «Зелена економіка — європейський вибір України» представник Програми ООН з довкілля (ЮНЕП) Махір Алієв.
«Сьогодні людство живе в світі, що зіткнувся з трьома великими кризами, — вважає голова представництва Фонду Генріха Белля в Україні Кирило Савін. — З одного боку, це економічна й фінансова криза, що розпочалася 2008 року й, на мою думку, ще не закінчилася. З іншого боку, це екологічна й кліматична криза, що загрожує зміною клімату з глобальним підвищенням температури. Третя криза — ресурсна або енергетична». Запаси газу, нафти, урану та вугілля на Землі, на думку експерта, дуже скоро закінчаться. «Прогнози щодо нафти й газу вказують на 2040 рік, щодо урану — на 2050—2060 роки, щодо вугілля — приблизно на 2105 рік», — розповідає експерт. На його думку, людство стоїть сьогодні перед прірвою й зобов’язане дати відповідь на ці кризи.
Вона полягає в «озелененні економіки», в розробці й здійсненні масивних державних інвестиційних програм, спрямованих на докорінну перебудову основ світової економіки, вважають учасники конференції. Провідні країни світу наприкінці 2009 року виділили або анонсували для підтримки ринкової кон’юнктури понад два трильйони євро. Але лише 15% цих потенційних інвестицій можуть бути використані для «озеленення» економіки, зазначає Савін. А на думку вчених, навіть для досягнення мінімальних цілей у цьому напрямку необхідно щонайменше 20%. А щоб врятувати клімат і не перейти межу в два градуси (таке зростання середньорічної температури на Землі може призвести до незворотних змін на нашій планеті), потрібно щонайменше 1,3 трильйона євро інвестицій в «озеленення» (сьогодні 0,34 трильйона).
На що рекомендується витрачати ці кошти? За словами Савіна, «зелені» інвестиції слід направляти в чотири головні галузі економіки — в енергетику, транспорт, будівлі (там використовується від 30% до 40% енергії й виробляється приблизно стільки ж вуглекислого газу). Четверта головна сфера для інвестицій — виробництво стратегічних ресурсів — металів (сталь і алюміній), цементу та паперу. Крім того, інвестиції рекомендують вкладати в сучасні системи передачі енергії, які треба перетворити на так звані розумні системи, в трансформацію транспортної інфраструктури й розвиток громадського транспорту в містах, в утилізацію й вторинне використання ресурсів, на підтримку наявних екосистем як чинника виробництва земних ресурсів. Головним напрямком інвестицій повинна стати підтримка революційних технологій та інновацій у сфері поновлюваних джерел енергетики й енергоефективності.
Чи готова стати на цей шлях Україна? Відповідаючи на це запитання, Зоряна Міщук, яка представляла Інститут стабільного розвитку, була не надто оптимістичною. Вона зазначила: «Те, що ми сьогодні бачимо в контексті антикризових заходів (уряди України. — Авт.) іде в розріз із концепцією стабільного розвитку». «Ми бачимо проїдання кредитів, за що будуть розплачуватися подальші покоління, а замість заходів для стимулювання малого бізнесу до стимулювання екологічних технологій ми бачимо нарощування податкового тиску й репресій, бачимо... симуляцію адміністративної реформи, проведеної за одну ніч без консультацій із громадськістю...» Утім, експерт помічає на цьому напрямку не лише негативи. Вона говорить про розвиток в Україні громадянського суспільства, про еволюцію Майдану від громадсько-політичного до громадсько-економічного й екологічного. Другий позитивний чинник, на її думку, — євроінтеграція України. І третій — інтерес бізнесу, що зростає, до виробництва екологічно чистих товарів, його корпоративна соціальна відповідальність за «озеленення» економіки в цілому.
Але чи готовий психологічно український бізнес до переходу на рейки «зеленої економіки»? На це запитання «Дня» експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Газізуллін відповідає однозначно позитивно. Він вважає, що в Україні достатньо «природного капіталу» (лісового та сільського господарства), і в умовах дедалі більшого глобального обмеження ресурсів той потенціал, який має Україна, може приносити реальні гроші».
