Законопроект про пенсійну реформу досі не передано на підпис Президентові. Про це минулого тижня повідомив віце-спікер Верховної Ради України Микола Томенко. Політик підкреслив: термін підготовки закону для передачі його на підпис скоро закінчується. Адже ВРУ проголосувала за пенсійну реформу ще 8 липня поточного року, а відповідно до чинного Регламенту Верховної Ради (стаття 130. — А.Д.), на підготовку прийнятого в парламенті закону та передачу його на підпис Президентові виділено 16—17 днів. За цей час закон має бути оформлений головним комітетом, керівником юридичного підрозділу та керівником підрозділу, на який в установленому порядку покладено функцію оформлення на підпис прийнятих ВРУ законодавчих актів, після чого закон повинен бути поданий на підпис Голові Верховної Ради України. Останній у «терміновому порядку» повинен віддати його Президентові.
Звичайно, у БЮТ не виключають, що уряд таки встигне передати законопроект про пенсійну реформу на підпис Президентові. Проте гарант, за їхніми прогнозами, швидше за все поверне його до парламенту з низкою пропозицій. «Мій прогноз такий, що 6 вересня Верховна Рада після проведення урочистого відкриття сесії змушена буде повертатися до закону про пенсійну реформу», — сказав політик.
Якщо ж Президент таки підпише закон без повернення до парламенту на доопрацювання, опозиційні фракції будуть звертатися до Конституційного Суду, щоб реформу було визнано неконституційною, заявляють в опозиції.
Щоправда, не прийняття пенсійної реформи, за словами її автора віце-прем’єр-міністра — міністра соціальної політики Сергія Тігіпка, призведе до дестабілізації ситуації в суспільстві. «Країни, влада яких зволікала з реформами, вимушені були знижувати зарплати і пенсії, а також розпродавати держмайно для уникнення банкрутства держави», — цитує Тігіпка прес-служба його партії.
Наразі залишається чотири варіанти розгортання ситуації довкола пенсійної реформи. Перший — уряд не встигне підготувати законопроект і передати на підпис Президентові. Тоді, відповідно до чинного Регламенту роботи Верховної Ради України, голосування 8 липня щодо прийняття законопроекту про реформу системи пенсійного забезпечення буде визнано недійсним.
Другий — реформу таки встигнуть підготувати й подати на затвердження гаранту, однак останній може її: а) заветувати, б) внісши зауваження, повернути депутатам на доопрацювання парламенту, в) підписати. Тобто ймовірність того, що пенсійна реформа в Україні відтермінується, становить 75%. Досить високий показник, як на трансформацію, про крайню необхідність якої говорив чи не кожен урядовець та експерт. Чому ж тоді влада зволікає з прийняттям пенсійної реформи та чи справді вона така необхідна українцям, як запевняв уряд, «День» запитав у експертів.
КОМЕНТАРI
Володимир ЛАНОВИЙ, екс-міністр економіки України, президент Центру ринкових реформ:
— Якщо Президент не підпише закон про реформу системи пенсійного забезпечення, нічого страшного в українській економіці не відбудеться. Уряд за останні два роки зробив досить значні запозичення. Залишок коштів в іноземній та національній валюті складає приблизно 20—25 мільярдів гривень. Втрати по Пенсійному фонду не перевищують такого залишку. Крім того, відомо, що економіка цього року вже дала трохи більше грошей у Пенсійний фонд, аніж минулого. До того ж, як декларує влада, зростають темпи виробництва, а отже, й надходження в державну казну, тому дефіцит бюджету повинен значно зменшитися. Тож потреби в будь-яких штучних утручаннях у систему пенсійного забезпечення, як-от підвищення пенсійного віку, на мою думку, сьогодні немає.
Пенсійна реформа була проведена українським урядом на догоду Міжнародному валютному фонду. А після зміни керівництва останнього політика щодо України теж змінилася (такі висновки можна зробити із численних заяв нашого уряду): МВФ, швидше за все, або підвищує вимоги, або просто відмовляється надавати кошти. А нам це подають як небажання уряду робити нові валютні запозичення. Мовляв, вони нам не потрібні.
Уряд сьогодні опинився «у калюжі». Він провів непотрібні законодавчі нововведення, які, до того ж, зустріли спротив у суспільстві, але не отримає позики, на яку сподівався. Можливо, тому й зволікають із передачею на підпис Президентові.
Віталій БАЛА, директор Агентства моделювання ситуацій:
— Насправді питання сьогодні полягає не в тому, заветує чи не заветує пенсійну реформу Президент, а в тому, чи є політична воля в Президента, щоб такі реформи починати. Я впевнений, що вона сьогодні в Януковича є. Свідчить про це, власне, та ж пенсійна реформа. До 8 липня спроби прийняття цього законопроекту вже були, однак успішним було лише голосування після того, як прозвучала публічна позиція Президента щодо цього питання. Без підтримки Януковича Тігіпко не міг «протиснути» пенсійну реформу в парламенті. Це однозначно.
Загалом реформа системи пенсійного забезпечення сьогодні Україні потрібна. Адже 10 років у цій сфері ніхто нічого не робив. Звичайно, до законопроекту нині є чимало зауважень, але це не найгірший варіант пенсійної реформи, порівнюючи її із зразками інших європейських держав.
Українці сьогодні прагнуть жити в умовах капіталізму, але платити за це так, як у соціалізмі. Мені здається, що прийшла пора це викорінювати. Звичайно пенсійна реформа — досить чутливе, частково навіть болюче питання, однак його треба піднімати. І дуже добре, що влада почала це робити.
Зараз доволі важко прогнозувати наслідки пенсійної реформи. Я впевнений, що життя внесе у неї корективи. Однак зволікати з її впровадженням українцям не можна: доведеться заплатити за згаяний час велику ціну, а може, й навіть непосильну.
