Нещодавно мер Києва Віталій Кличко доручив міським службам і теплопостачальним організаціям забезпечити стовідсотковий облік тепла до нового опалювального сезону шляхом облаштування лічильниками кожного будинку міста. Про це напередодні заявив заступник столичного мера Петро Пантелєєв. Зокрема, він назвав встановлення лічильників у житлових будинках «єдиним сьогодні способом платити за справедливо спожиті комунальні послуги». Також він розповів, що лічильники в Києві встановлюються «стахановськими темпами» ще з кінця минулого року, зокрема й у зимовий період. Таким чином, у будинках уже встановлено 800 таких приладів, що раніше зберігалися на складах. «Ми ці лічильники оживили, перепрограмували й встановили у господарський спосіб, — доповів Пантелєєв журналістам і додав: — Зараз вони приносять певну користь жителям Києва». Він також зазначив, що лічильники ще залишилися на складах, і перспектива їх встановлення цього року «також є».
Згідно з підрахунками мерії, в місті необхідно змонтувати ще близько чотирьох тисяч таких приладів. Зараз на це вже виділено 50 мільйонів гривень. Але на ці гроші можна поставити тисячу лічильників. «Це наш внесок, внесок міста у розв’язання цієї важливої для киян проблеми, — з гордістю зазначив Петро Пантелєєв. — Решту зможе виконати теплопостачальна організація».
Також управлінці столиці провели спрощений енергоаудит по кожному київському будинку й визначили, скільки споживається тепла, де питоме енергоспоживання більше за інших (такі будинки в першу чергу отримають лічильники), провели порівняльний аналіз типових будівельних серій будинків. За словами Пантелєєва, в будинках, де немає лічильників, «споживання теплової енергії на 20—25% вище, ніж за розрахунками». Тому, як розповів чиновник, у будинках без лічильників «паралельно опрацьовується схема, де нарахування будуть на 20—25% меншими». Цю дещо дивну схему Пантелєєв пояснив прагненням не допустити «дискримінації» тих будинків, де неможливо встановити лічильник тепла.
«ЗВАЖЕНЕ» ТЕПЛО
Утім, нова ініціатива столичної влади — не така вже й «проривна». Тим паче що програму з організації обліку як на своїх джерелах (генеруючих пристроях), так і на точках продажів (у будинках киян) ще 2012 року розробили в «Київенерго». Як розповідає генеральний директор компанії Олександр Фоменко, ще тоді організація почала встановлення лічильників у житлових будинках. «І сьогодні жодна котельня не відпускає тепло без лічильника», — запевняє Фоменко. Відповідна програма, виходячи з фінансових можливостей компанії, була розрахована до 2018 року. Зокрема, торік за рахунок коштів «Київенерго» було встановлено 680 вузлів теплового обліку.
У «Київенерго», підрахували, що в столиці має бути понад 9,5 тисячі таких точок. З них майже половина вже працює. Тобто необхідно встановити ще приблизно п’ять тисяч. За рахунок власної інвестпрограми компанія має намір встановити дві тисячі лічильників на 148 мільйонів гривень. Крім того, «Київенерго» вивчає питання залучення позикових коштів для встановлення ще двох тисяч приладів. Коли й цей рубіж буде подоланий, без лічильників у столиці залишаться лише так звані будинки малоповерхової забудови (від двох до чотирьох поверхів), для яких необхідні індивідуальні технічні рішення щодо можливості встановлення цих приладів або визначення місць їх розміщення.
Утім, якщо додати сюди тисячу лічильників, які має купити міська влада, то виходить, що через кілька років мерія й теплопостачальна організація зможуть забезпечити кожний житловий будинок необхідною кількістю приладів.
НЕ ЛІЧИЛЬНИКОМ ЄДИНИМ
Але складається враження, що гучна кампанія довкола лічильників більше схожа на передвиборний піар. Адже насправді ці будинкові прилади мало що змінюють у питанні реальної вартості тепла ні для населення, ні для самих постачальників. Головне — їх встановлення ніяк не позначається на скороченні втрат тепла в будинках і мережах, на ефективності всього теплового господарства.
Насамперед, у столиці слід було б зайнятися оновленням, реконструкцією й модернізацією джерел тепла, вважає екс-міністр енергетики, глава Енергетичної асамблеї Іван Плачков. Наприклад, деякі досі працюючі котли були привезені до Києва після війни як репарації. До цього можна додати й стан теплових мереж. Їх міняють, як то кажуть, «у рік по чайній ложці». І якби й цій проблемі батьки міста приділили хоча б таку ж увагу, як лічильникам, то втрати тепла можна було б скоротити кардинально, що могло б дещо згладити шок від зростання тарифів для населення.
На жаль, розраховувати на це не доводиться. Адже половина інвестиційної програми «Київенерго», за словами члена НКРЕКУ Руслана Машляковського, буде спрямована на встановлення лічильників. Чи варто споживачам тепла цьому радіти? «Нормативно-правова база у сфері теплопостачання відстала від реалій на 20 років... НКРЕКУ ініціюватиме перед МінЖКГ питання можливого перегляду норм (теплопостачання. — Авт.), їх актуалізації під поточні кліматичні умови», — сказав Машляковський. Іншими словами, лічильники лічильниками, а ми ще й адміністративними методами стежитимемо, щоб узимку в квартирах було не надто тепло...
