Сьогодні Рада планує призначити новий склад Кабінету Міністрів України. З минулої п’ятниці дискусії та кулуарні баталії за «перше крісло» на Грушевського тільки загострюються. Як стверджують джерела «Дня», всю «шах матку» нової команди було погоджено ще на ранок 25 лютого. І більшість міністерських портфелів в ній були за людьми з «Батьківщини». Однак карти сплутали майданівці (як кажуть обізнані люди, начебто не обійшлося і без впливу на цей процес колишнього голови Адміністрації президента Сергія Льовочкіна), які виставили свої вимоги — і понеслося по новій.
Так, згідно з позицією Майдану, висловленою «Колом народної довіри», членами КМУ не можуть бути учасники списку ста найбагатших людей України, керівники органів виконавчої влади або працівники Адміністрації Президента, що обіймали ці посади від початку 2010 року. Серед інших вимог до кандидатів у міністри — досвід роботи в галузі мінімум 7 років (за винятком МВС, СБУ, Міноборони), досвід роботи на керівних посадах мінімум 5 років, також непричетність до порушень прав людини і відсутність інформації про корупційну діяльність. Хто підпадає під ці категорії?
Якщо передивитися всі лави «запасу», говорить «Дню» перший Президент України Леонід Кравчук, стає зрозуміло — таких людей практично немає! Тому сказати, чи буде нова постать повним втіленням ідеалістичних поглядів Майдану, — складно. Але те, що їй доведеться оперативно підіймати економіку країни з колін, — це, поза сумнівом. Тому «День» запитав у експертів, бізнесменів і депутатів, за допомогою яких економічних кроків це можна зробити в рекордно малі терміни.
«Країна на межі дефолту. І тому головне для КМУ — показати міжнародним інвесторам, що він здатний управляти економічною ситуацією», — відзначає Кравчук.
• Оптимізація, реструктуризація і пролонгація зовнішнього боргу України — головний виклик, що вирішує решту завдань рівняння», — додає колишній міністр економіки України Володимир Лановий. Цього року Україні необхідно повернути близько $10 млрд (з них $3,6 млрд — борг МВФ) зовнішніх боргів і не допустити накопичення інших, говорить він. Ситуацію з боргом посилює й курс гривні, що в останні декілька місяців падає і вже подолав позначку 9 гривень за 1 долар. Девальвація української валюти змушує уряд витрачати все більше коштів на обслуговування боргових зобов’язань країни, велика частина з яких припадає на позики в іноземній валюті. На думку Ланового, влада також повинна створити систему заходів для того, щоб люди віддали банкам «підматрацні» 160 млрд гривень.
• «Наступне — лібералізація умов ведення бізнесу, — додає перший заступник голови парламентського комітету з питань будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства й регіональної політики Геннадій Зубко. — Не треба пільг... Чому сьогодні не згадують про 17% ПДВ, про зупинення перевірок на підприємствах, про зниження регуляторного тиску? Адже в кожному міністерстві є держінспекції й агенції, що на кожному кроці знімають гроші», — говорить він. Паралельно — перегляд тендерних механізмів, які «годують» фінансово промислові групи. І останнє — посилення влади на місцях. Зубко відзначив, що він вже подав до Раду законопроект про створення окремих скарбничих рахунків, щоб не вимивалися гроші з місцевих бюджетів. «Це важливо, оскільки, наприклад, лише торік по Житомиру не використано 42 млн гривень. А це дороги, лікарні, дитячі майданчики й інша інфраструктура», — резюмує він.
• Не буде жодного швидкого економічного підйому без виведення з «тіні» доходів фізосіб, продовжує голова Всеукраїнського об’єднання підприємців малого та середнього бізнесу «Фортеця» Оксана Продан. Як досягти цього? «У Грузії детінізація доходів розпочалася, коли загальний відсоток податкового навантаження знизився до 20%, а у нас він сьогодні меншим за 50% не буває. Тому говоримо про зниження хоча б до 30%. Якщо зробити єдиний соціальний внесок 18%, плюс податок з доходів фізосіб — 15-17%, тоді це буде поштовх для виведення доходів громадян з «тіні»», — запевняє вона.
Один зі співвласників групи компаній «Контініум», народний депутат Ігор Еремєєв говорить «Дню», що бізнес очікує від нового КМУ визначення зовнішнього курсу, а решта питань без вирішення цього — не що інше, як «латання дір». «Це важливо. І від нього залежить, будуть чи ні внутрішні й зовнішні інвестиції», — підкреслює Ігор Миронович.
• «Жодних економічних переміщень не буде, поки є корумпирована система. Якщо олігархи судяться в Лондоні, то чому українці повинні вкладати гроші?», — в бесіді з «Днем» відзначає позафракційний народний депутат Віталій Немилостивий. Щоб це «переломити», говорить він, «треба досягти балансу законодавчої й судової гілок влади».
• Окрім зміни судової системи, відзначає позафракційний депутат Юрій Дерев’янко, новому урядові доведеться разом з НБУ «тримати» щосили курс гривні. На його думку, успіх у цьому гарантовано, якщо серед заходів не словом, а ділом підтримають вітчизняного виробника й потіснять конкурентну (за якістю й ціною) продукцію. Тоді зовнішній доларовий тиск зменшиться, хоча головний подразливий чинник — закупівля російського газу в доларах — все одно залишається.
• Чи під силу новим кабмінівцям подолання викликів і вирішення завдань, озвучених експертами, бізнесменами й депутатами? Очевидно, що прем’єрові та його команді доведеться добре попрацювати. У парламенті ж упевнені, що нова команда надовго не затримається в Кабміні. Про це говорять багато опитаних депутатів. Через великий «багаж» обіцянок, які дали суспільству політики, нормальні фахівці не квапляться йти працювати до Кабміну, тому що розуміють реальний стан і можливості економіки. Хто погодиться на роль технічних фігур, говорить «Дню» один з депутатів, отримає на проведення економічних «експериментів» не більше шести місяців. Паралельно проходитимуть вибори президента. За словами співрозмовника видання, в таких умовах існує велика вірогідність того, що все це закінчитися заміною Кабміну, адже працювати в систему не прийдуть принципово нові люди, а будуть добре забуті старі. «Крайньою у всіх невдачах зроблять Верховну Раду, і підемо на вибори. Для цього знадобиться ще три місяці — і в результаті країна втратить цілий рік...», — підсумував співрозмовник, що побажав залишитися неназваним.
