Напередодні запланованих на 11 вересня тристоронніх газових переговорів енергетичні відомства України і Росії, як завжди, ведуть заочну пристрілку. Так, в останній день серпня міністр енергетики і вугільної промисловості України Володимир Демчишин заявив: «Ціна, за якою ми можемо купувати з Росії газ у четвертому кварталі, без знижок буде десь на рівні $250». «Але наша можливість не купувати у них газ, маючи реверсний потік, — продовжував міністр, — дає їм розуміння того, що ми відстоюватимемо свої інтереси, ми не змушені купувати за будь-яку ціну. Ціна, за якою ми готові купувати, має бути об’єктивною, обґрунтованою і вигідною для нас». Він також додав, що вважає економічно обґрунтованою знижку для України в розмірі не менше $30—40.
Українська сторона обґрунтовує свою позицію. «У третьому кварталі вони запропонували $40 знижки, — робить міністр екскурс у нещодавню історію газових відносин. — Яка знижка на четвертий квартал, поки що невідомо — триває дискусія. Але я думаю, що вона має бути, тому що є економічне обґрунтування: для того, щоб доставити газ для своїх європейських партнерів, вони повинні прокачати через Україну і витратити не менше $30, а ми, викупляючи на східному кордоні, цих витрат не несемо». «Знижка щонайменше в $30-40 є обґрунтованою», — наполягає Демчишин.
Це не сподобалось росіянам. Голова правління російського «Газпрому» Олексій Міллер, перебуваючи в Амурській області РФ, майже на кордоні з Китаєм, із яким укладено угоду про постачання газу, що фактично компенсує Росії втрату такого масштабного покупця газу, як Україна, відповів різко і навіть зухвало, немов б’є з гармати забороненого калібру. «На сьогодні Україна не має у своєму розпорядженні фінансових ресурсів для відновлення постачань газу, — зовні співчутливо, а насправді принизливо промовляє глава «Газпрому». — Ми перебуваємо у прямому контакті з керівництвом «Нафтогазу України», є фінансові проблеми, тому сказати про те, що найближчими днями Україна відновить постачання газу (з Росії), на жаль, не доводиться». На його думку, оптимістичним сценарієм можна вважати варіант вирішення проблем із фінансуванням українською стороною упродовж вересня.
«У цьому, звісно, є певні ризики (для України), — продовжує він, — тому що в поточний період триває закачування газу у підземні газосховища. На сьогодні, за оперативними даними, до підземних сховищ України закачано 14,4 мільярда кубометрів газу. Той добовий об’єм закачування, який Україна забезпечує за рахунок власного видобутку і невеликих об’ємів реверсу, недостатній для того, щоб вийти на рівень об’єму закачування 19 мільярдів кубометрів газу на початок періоду відбору». «Тому ми фіксуємо, що без додаткових об’ємів газу — а вони можуть з’явитися лише з боку Росії, лише з боку «Газпрому» — Україна не зможе закачати ці 19 мільярдів кубометрів», — упевнений Міллер.
Другий пункт його прицільного удару по Україні полягає в тому, що рішення про розмір знижки на газ для України у четвертому кварталі поки що не прийнято. Ціна «за формулою» становитиме $252 за тисячу кубометрів газу. Жодні зміни у формулу ціни не вноситимуться. За контрактом передбачена можливість знижки, яка надається за рахунок експортного мита. Щодо цього Міллер вважає за краще, як кажуть, шифруватися. «Як відомо, ціни визначаються поквартально, — говорить він, — відповідно, і знижка може надаватися поквартально. Тим більше ми бачимо, яка висока волатильність цін на енергетичних ринках. Тому стосовно ціни на третій квартал рішення щодо знижки російським урядом прийнято, але Україна, на жаль, навіть не може скористатися цими пільгами, тому що й таких грошей на сьогодні немає».
Володимир Демчишин: У третьому кварталі вони запропонували $40 знижки. Яка знижка на четвертий квартал, поки що невідомо — триває дискусія. Але я думаю, що вона має бути, тому що є економічне обґрунтування: для того, щоб доставити газ для своїх європейських партнерів, вони повинні прокачати через Україну і витратити не менше $30, а ми, викупляючи на східному кордоні, цих витрат не несемо. Знижка щонайменше в $30—40 є обґрунтованою
«Орієнтуватимемося, звісно, на ціни суміжних європейських держав, — начебто з розумінням неминучості надання знижки промовляє глава «Газпрому». — Сказати про те, яку може бути надано знижку, зараз, з урахуванням високої волатильності, в принципі сьогодні ще не можна. Але на момент початку постачань у четвертому кварталі таке рішення з боку Росії буде прийнято».
