Як живеться сьогодні робітникам великих промислових підприємств гірничо-металургійної галузі? Чи відчули вони на собі турботу уряду, що вдвічі підвищив нещодавно мінімальну заробітну плату?
СТРАЙКИ ЗАБОРОНЕНІ. А ЛОКАУТ ДОЗВОЛЕНИЙ?
Схоже, ця новина не потішила і не засмутила, оскільки мінімалка і для гірників і для металургів — це найчастіше пройдений етап і зовсім не межа мрій. Кваліфіковані робітники вимагають для себе гідної людини зарплати і людських умов праці. Власники не квапляться. У відповідь у трудових колективах звучать заклики до страйків. Особливо сильно вирує Кривий Ріг. Тут вимагають підвищення зарплати відразу на трьох підприємствах — Криворізькому залізорудному комбінаті (КЗРК), ПАТ «ArcelorMittal Кривий Ріг» і копальні ПрАТ «Євраз — Суха Балка».
Наприкінці минулого тижня гірники «Сухої Балки» піднялися на поверхню з глибини в півтора кілометри, де залишалися понад дві доби, вимагаючи підвищення заробітної плати. У четвер, 11 травня, там були припинені всі види робіт нібито з метою безпеки протестувальників. У п’ятницю, за повідомленням прес-служби підприємства, перемови адміністрації з профспілковими активістами продовжувалися, але на копальні був оголошений повний простій.
Чи не слід розглядати таке рішення російських власників підприємства (холдинг Еvraz, один із бенефіціарів — Роман Абрамович) як локаут? Нагадаємо, локаут — це захід із боку працедавців, унаслідок якого працівники не допускаються до робочих місць, не отримують заробітної плати, але і не звільняються. Локаут поки не передбачений українським законодавством про працю, хоча в одному з варіантів проекту нового Трудового кодексу така міра згадується. Тому адміністрація «Сухої Балки» грає в слова, тобто використовує евфемізми, щоб прикрити незаконність своїх дій. Але в який би одяг їх не одягали, не підлягає сумніву, що це досить жорстке і відкрито незаконне покарання гривнею майже 300 страйкарів із шахт «Ювілейна» та імені Фрунзе.
НІ — ДЕ-ЮРЕ, ТАК — ДЕ-ФАКТО
Про події на копальні розповідає голова Конфедерації вільних профспілок України і Незалежної профспілки гірників Михайло Волинець. «Люди довгий час перебували під землею. Журналісти запитували у них: ви страйкуєте? Ні, відповідали, у нас акція протесту. Шахтарі самоорганізувалися і знайшли можливість без формального порушення закону відстоювати свої права. Вони були під землею на своїх робочих місцях. І де-юре не страйкували. Вони відпрацювали зміну, а потім залишилися під землею. І оголосили це мирними зборами. Адміністрація до них спустилася далеко не відразу. А там висока температура і вологість, погане провітрювання, велике скупчення людей, що не дозволяється правилами безпеки. Але адміністрація про них, своїх працівниках, не потурбувалася. Ніхто не подумав, що їм потрібна їжа, питна вода, медикаменти, не спробували дізнатися, чи немає серед них хворих. На шахтарів тиснуть, вони заведені, нервують. Але коли НПГУ почала спускати в шахту їжу та воду, то не всі отримали цю допомогу, тому що адміністрація заборонила нам поїти і годувати страйкуючих гірників».
«Сьогодні мені довелося звертатися до Інспекції з праці, до рятувальників, щоб допомогли людям одержати доступ до води та їжі, — продовжує Волинець. — І така ситуація може повторитися в будь-якій галузі, наприклад, в тепловій енергетиці. Нагадаю, зовсім недавно був ухвалений закон про ринок електроенергії. Там, у статті 13-ій заборонені страйки у випадках, якщо вони можуть призвести до порушення стійкого постачання електроенергією. Хто визначатиме, стійке чи нестійке?». Волинець розповідає про рішучі і навіть радикальні настрої в шахтарських колективах, і про те, що вони (ці настрої) будь-якої миті можуть обернутися соціальним вибухом. Проте профспілковий лідер упевнений, що право на мирні зібрання і страйки — більш сильніша і дієва зброя. Спираючись на передбачені законом права, гірники можуть провести успішні консультації з адміністрацією і власниками підприємств, довести справедливість своїх вимог.
ПЛАТФОРМА СОЛІДАРНИХ
На підтримку гірників виступили й інші галузеві профспілки, які входять до Конфедерації, а також декілька громадських організацій. Вони вирішили спільно створити платформу «За право на страйк» і підписали відповідний меморандум. До них долучилася уповноважена Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська. «Ми вирішили об’єднати зусилля, — розповідає вона, — і створити платформу, щоб домогтися реалізації цього права. Я сподіваюся, що в результаті парламент ухвалить відповідні закони і скасує існуючі заборони, щоб профспілки стали в нашій країні дієвими організаціями».
