Сьогодні, відповідно до вказівки Президента Віктора Януковича, уряд може внести до парламенту проект нового Податкового кодексу. Прем’єр-міністр Микола Азаров напередодні запевнив: «У вересні приймемо Податковий кодекс і вже в жовтні — бюджет, принаймні, приступимо до його розгляду. А вже не пізніше листопада приймемо бюджет на новій податковій базі».
Наприкінці минулого тижня Азаров, віце-прем’єри Сергій Тігіпко та Борис Колесніков, голова держподаткової адміністрації Федір Ярошенко як «батьки» Податкового кодексу презентували це своє доопрацьоване дітище ЗМІ і, отже, всій країні, яка впродовж півтора місяця перед цим нібито його всенародно обговорювала. Отже, Азаров із товаришами могли б узяти у співавтори чи не всю країну. Але їхні фантазії не тягнуться настільки далеко, і прем’єр, чи то з помилкової скромності, чи то з бажання розширити сферу колективної відповідальності, включив у число «батьків-засновників» лише головного підприємця країни Михайла Бродського, відсутнього на презентації першого віце-прем’єра Андрія Клюєва і учасників робочих груп.
Характеризуючи представлений проект, прем’єр підкреслив його головний принцип: «Потрібно зменшити податковий тиск на бізнес і дотримуватися лібералізації законодавства, але податки мають платити всі». Одночасно він звернув увагу ЗМІ на основну «фішку» своєї податкової політики: новий кодекс встановлює в Україні «напевно, найнижчі податки в Європі». Щоправда, ця теза того ж дня з цифрами в руках була оскаржена на одному з телеканалів, але, разом із тим, усім зрозуміло, що в результаті податкових новацій бюджет України зазнає певних втрат. І Азаров не забув назвати цифру: «прямим рахунком» чотири мільярди гривень на одному лише податку з прибутку підприємств. Проте вже 2011 року, з якого уряд планує ввести Податковий кодекс у дію (15 вересня до Ради буде внесений проект держбюджету, зверстаний на базі нового кодексу), уряд планує збільшити бюджетні надходження і вийти на докризовий рівень економіки. З 2012 року прем’єр прогнозує зростання прибутків бюджету, а також 9—10% зростання економіки в порівнянні з 2008 роком.
А як компенсувати бюджету «найнижчі в Європі податки»? Уряд пропонує обкладати прибутки, отримані громадянами від розміщення депозитів, що перевищують 200 тисяч гривень, податком у 5%. І з прибутків фізичних осіб, що перевищують 10 мінімальних зарплат (888 гривень, а з 1 грудня — 922 гривні), стягуватиметься не 15% як сьогодні, а 17%. Азаров не сумнівається, що ці нововведення викличуть заперечення, але, за його словами, уряд відстоюватиме свою позицію.
Знайдуться противники і в нового податку на нерухомість, включеного урядом у цей варіант Податкового кодексу. Під його дію потраплятимуть власники квартир і будинків площею понад 100 квадратних метрів у місті і понад 200 квадратів — у сільській місцевості. «Тож, із-під цього податку виводиться, напевне, понад 95% наших громадян. Приблизно. А 5% — ті, які мають великі квартири, великі будинки — платитимуть цю норму по 10 гривень за квадратний метр», — зауважив прем’єр і не виключив збільшення згодом цього податку, який, на його думку, є «м’яким».
Досить цікавою представляється пропозиція уряду передбачити в Податковому кодексі нульовий ПДВ для операцій із металобрухтом, зерном, технічними культурами і лісом, стимулюючи таким чином їхню переробку в Україні.
Але дещо дивно, що разом із тим, на переговорах із ЄС щодо створення зони вільної торгівлі, Україна не дуже активно відбивається від своїх візаві, які наполегливо домагаються скасування експортного мита на насіння соняшника (у цьому випадку наша країна експортуватиме не олію з високою доданою вартістю, а лише насіння, якого дуже потребують європейські переробники).
Відповідаючи на відповідне запитання «Дня», Азаров говорив довго, плутано й не зовсім по темі. Колеснікову довелося вносити ясність, і він сказав, що така позиція України обґрунтовується прагненням стимулювати вітчизняних переробників до модернізації виробництва, знизити в результаті собівартість і отримати можливість платити сільгоспвиробникам таку ж саму ціну, яку отримують за наше насіння в Європі. При цьому йшлося про передбачене новим Податковим кодексом скасування податку на прибуток від ввезення до країни нового високоефективного обладнання. Цей давно очікуваний захід, напевно, порадує багатьох бізнесменів, які планують модернізувати виробництво. Як і обіцянки уряду перейти до автоматичного відшкодування ПДВ і відновити пеню за затримку державою його відшкодування в розмірі 120% облікової ставки НБУ.
Не можна також не відзначити введення в новому Податковому кодексі нульової ставки ПДВ на продукцію легкої промисловості й заборони на ввезення до України так званого секонд-хенду. Пенсіонерам і студентській молоді доведеться потерпіти, коли в результаті цих заходів оживе вітчизняна легка промисловість... Чи будуть доступними для цих категорій її ціни?
