Верховна Рада України нарешті ухвалила закон «Про виробництво і обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини». «За» легалізацію українських органічних продуктів проголосували 302 депутати при необхідному мінімумі 226 голосів.
Після двох років зволікань депутати таки дійшли до консенсусу в органічному питанні. Знайти єдиний підхід їм допомогли поправки Президента, який раніше відправив законопроект на доопрацювання. На думку опитаних газетою «День» експертів, такий крок істотно підсилить позиції українських виробників на європейському ринку і збільшить обсяг внутрішнього ринку виробництва органічної продукції.
Нагадаємо, що ще 18 вересня 2012 року Верховна Рада ухвалила закон, що встановлює вимоги до вирощування, виробництва, переробки, сертифікації, маркування, перевезення, зберігання та реалізації органічної продукції та сировини. Їм зокрема визначено впровадження системи контролю на всіх етапах виробництва органічної продукції, а також — процедури інспекції та сертифікації її виробництва і переробки. Згідно з законом, сертифікація такого виробництва може здійснюватися територіальними управліннями Держсільгоспінспекції, а також — приватними уповноваженими органами сертифікації.
Але глава держави, застосувавши в жовтні право вето до цього закону, рекомендував усунути неузгодженість деяких його положень із законодавчими актами в сфері сертифікації і підтвердження відповідності, здійснення державного нагляду в сфері господарської діяльності. Зокрема, Президент зазначив, що передбачене законом покладання однакових повноважень щодо інспекції та сертифікації на орган державної влади і приватні уповноважені органи, а також відсутність чіткого розмежування між ними контрольно-наглядових функцій суперечить Конституції і може призвести до невиправданої конкуренції між названими суб’єктами. На думку глави держави, поєднання в одній інституції функцій сертифікації та державного нагляду суперечить національним і міжнародним принципам здійснення сертифікації та нагляду.
Янукович також вказав на вади в питаннях маркування. Так, за його словами, закон допускав маркування продукції як органічної при вмісті в ній неорганічних інгредієнтів. Не сподобалося гарантові і надання виробникам органічної продукції податкових пільг, пільг з оплатою за оренду землі і водокористування, а також повного відшкодування витрат на страхування аграрних ризиків і так далі.
Народний депутат від опозиційного БЮТ, колишній міністр агрополітики і один із авторів закону Іван Кириленко зазначив, що пропозиції Президента дещо вихолостили закон, проте він усе одно є кроком вперед для розвитку органічного землеробства в Україні.
Чи дійсно після правок документ слав гіршим? І які наслідки для подальшого розвитку ринку органічної продукції матиме ухвалений законопроект? Про це «День» запитав експертів.
КОМЕНТАРІ
«ДОВІРИ ДО НАПИСУ НА ЕТИКЕТЦІ «ОРГАНІЧНІ» БУДЕ БІЛЬШЕ»
Володимир ЛАПА, генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»:
— Цей закон внесе певний лад, тому що органічний напрям не регламентований і часто зустрічаємо маркування з використанням у назві «органічні», «еко», «біо». Але часто-густо це елемент дизайну упаковки, тому що так це чи ні — не можна сказати без наявності механізму виробництва органічної продукції. Затверджений документ повністю регламентує всі процеси виробництва, сертифікації органічної продукції. Ним також визначаються повноваження органів державної влади.
Президентські поправки нічого істотно нового до розробленого раніше законопроекту не вносять. Але в них є як позитиви, так і негативи. Позитив — після запровадження закону довіри до напису на етикетці «органічні» буде більше. Тому що виробництво такої продукції проходить за певними технічними регламентами, передбачено механізми перевірки такої продукції і певні зони виробництва органічної продукції. Ризик у тому, що недостатньо враховано досвід законодавства ЄС щодо видачі сертифікатів: якщо виробник отримує сертифікат виробництва органічної продукції для постачання в ЄС, то він автоматично має отримувати і український сертифікат. Але цього в законопроекті не передбачено. Другий ризик — маленький перехідний період — 3 місяці. Цілком можливо, що всі підзаконні акти і процедури буде впроваджено вчасно. Якщо необхідні процедури не ухвалять вчасно, то ті українські виробники, які реально виробляють органічну продукцію, не зможуть далі використовувати термін «органік».
