Ракетно-космічний комплекс на морській платформі
відправлено з м. Виборг (Ленінградська обл.) до акваторії Тихого океану,
де у відповідності з міжнародним проектом «Морський старт» будуть проводитися
запуски низькоорбітальних комерційних супутників зв’язку.
Перший запуск супутника з поверхні моря за міжнародною програмою «Морський
старт» намічено на кінець жовтня 1998 р. Про участь у цій програмі ДКБ
«Південне» і «Південмашзаводу» відомо всім, а ось про внесок запорізьких
конструкторів багато хто, напевно, дізнається вперше.
Запорізький «Пентагон» — ця неофіційна назва міцно закріпилася за шестиповерхівкою
без архітектурних надмірностей, яка займає цілий квартал міста. Колись,
1960 року, тут розташовувався Запорізький філіал інституту автоматики.
Спочатку він займався автоматизацією металургійного виробництва, а з 1966
року вже під новою назвою переключився на космічну тематику. Фахівці інституту
брали участь у створенні систем управління для ракет «Енергія», «Циклон»,
міжконтинентальних балістичних ракет різних модифікацій, супутникової серії
«Космос», орбітальної станції «Мир». «Вантажівки» на орбіті, безпілотний
політ системи «Енергія — Буран» — у всьому цьому є частка праці запорізьких
«пентагонівців».
Предмет особливої гордості головного конструктора Бориса Гавранека —
перший український супутник «Січ-1», який працює сьогодні на орбіті з системою
управління, створеною в Запоріжжі. У стадії розробки подальші її модифікації
з більш високими параметрами точності й можливістю тривалої експлуатації.
Щоправда, із скромності Борис Миколайович не уточнив, що за ці роботи з
ними досі не розрахувалися. Можливо, це і підштовхнуло до того, що з початку
року КБ «Електроавтоматика» перетворене на закрите акціонерне товариство
«Хартрон-СПАРК», по суті — комерційне підприємство.
Безсумнівно, системи управління — найскладніша дільниця створення космічної
техніки, і без участі запорожців тут не обійтися. Взяти, наприклад, проект
міжнародної орбітальної станції «Альфа». Україна формально в ньому не бере
участь, але фактично — це не зовсім так. За програмою першим на робочу
орбіту буде виведено функціонально-вантажний блок. Запорожцями вже створені
системи і прилади в складі бортової апаратури. Робочі стенди знаходяться
в «Пентагоні», сам же модуль вже на Байконурі й після необхідних випробувань
30 червня повинен вирушити в космос. При створенні обладнання використовувалися
перевірені технології і комплектуючі зі «стажем» в 10—20 років.
Проте, повернемося до проекту «Морський старт». З плаваючої платформи
можна буде запускати різноманітні вантажі за допомогою «південмашівської»
ракети «Зеніт-3», для якої із Запоріжжя постачають бортовий прилад системи
телевимірів ракети-носія, а також апаратуру для його наземного відпрацювання.
Космічні технології знаходять застосування і на землі. Це не лише системи
управління на базі мікропроцесорної техніки, але й волоконно-оптичні пристрої,
системи телекомунікацій, автоматизовані робочі місця багатофункціональних
систем управління, перетворювачі, медична техніка й товари народного споживання.
А чого варта лише одна система лінійної телемеханіки «Хортиця», яка вже
працює на магістральних газопроводах України і Росії, забезпечуючи контроль
параметрів і дистанційне керування ними і запобігаючи аварійним ситуаціям.
Ось такі всі «таємниці» сьогоднішнього «Пентагону».
Запоріжжя