Лутковська розповідає, що навіть у тих галузях, де для страйків немає прямих заборон, трудящі все одно практично не можуть використовувати цю зброю захисту своїх інтересів. Процедура одержання дозволів у державних органах займає не менше 80 днів. Профспілка показує себе беззубою. «У чому її сенс, якщо вона не в змозі відстояти позицію своїх членів? — запитує уповноважена з прав людини і констатує. — Ситуація забюрократизована». Вона пропонує звернутися до голови Верховної Ради з вимогою вилучити із законодавства всі заборони та бюрократичні рогатки для проведення страйків.
«Сьогодні у країні існує величезна заборгованість із заробітної плати — два мільярди гривень, — зауважує голова Об’єднання незалежних профспілок авіаторів Веніамін Тимошенко. — Позиція держави в цьому питанні або відсутня або взагалі не державна і направлена проти людини». Він розповідає, що одного керівника підприємства, який допустив багатомільйонну заборгованість заробітної плати, оштрафували всього на десять тисяч гривень.
ЩО ТАКЕ ДЕМОКРАТІЯ?
«Таким чином, держава просто мотивує працедавців не виплачувати людям зарплату, — стверджує активіст. — Держава лише закручує гайки, а як вирішувати проблеми не знає. Державні органи корумповані і нікого не захищають. Вони завжди на боці працедавців». «Чому ми відстоюємо право на страйки? — запитує Тимошенко і відповідає. — Якщо зараз не дати цей інструмент солідарності людям, то ніхто вже не піде на мирні протести, тому що в країні абсолютний нуль позитивності. Демократія — це не лише право щось говорити. Демократія — це коли ти сказав, а тебе почули і зрозуміли. І якщо ти за Конституцією є джерелом влади, то ти можеш диктувати їй ті умови, які повинні існувати в країні. І якщо ми найближчим часом не доб’ємося для людей права самостійно і демократичним шляхом вирішувати з працедавцями питання заробітних плат, умов праці, то люди просто покінчать із нашими «людоїдами».
Лутковській довелося відповідати на гострі питання. Так, їй нагадали, що активісти і лідер профспілки «Свобода праці» (місто Тростянець Сумської області) зазнав переслідування з боку корумпованої, вочевидь підкупленої працедавцями поліції. В офісі профспілки провели обшуки, вилучили печатку, документи, від членів профспілки під тиском намагалися отримати свідчення проти їхнього лідера. Люди прагнули знайти захист у омбудсмена, але його співробітниця «відфутболила» скаржників, пояснивши, що уповноважена Верховної Ради не має повноважень контролювати правоохоронні органи.
Лутковська підтвердила слова своєї співробітниці і розкрила, яким чином офіс омбудсмена, що не має яких-небудь важелів, усе ж впливає на органи правопорядку. Заяви від людей зі своїми коментарями він пересилає до прокуратури. «Ми просимо пояснити, що відбувається, а також нагадуємо про практику Європейського суду з прав людини та висловлюємо надію, що відповідна справа не стане підставою для чергового звернення до цього суду і засудження України за порушення конвенції про права людини». «Але людині, що звертається до нас по допомогу, ми завжди пояснюємо, що не маємо права проводити слідство і не можемо оцінювати діяльність правоохоронних органів», — додала омбудсмен.
P.S. Після акцій протесту на «Криворізькому залізорудному комбінаті», який належить структурам Ріната Ахметова й Ігоря Коломойського, гірників, схоже, почули. Створено робочу групу для ведення переговорів, і адміністрація обіцяє представити графік поетапного підвищення зарплати. За травень усім працівникам її буде збільшено на 20%, у серпні — ще на 30%, а до кінця року підвищення сягне 100%. Таке зростання зарплати у профспілках вважають цілком можливим. Якщо менеджмент і власники задовольнять ці вимоги, то частка заробітної плати в собівартості продукції повинна становити до 50—60%, а це вже рівень розвинених країн. У переговори з робітниками вступили також на «Сухій Балці», що належить холдингу «Євраз» Романа Абрамовича, і на АМКР, власником якого є Лакшмі Міттал.
Керівництво ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» виступило із заявою: «До 19 травня 2017 р. адміністрація ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг має намір погодити з профспілковими організаціями новий колективний договір підприємства, в якому буде затверджено нову систему оплати праці...». Учасники акцій протесту в Кривому Розі для координації своїх дій створили страйковий робочий комітет, головою якого обрано лідера міської організації Незалежної профспілки гірників України Юрія Самойлова, повідомляє Вадим РИЖКОВ, «День», Дніпро.