Невже це висока волатильність так впливає на маршала російських газових військ? Думається, тут зовсім інше. У січні-червні цього року Україна скоротила проти аналогічного періоду 2014 року споживання газу на 21,6% (більш ніж на 5,3 мільярда кубометрів — до 19,3 мільярда кубометрів). Імпорт газу до країни за ці шість місяців знизився на 30,5% (на 4,4 мільярда — до 10 мільярдів кубометрів).
КОМЕНТАРІ
Олександр НАРБУТ, президент Київського міжнародного інституту енергетичних досліджень:
— Лінія російських газових переговірників абсолютно чітко промальовується з Кремля. Вона виглядає таким чином: ніяких особливих умов Україна на сьогодні отримувати не повинна. Друга газово-кремлівська теза звучить так: якщо Україні потрібен газ, то вона зможе його купити (зокрема й газ російського походження) через партнерів «Газпрому» у Європі, які з задоволенням цей газ продають на внутрішньоєвропейському ринку. І потім уже компанії, що співпрацюють із «Нафтогазом України», цей газ йому перепродадуть. Отож на третій квартал цього року було сформульовано максимально вигідні для Росії умови, коли Україна у нього безпосередньо газ не купувала. Різниця в ціні реверсного газу з Європи і тієї ціни, за якою можна було б купувати його у Росії, становила максимум $5—7. І вищої знижки, ніж була у третьому кварталі, росіяни на четвертий квартал не пропонуватимуть.
Отже, гра ва-банк наших молодих керівників «Нафтогаза» не проходитиме під переможний марш. Своєї обіцянки отримати, з урахуванням зниження цін на нафту, найвигіднішу знижку вони не зможуть виконати. Формула як була для нас невигідною, такою й залишається. А далі вже працюють взаємини сторін. І можна сміливо передбачити, що волевиявлення Росії буде не на користь України. І тут хочеться посперечатися з нашим прем’єром, який днями чомусь, якщо вірити «Інтерфакс-Україна», стверджував, що «Газпром» ні вчора, ні сьогодні не був політизованою конторою. «Газпром» був і залишається структурою, що реалізовує енергетичну політику Росії. Причому прописується вона не лише в Кремлі, але й в органах військового управління нашої сусідки... Яценюку не втомлюєшся дивуватися. То він почне кампанію переведення газових побутових котлів на електричні. І вона з тріском провалюється. І таким же ризикованим є намір знизити мінімальну температуру у квартирах. Особисто я рекомендував би уряду утриматися від такого заходу. Треба або більш результативно працювати над забезпеченням нормальних життєвих умов українцям, або йти у відставку. Фахівці добре знають, що енергетичний баланс не допускає волюнтаризму і передбачає первинний баланс енергоносіїв. Але про це з нашим прем’єром говорити складно.
Богдан СОКОЛОВСЬКИЙ, екс-уповноважений Президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки:
— На майбутніх газових переговорах Росія зволікатиме. Тому що за будь-яких обставин об’єктивно всі на боці України, вона виграє, а Росія програє. Отже, «Газпромові» вигідно, аби рішення прийняли якомога пізніше, коли у нас, можливо, виникне кризова ситуація. І тоді Кремль зможе висувати ультиматум. Таку можливість я не відкидаю, тому що ми йому, радше несвідомо, все ж таки підіграємо. Газу на зиму нам так чи інакше на цей рік не вистачає. І це виявиться, як тільки похолодає. Мені незрозуміло, яким чином ми зможемо наповнити наші сховища до кінця сезону закачування. Газівники чи раніше нас обманювали, чи тепер щось змінилося. Але факт є факт: загалом нам потрібно імпортувати близько 20 мільярдів кубометрів газу, а можемо отримати з Європи максимум 10—11 мільярдів. Решту доведеться добирати в Росії. Тож перемовини будуть непростими.
