Представники 17-ти країн світу стали учасниками четвертого Міжнародного економічного Форуму та Інвестиційного ярмарку, що відбулися у Львові. Провідна ідея форумів — «Через добросусідство — до процвітання об’єднаної Європи» — віддзеркалює небажання всіх його учасників бачити між Євросоюзом та Україною щось на зразок Великої Китайської стіни.
На інвестиційному ярмарку було представлено 120 проектів. Найбільше зацікавлення викликали проекти у сфері туризму та рекреації, будівництво оздоровчих закладів на базі курортів Львівщини, а також відбудова замків Золотої підкови Львівщини та їхнє використання в туристичних цілях.
Напередодні Форуму стало відомо, що Німеччина відкриває у Львові Представництво німецької економіки в Західній Україні. Бюро оформлятиме службові візи для підприємців, надаватиме юридичні консультації. Така діяльність, безумовно, буде корисною. У першому півріччі 2004 року торговельний оборот області з Німеччиною склав $119,2 млн. (11% від загального обсягу міжнародної торгівлі області та на 52% більше, ніж за відповідний період минулого року). Станом на 1 липня німецькі інвестори інвестували в економіку області $43,9 млн.
Однак безперечним інвестиційним лідером на Львівщині є, звичайно, Польща. Консул генерального консульства Республіки Польща у Львові Міхал Узембло щороку бере участь у Форумі. Своїми цьогорічними враженнями він охоче поділився з «Днем»:
— Однозначно можу стверджувати, що в Україні на краще змінюється інвестиційний клімат. Звичайно, багато чого ще потрібно змінювати, чимало факторів стоять ще на перепоні того, щоб бізнесмени вільно приходили в Україну зі своїм капіталом. Існують проблеми з фіскальними органами, не дуже стійким законодавством і відшкодуванням ПДВ… Однак поліпшення діяльності відбувається в усіх сферах життя. І найкращим доказом цього є польсько-українські стосунки. Наприклад, за 2003 рік товарообіг досяг рекордної позначки — $2,3 млрд. Досі найбільшим досягненням у торгівлі був $1,7 млрд. Цього року до цієї цифри наблизилися лише за півріччя. В Україні вже діють більше тисячі спільних українсько-польських підприємств. Половина з них засновані на Львівщині. Саме сюди йдуть наші інвестиції. Якщо на перше липня цього року вартість польських інвестицій в Україну становила $170 млн., то на Західний регіон (8 областей) припадає $116 млн., зокрема на Львівщину $60 млн.
На кожному Львівському інвестиційному форумі Польща була представлена стендом. Цього року свої стенди мали також Мазовецьке, Малопольське, Підкарпатське воєводства, місто Вроцлав... Кожне воєводство підписало конкретні документи про співпрацю з українськими партнерами. Наприклад, Малопольське воєводство та компанія «Комарх» — із Львівським національним університетом. Меморандум про створення Міжнародного Розточанського біосферного резервату підписали Львівська область, Люблінське та Підкарпатське воєводства. Львівська область та Підкарпатське воєводство започаткували програму українсько- польського прикордонного співробітництва «Сян». Вперше, першими, ніколи до цього…
Саме такі слова супроводжували переважну кількість запропонованих на інвестиційному ярмарку проектів. ВАТ «Дрогобицький долотний завод» розгортає нове для Західного регіону України виробництво оцинкованого металевого листа. Завод підписав контракт з австралійською фірмою «Бронкс інтернаціональ» на розробку, виробництво, поставку автоматичної лінії цинкування металевих рулонів. Загальна вартість створення нового виробництва — $10 млн. Випуск першої партії продукції заплановано на перший квартал 2006 року.
Мер Борислава Микола Тустановський сказав «Дню»:
— Ми працюємо цілеспрямовано в напрямку того, щоб зробити місто максимально незалежним, і гідростанція на водяній трубі, проект і побудова якої розпочинається вперше в Україні, замислена для того, щоб зменшити навантаження на енергетику в нашому місті.
Кожне підприємство розробляє свій проект для інвесторів. Нещодавно знайшли інвестора для заводу нетканих матеріалів, запускаємо теж завдяки інвесторам Бориславський фарфоровий завод, меблеву фабрику. Готуємо до запуску завод «Галак». Чимало виробництв, які планує відновити Борислав, украй потрібні Україні та вперше продукуватимуть на наших теренах свою продукцію за новими технологіями. Це і виробництво штучних алмазів, і створення підприємства з видобутку йоду на базі пластових вод Бориславського нафтового району.
Дуже цікаві проекти представили львівські науковці. Приміром, вітроенергетична установка Львівського аграрного університету. Або технологія виробництва протипухлинного антибіотика доксорубіцину — розробки Львівського університету. Звичайно, все це теж чекає на інвестора...
Станіслав Дерлятка, директор комунального концерну АGR (Польща), представив проект створення цільового комунального об’єднання із застосуванням сучасних технологій використання відходів, накопичених в с. Грибовичах Львівської області. А Тамара Смовженко, ректор Львівського банківського інституту Нацбанку України, намагається задіяти кошти Євросоюзу для його реалізації.
КОМЕНТАР
Володимир IГНАЩЕНКО , заступник міністра економіки та з питань європейської інтеграції:
— На форумі панували практичні орієнтири, й за рік-півтора, маємо надію, будуть результати. Мене вразила сучасна форма подання матеріалів, буклети, електронні носії інформації — все до послуг інвесторів. Організовано все було за європейськими стандартами. Веде переговори, наприклад, польський бізнесмен і тут же може проконсультуватися в колсантинговій фірмі, у митників, податківців.
Питання стандартів — одне з найсерйозніших. Нам необхідно доводити до вимог Євросоюзу наше законодавство. Формувати нормативну базу, яка б допомагала працювати з країнами, які входять в це об’єднання. Мені довелося поспілкуватися з делегаціями Польщі, Словаччини. Вони впевнені, що увійти в Євросоюз їм допомогло саме їхнє законодавство, адаптоване до вимог ЄС.
Україна вже здійснила на державному рівні конкретні кроки з активізації транскордонного співробітництва. У червні 2004 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про транскордонне співробітництво», за яким регіони отримали право самостійно вирішувати величезне коло питань. За проектом транскордонного співробітництва регіони матимуть фінансову допомогу держбюджету, а також зможуть використовувати міжнародну технічну допомогу. Європейська Комісія розробила документ «Прокладаючи шляхи до нового інструменту сусідства», відповідно до якого програма прикордонного співробітництва «Тасіс» реформована у 12 нових програм сусідства. Україна є учасницею чотирьох із них: «Україна—Польща—Білорусь», «Україна—Угорщина—Словаччина», «Україна—Румунія» та транснаціональної програми КАДСЕС. Слід повністю використати потенціал нашої участі в цих програмах, закріпивши успіхи в розвитку транскордонного співробітництва з нашими сусідами. І Львівський форум в цьому плані має відіграти свою роль.