Спілкування Кабміну зі ЗМІ було для нього своєрідною легкою розминкою перед зустріччю в парламенті з опозицією і частиною коаліції, яка має бізнес-інтереси, що відрізняються від тих, якими керуються люди, представлені в уряді. Головна засуджуюче-пропагандистська теза опозиції: уряд і створений ним Податковий кодекс переносять тягар фіскального навантаження з великого бізнесу на малий і на фізичних осіб.
Опозиція також звинувачує владу в тому, що всенародне обговорення проекту Податкового кодексу перетворилося на формальний захід, у якому підприємці використовуються в ролі статистів. Так вважає голова парламентського комітету з питань промислової та регуляторної політики і підприємництва Наталя Королевська. Вона стверджує, що на круглих столах, що проводилися під час обговорення кодексу, підприємців «навіть не захотіли слухати». «Доки Податковий кодекс писатимуть представники фіскальних органів, ігноруючи думку підприємців, прогресивного документа Україна не отримає», — упевнена народний депутат.
Тим часом віце-прем’єр Тігіпко, якого опозиція, а також коаліційні комуністи особливо незлюбили за його активність у розробці кодексу, минулої п’ятниці заявив журналістам: «Податковий кодекс — це буде абсолютно прогресивний документ, що сприятиме розвитку економіки. Але після обговорення є ще близько 250 рішень щодо адміністрування податків, які, на думку бізнесу (а він створив дуже потужну робочу групу, яка обговорювала і вносила певні поправки...), вкрай необхідні, і ми ще з бізнесом їх розглядатимемо. І якщо ми й там досягнемо компромісу, то отримаємо надзвичайно якісний документ у цілому».
КОМЕНТАРI
Сергій ПРОХОРОВ, перший віце-президент Українського союзу промисловців та підприємців:
— Нинішній варіант кодексу нас влаштовує, бо вдалося зменшити адміністративний тиск на бізнес. На мій погляд, позитивно, що у кодексі пропонується надати новоствореним підприємствам зі статутним капіталом п’ять мільйонів гривень тривалих податкових преференцій. В той же час, ще залишається місце для дискусії в рамках парламенту стосовно вдосконалення окремих положень кодексу, зокрема, у питанні річного обороту для фізичних осіб-підприємців. Має бути серйозна дискусія, бо мільйони людей сьогодні в розпачі. Вони не знають, в якому напрямку їм будувати свій бізнес. Тим більше, що соціальне навантаження на підприємців-фізичних осіб зросло. Наше головне завдання — обмежити тиск податкового навантаження на підприємців та зробити симетричну відповідальність платника податків та фіскальних органів. Мова про те, що якщо підприємець не сплатив податків, то він має відповідати гривнею, якщо ж навпаки — податкові органи заважали своїми діями його роботі — то платити мають саме вони. Такої норми поки що немає у кодексі. Крім того, хотілося б включити в кодекс і білоруський досвід, за яким новостворені підприємства протягом двох років ніхто не перевіряє. А потім перевірки визначатимуться залежно від обсягів виробництва, продажів тощо.
Володимир ЩЕЛКУНОВ, президент Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine):
— Новий Податковий кодекс є прагматично необхідним на даний момент. Але можу на 99% гарантувати, що він ще буде доопрацьовуватися. Президент України ж доручив урахувати всі пропозиції бізнесу та вийти на кодекс, який буде компромісом між владою та підприємцями. Хіба ж ви бачили країну, де підприємці були б повністю задоволеними своїм податковим кодексом? Я — ні. Тому що він може бути тільки компромісним. Вважаю, що наш новий Податковий кодекс саме таким і буде.
Леонід КОЗАЧЕНКО, голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України:
— Це вже не той жахливий документ, який два місяці тому був поданий до парламенту. Нинішній варіант кодексу на 75% враховує пропозиції від підприємців. Хоча він, безумовно, не є ідеальним. У ньому залишилися вузькі місця, які не даватимуть на 100% розгойдатися маятнику підприємництва, щоб він рухався впевнено. Наприклад, дискурсивне питання спрощеної системи оподаткування. Якщо залишити цей розділ у теперішньому варіанті, то третина суб’єктів господарювання припинить свою діяльність. Під питанням і сільське господарство, зокрема, введення нульової ставки ПДВ на експорт зерна та олії спричинить 19 мільярдів гривень втрат для фермерів та селян, але не трейдерів. Ще відрите й питання повноважень фіскальних органів.
Оксана ПРОДАН, голова Комітету захисту підприємництва при опозиційному уряді:
— Цей кодекс ще гірший, ніж внесений до парламенту. Візьмемо тільки пункти про те, кого ж залишають на «спрощенці»: тільки таксисти, торгівці на ринку, ті, хто надає побутові послуги та перевізники (до першого січня 2012 року). Решту видів діяльності переводять на загальну систему оподаткування. Особисто мене турбує ще один пункт — відсутність «спрощенки» для юридичних осіб за виключенням тих, які матимуть інвестиції. Але ж це, вибачте, не малий бізнес точно. Крім того, проблемним питанням лишається і мала кількість найнятих осіб для фізичної особи підприємця — дві особи. Такі зміни тільки в розділі «спрощенки» приведуть до максимальної тінізації малого та середнього бізнесу.
