На цьому тижні Президент Віктор Ющенко підписав закон про зміни до ряду законів щодо стимулювання виробництва моторних сумішових бензинів. На думку експертів, це дозволить активізувати рух за енергозбереження в багатьох регіонах країни. Між тим, деякі з них вже готові продемонструвати перші досягнення в цьому напрямі. У четвер прем’єр-міністр Юрій Єхануров знайомився з досвідом використання альтернативних видів енергії у Вінницькій області. Адже саме завдяки пошуку внутрішніх резервів і нових енергозберігаючих технологій цьому регіону вдалося пережити зиму відносно стабільно, з мінімальними втратами.
Вінницька область, як вказувалося під час візиту прем’єра, протягом року споживає в середньому 210 тисяч тонн дизельного пального та 160 тисяч тонн бензину. Традиційно 30% йде на весняно-польові роботи, 40% — на роботи, пов’язані з обробкою земель та осінні роботи. Як правило, саме в цей час ціни на нафтопродукти починають істотно зростати. А це, в свою чергу, провокує загострення соціальної напруги. І влада стає, певною мірою, заручником цієї ситуації.
Вінницький губернатор Олександр Домбровський виступає наполегливим пропагандистом і навіть своєрідним мотором у справі запровадження альтернативних джерел енергії. За його наполягання в області впроваджується програма «Біодизель». Для виготовлення цього виду пального потрібен рапс, соя або інші олійні культури. З них виробляється екологічно чисте пальне — біодизель, який за своїми показниками не поступається пальному з нафти. В той же час він набагато прийнятніший в плані охорони навколишнього середовища. Пляма біодизеля, який потрапив, скажімо, до річки, сама собою розщеплюється, не завдаючи шкоди навколишньому середовищу.
Торік Вінницька область посіяла озимий рапс на 40 тисячах гектарів — найбільше в Україні. Є намір побудувати три заводи для виготовлення з цієї культури біодизеля. Це дозволить зменшити залежність від нафти та нафтопереробних заводів-монополістів. Поки що лише два підприємства в Україні — Вінницький та Чернівецький олійножирові комбінати опрацювали повний цикл переробки рапса, завдяки чому його можна використовувати для наступного виготовлення біодизеля. До слова, відповідно до директив ЄС, починаючи з 2006 року виробництво цього пального в країнах ЄС повинно зрости в три рази, а з 2010 року — в 10 разів. Для цього в країнах ЄС започатковано потужну систему економічної мотивації. Наприклад, в Німеччині дизельне пальне, яке додається до біодизеля, оподатковується нульовою акцизною ставкою, а у Франції 75% акцизної ставки компенсується державою. Крім того, там запроваджено жорсткий механізм примусу нафтопереробних заводів до виготовлення дизильного пального рослинного походження. І, якщо вони не будуть його використовувати, то за це накладається штраф, у двоє більший від розміру невикористаного дизельного пального. Дуже важливо, що в ЄС впроваджується спеціальна ставка стимулювання для виробників — 45 євро на 1 га при вирощуванні рапсу.
Якщо в Україні буде використано і запроваджено аналогічну систему стимулів ще протягом поточного року, то, вважає Домбровський, ми зможемо потужно розвинути цей ринок і отримати нові надходження в державний бюджет. На його думку, Україні важливо наростити потужності для переробки рапсової олії, аби експортувати не насіння, а саме олію. Відтак, економічний ефект буде утроє більший, ніж просто від експорту рапсу. Нині в цьому напрямку Вінницька ОДА працює з потенційними інвесторами...
Друга перспективна в плані енергозбереження програма, над якою працюють нині в області, одержала назву «Етанол». Ця добавка, яка використовується для підвищення октанового числа бензинів, заміщає шкідливі, так звані свинцеві, добавки нафтопереробних заводів. Додаючи 2-3% етанолу у бензинові суміші, ми здешевлюємо цей продукт, а також зменшуємо викиди в атмосферу шкідливих для здоров’я газів. Виробляється цей продукт з цукрового буряку, меляси... У світі нині з цього приводу розпочався справжній бум. Минулого року 80% усіх автомобілів, які були продані у Бразилії, мали двигуни, які використовували етанол.
«Засвоївши дану технологію, ми зможемо не тільки повністю завантажити роботою усі спиртзаводи України, але й підняти питання про необхідність будівництва нових потужних підприємств, — підкреслює Домбровський. — Сировини для цього в країні більш ніж достатньо — це і кукурудза, і ячмінь, й інші продукти аграрного комплексу. Відразу суттєво розширимо зони внутрішнього збуту продукції і надамо технології чіткий алгоритм. Таким чином, будь-яка область сама вирощуватиме сировину, сама буде виробляти з неї етанол, постачати її на нафтопереробні заводи, і завдяки цьому отримуватиме десятки тисяч тонн нафтопродуктів».
У Вінницькій області 14 спиртових заводів, і лише два мають технологічні цикли для виробництва етанолу — це Барський та Гайсинський... Відтак область може виробляти 30 тисяч тонн цієї речовини на рік, а при нормальному технологічному режимі — й до 100 тисяч тонн. Щоправда, ці підприємства спочатку треба реанімувати та надати їм державну підтримку. Йдеться про запровадження пільгових акцизів, а також системи певного примусу щодо нафтопереробних заводів, які без ентузіазму ставляться до цього джерела енергозбереження. І головне — потрібні державні інвестиції, які, безумовно, як вважає Домбровський, окупляться, бо закордонні покупці вже й нині звертаються до наших спиртових заводів з пропозиціями експортувати етанол. Необхідно також ставити питання про приватизацію спиртових заводів під конкретні приватизаційні зобов’язання, вважає Домбровський.
Третій напрямок енергозбереження, на якому роблять наголос на Вінничині — це використання біомаси. Хорошим прикладом, який можна побачити на Вінницькому олійножировому комбінаті, є спалювання в котлах качанів кукурудзи. Ця технологія дуже добре показала себе на початку року, коли було запроваджено жорстке лімітування газу, і комбінат дав області можливість відмовитися від додаткового споживання газу та збалансувати тиск у газопроводах обласного центру. Зауважимо, відповідна установка коштує близько 12 млн. гривень, а отримана лише за один місяць економія наближається до 700 тис. гривень. Тобто період окупності становить 1,5 року, причому за нинішніх цін на газ.
У житлово-комунальних господарствах області почали використовувати технологічні установки для спалювання тирси, соломи тощо. На Шаргородському заводі «Агромаш» налагодили виготовлення локальних котелень, які використовують відходи виробництва і можуть застосовуватися для опалення будинків-інтернатів, шкіл, дитячих садочків. Нині в області опрацьовується також варіант підтримки заходів, спрямованих на реанімацію виробництва електроенергії на так званих малих річках.
Окрім того, у Вінницькій області запроваджуються когенераційні технології, які дозволяють використовувати газ як для виробництва тепла, так і електроенергії. За рахунок цього обидва продукти здешевлюються. Відповідні установки вже працюють на підприємствах теплових мереж «Облжитлотеплокомуненерго» і на заводі «Маяк». Це — значний резерв енергозбереження.