«ЄВРОПЕЙСЬКІ СЕРТИФІКАТИ ВИРОБНИЦТВА ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ ОТРИМАЛИ 164 ГОСПОДАРСТВА»
Євген МИЛОВАНОВ, голова правління «Федерації органічного руху України»:
— Початок ухвалення закону збігається з початком органічного тижня в Україні, який відбудеться з 5 по 12 вересня. Ухвалення цього закону — чергові спроби легалізувати роботу органічного сектора України. Адже досі жодного закону немає. В Україні закон ухвалювали двічі, і нині це вже третій. Але Президент так його й не підписав. Органічний сектор почав розвиватися з 1997 року. Загалом же неформалізація цього ринку на рівні парламенту і Президента України не дуже заважає розвитку сектора. Якщо 2011 року внутрішній ринок органічної продукції становив більш як 5 мільйонів євро, то 2012 року — 8 мільйонів євро. Найбільше виробляють зернові і бобові культури. В Україні наприкінці 2012 року європейські сертифікати виробництва органічної продукції отримали 164 господарства. До кінця 2013 року їх кількість зросте і перевищить 170. Більшість підприємств орієнтується на європейський ринок, тому що він значно більший порівняно з українським. Отже, сьогодні виробництво органічної продукції — це експортно орієнтоване виробництво. Під органічне виробництво в Україні використовується більш як 272 тисяч га або 0,3% всіх сільгоспземель. Їх кількість зростатиме: за наявності державної підтримки через 5-10 років кількість органічних земель може зрости до 3% всіх сільгоспземель. Чому важливе ухвалення цього законопроекту? У країнах ЄС більшість виробників отримують дотацію з боку урядів різних країн або ж від ЄС у цілому. Наприклад, сусідня Молдова має практику дотування своїх органічних фермерів. Легалізація органічних сертифікованих промислових виробників — це один із кроків фінансової підтримки для них. Сьогодні щорічний приріст виробництва органічного ринку в Україні становить 50—100%. Наскільки зростуть ці темпи, багато в чому залежить від ухвалення рішення щодо дотування вітчизняних виробників. Також важливо, аби підписаний Президентом кінцевий документ кореспондуватися з європейським аналогом. На мій погляд, головна умова зближення українських і європейських норм — прозорість виробництва, чітка та зрозуміла робота сертифікованих органів. У результаті кінцевий споживач має бути максимально задоволений у плані можливості прозорого відстежування походження цього продукту, його подальшої переробки і транспортування. Адже споживач потребує безпечної продукції.
«Є ЛОБІ ДЕЯКИХ КРАЇН, ЯКІ НЕ ХОЧУТЬ ВИХОДУ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ НА СВІТОВИЙ РИНОК»
Юрій КАРМАЗІН, екс-депутат України, автор законопроекту «Про виробництво й обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини»:
— Спочатку мій законопроект подали в раду, потім — відкликали, далі погоджували і 18 вересня прийняли як закон. Усі депутати погоджували, але потім знайшлися окремі особи, які підготували вето Президента і на рік Україну відкинули назад у розвитку органічного руху. За цей час Україна втратила не один мільярд прибутків від органічного виробництва. І ось тепер нарешті прийняли поправки від імені Президента. Вони зовсім неістотні і ненабагато погіршили законопроект. Чому так сталося? Тому що є лобі деяких країн, які не хочуть виходу української органічної продукції на світовий ринок. Це так звана п’ята колона, до якої входять всі країни, що виробляють органічну сільськогосподарську продукцію. Ви гадаєте, що в ЄС, починаючи з Іспанії, Франції, Німеччини, Голландії, Італії, Польщі та Румунії, дуже хочуть в нас бачити конкурентів? Я вже не кажу про Ізраїль. Вони не зацікавлені, аби ми йшли вперед. І тому по-різному лобіюють свої інтереси, зокрема й під маркою недосконалості якогось із положень у законі. Ви гадаєте, у нас всі такі недолугі і не могли провести в раді цей законопроект? Не можна було зламати опір лобістів. Якби не наполегливість голови аграрного комітету Григорія Калетника, то, можливо, цей закон і не стояв би на порядку денному депутатів. Його вже проголосували. Я гадаю, що Президент підпише його через кілька днів. Потім ще три місяці на підготовку підзаконних актів, положень та інструкцій. Необхідно також передбачити в бюджеті 2014 року кошти (менш як 10 мільйонів гривень) на заохочення виробників такої продукції у вигляді дотацій. Це необхідно підтримувати, тому що органічне виробництво — це здоров’я української нації. Як це правильно зробити? Гадаю, треба вести підрахунок за кількістю вирощеної продукції. Навіщо це потрібно? Тому що собівартість виробництва органічної продукції зернових у 2—3 рази вища, ніж за традиційних способів вирощування. Відповідно, ці витрати має покривати виробник, які потім йому компенсує споживач і на перших етапах — держава. Остання може надавати різноманітні преференції також при оподаткуванні таких виробників. Наприклад, на тисячу тонн виробленого органічного зерна необхідно надавати сотню тисяч гривень. Усе треба зіставити, аби спрацював ефект стимулювання. Інакше так і продаватимемо нітратні помідори, а потім дивуватимемося, чому нація хворіє дедалі більше.
