Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Пересідаємо... на електрокари

Учасник марафону Київ — Монте-Карло Олександр КРАВЦОВ — про особливості поїздок на електромобілях нашими дорогами
18 травня, 2016 - 19:38
НОВИНКУ ЕЛЕКТРОМОБІЛЬ SYNCHRONOUS БУЛО ПОВНІСТЮ РОЗРОБЛЕНО Й ЗІБРАНО В УКРАЇНІ / ФОТО УНІАН
ОЛЕКСАНДР КРАВЦОВ

У понеділок в столиці було представлено українську Tesla — електромобіль Synchronous. Новинка була повністю розроблена й зібрана в Україні, розповіли в компанії розробника автомобіля Electric Marathon International.

Але це вже не перша «відзнака» українців в електромобільному світі. Так, уже кілька років електроентузіасти працюють над популяризацією «смартфонів на колесах» у країні та розвитком необхідної інфраструктури. Серед них — і співзасновник компанії ElectroCars Олександр Кравцов.

Минулого року він брав участь у марафоні Київ — Монте-Карло. До речі, 22 травня стартує аналогічний марафон, який розпочнеться у Львові. А днями Олександр повернувся із триденного електромобільного турне  Київ — Відень.

Про те, як подорожувати електромобілем в Україні та Європі, а також — як заохочувати українців пересідати на екотранспорт Олександр КРАВЦОВ розповів «Дню».

Скільки днів ви подорожували та яким був маршрут?

— Дорога Київ — Відень зайняла три дні, і стільки ж назад. Я їхав за маршрутом (далі перераховані зупинки на підзарядку): Київ — Житомир — Новоград-Волинський — Рівне — Броди — Львів — Сколе — Мукачеве — Ужгород — Кошице — Прешув — Попрад — Ружемброк — Банська Бистриця — Нітра — Трнов — Братислава — Відень. Всього 3500 км, із них Україною —  2000 км.

Яку найдовшу дистанцію вдавалося подолати за день?

— Це переїзд між Ужгородом та Віднем, за світловий день я проїхав понад 700 км завдяки тому, що у Словаччині є швидкісна зарядна інфраструктура. В Україні таке поки що неможливо.

Яка ваша мета таких подорожей електрокаром?

— Наша мета — це популяризація екологічного транспорту в Україні. Упродовж нашої мандрівки ми зустрічалися з підприємцями і переконували їх брати участь у розбудові інфраструктури. Крім того, ми домовлялися про партнерство з європейськими компаніями, яке полягає в тому, щоб давати доступ українським електромобілістам до зарядної інфраструктури ЄС.

Чи важко подорожувати електрокаром в Україні, порівняно з європейськими країнами?

— За рік Україна значно просунулася в плані електромобільного сервісу. Зріс ринок електричних авто, і це не лише статистика. Так,  за відсутності на трасах інфраструктури швидкісних станцій мандрівка з Києва до Львова займає 18 годин. Але бізнес готовий інвестувати в електромобілі або супутні сервіси. До речі, дві європейські країни, якими я подорожував, Словаччина й Австрія — це приклад різних моделей розвитку електромобільного ринку.

Словацькі підприємці, компанія GreenWay, зрозуміли необхідність розвивати власну швидкісну інфраструктуру. Так з’явилося понад двадцять фастчарджерів на всіх основних напрямках країни та в містах поруч із торговельними центрами. І саме поява швидкісної інфраструктури стимулює розвиток ринку електрокарів. Я звернув увагу, що на одній зі станцій на трасі, де я заряджав авто, було використано 3000 кВт — тобто її використовували понад 200 разів.

А от щодо інфраструктури, то у Словаччині на місцях, де зараз стоять фастчарджери, позалишалися старі трифазні розетки, забрендовані логотипом оператора. Там кілька років тому, як і в нас, розгорнули повільну зарядну мережу, але потім перейшли до нових стандартів. Повільні точки залишилися тільки біля приватних будинків.

Австрія розвивається симетрично, там і інфраструктура гарна, і продажі автомобілів порівняно високі: 400–500 на місяць. Це все ще невеликий бізнес у межах країни, приблизно 1–2% від усього ринку авто, зате там високий попит на нові електромобілі. Австрійці розуміють, що перехід на екологічні авто — неминучий, і це гарно поєднується з мультикультурністю країни.

Чи були випадки, коли вас тягнули на буксирі, як було із вашою подорожжю до Одеси?

— Під час попередніх подорожей таке траплялося, але зараз я гарно підготувався, тому не було жодного буксира. По-перше, гарно продумали маршрут, а по-друге — узяли з собою портативну станцію ChargeU, яка дозволила, наприклад узяти максимум у Новограді-Волинському. Там у готелі «Тополя» є трифазна розетка, і ми змогли зарядитися на ній швидко — за три години. Без цього пристрою довелося би витратити 5–6 годин.

Наскільки складно чи легко реалізовувати такі ініціативи, як ваша, в Україні?

— Електромобільна тема позитивно сприймається на рівні клієнтів, але з тих пір, як наприкінці минулого року було скасовано ввізне мито на електромобілі, жодних інших стимулів не запроваджено. А для стимулювання ринку найважливішим було б скасування ПДВ на цей вид транспорту, як у Норвегії.

Як переконувати українців пересідати на електромобілі?

— Українцям не звикати покладатися самим на себе, але зрушення заморожених минулого року законопроектів у ВР та включення електромобілів в урядові програми з енергоефективності дозволили б тисячам водіїв пересідати на екотранспорт. А статистика зростання кількості електрокарів говорить сама за себе — в лютому в країні було зареєстровано майже 700 електромобілів, а за оцінками ринку можна казати про те, що на кінець року їх буде щонайменше близько двох тисяч.

Марія ЮЗИЧ
Газета: 
Рубрика: