Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Панамський» варіант

Мінтрансзв’язку зароблятиме на «прокаті» українського прапора. І не тільки
28 березня, 2006 - 00:00
ФОТО З АРХIВУ «Дня»

Iз Харкова до Москви в суботу вперше вирушив оновлений міжнародний поїзд. Тепер добратися з колишньої української столиці до столиці нашого сусіда буде набагато простіше та приємніше: вагони поїзда, за даними «Укрзалізниці», більш зручні та більше відповідають міжнародним стандартам.

Радує і весь транспортний сектор країни. У 2005 році доходи підприємств галузі становили 30,73 млрд. грн., збільшившись на 9,7% порівняно з 2004. Чистий прибуток підприємств транспорту за цей період виріс у 3,8 разу, а відрахування до бюджету — в 2,1 разу. Поки що головним джерелом прибутку Мінтрансзв’язку є «Укрзалізниця», але подальші надії мiнiстр транспорту i зв’язку Вiктор Бондар покладає аж ніяк не на неї. За його словами, забезпечити такий стрибок прибутку можуть річковий, морський, автомобільний сектори, а також підприємства зв’язку. Свій скепсис щодо залізничників міністр пояснює їхньою залежністю від транзиту, який неможливо спрогнозувати.

Але, щоб досягти такого зростання, всі сегменти транспортної галузі необхідно заздалегідь модернізувати, вклавши в них чималі гроші. Поки що, за словами Бондара, найбільші інвестиції здійснюють самі підприємства (45%), 20% припадають на іноземні кредити, 19,6% — на іноземні інвестиції і тільки 10% — на бюджетні кошти. Про інвестиції резидентів — ані слова. Як змінити цю схему, міністерство, схоже, чітко не знає: в бюджеті на транспорт закладені певні, але аж ніяк не достатні суми. Проте плани розвитку в Мінтрансзв’язку глобальні.

Відзначивши «Укртелеком» як лідера за самоінвестиціями в основні фонди та розвиток інфраструктури (6 млрд. доларів за останні п’ять років), Бондар заявив, що протягом найближчих двох- трьох років він буде готовий до приватизації.

Також, за словами міністра, вже тепер готові до приватизації морські порти. Ще в лютому Мінтрансзв’язку заявляло про свій намір реалізувати програму передачі морських портів у приватне управління протягом двох років. При цьому причали, за планами відомства, повинні залишитися в держвласності, щоб країна могла безперешкодно приймати всі кораблі, що зайшли. За словами Бондара, до такого кроку планують вдатися саме через відсутність коштів на розвиток інфраструктури та логістики. Приватники, на думку Мінтрансзв’язку, зроблять це швидше.

Ще однією новацією для морського флоту буде дозвіл ходити під українськими прапорами кораблям усіх країн. Як розповів Бондар, ця норма буде внесена у вітчизняне законодавство, що дозволить додатково заробити на реєстрації судів.

Відкритим для загального користування стане не лише український прапор, а й українське небо. Мінтранс планує через рік-два дозволити літакам усіх країн літати над територією України без попередньої процедури узгодження, питаючи лише дозволу на захід. Цей крок, за його словами, вписується в концепції розвитку аеропортів, що їх планують створити в кожному великому місті.

Однак така відкритість може стати загрозливою для наших авіакомпаній, які можуть не витримати конкуренції з могутніми світовими авіакомпаніями. Утім, Мінтранс, розуміючи це, має намір у свою чергу створити велику вітчизняну флагманську авіакомпанію, об’єднавши в нiй дрібніші. Також Міністерство розглядає варіанти фінансової підтримки авіакомпаній, які закуповуватимуть українську техніку.

Про залізницю Бондар сказав лише те, що «Укрзалізниця» не приватизуватиметься, хоч і стане корпорацією, щоб мати можливість самостійно управляти своїми коштами. Вони, як уже писав «День», підуть на оновлення парку рухомого складу — закупівлю вагонів і локомотивів.

Важливим завданням «Укрзалізниці» є прискорене будівництво залізничної гілки «Ізмаїл — Рені». За словами Бондара, вона може бути побудована протягом двох років. Це будівництво, до речі, було передбачене «Комплексною програмою затвердження України як транзитної держави в 2002— 2010 роках» із метою розвитку міжрегіональної співпраці в Придунайському регіоні. Тепер наші громадяни, а також і вантажі зможуть обходитися без заїзду на територію Молдови. Відповідними послугами зможуть скористатися 150 тисяч жителів прикордонних районів Одеської області.

Наталія ГУЗЕНКО, «День»
Газета: 
Рубрика: