Зворотній зв’язок між бізнесом та урядовцями поновлено. Після минулорічної ліквідації Ради підприємців України, при Кабміні роль нового провідника малого та середнього бізнесу взяла на себе створена наприкінці березня Рада підприємців та роботодавців України (РПРУ). До її складу увійшли майже всі громадські об’єднання, що входили раніше до ліквідованої попередниці, і одразу почали вивчати проект Податкового кодексу, який на найближчі десятиліття фактично пропише єдині правила гри для всіх підприємціві. Виникло чимало доповненнь до цього важливого для бізнес- спільноти документу.
Про те, чи вдалося досягти компромісу, днями розповідало керівництво Ради. Її голова, заслужений економіст України Тетяна Зацерковна відзначила, що діалог у заданому напрямку відбувається, і зауваження до податку на прибуток та акциз вже враховані. В той же час, існує ряд суттєвих моментів, які залишаються, як кажуть, без коментарів.
Одним із них Зацерковна називає пункт про «неоднакове повернення ПДВ для різного бізнесу. «Фактично складається ситуація, що одним експортерам відшкодування ПДВ відбувається за рахунок того ПДВ, який сплачується, і не відшкодовується тим же інвесторам. Це гра в одні ворота»,— констатує лідер організації.
Не викликає у підприємців особливої радості і запропонований розробниками довгоочікуваний пункт про відповідальність за несвоєчасне відшкодування ПДВ платнику податків. І це не тому, що у діях урядовців вони вбачають підступність. Все набагато простіше: формулювання статті є, а конкретних механізмів нарахування пені, гарантій її отримання та джерела фінансування немає. Це чергова «цукерка» для бізнесових кіл і «мертва стаття» для Кодексу, переконана Зацерковна.
Категоричною є позиція підприємців і стосовно нового порядку отримання «почесного звання платника ПДВ». Їх непокоїть, що численний список перевірок поповнить передреєстраційний візит податківців, результатом якого стане отримання підприємством права бути платником ПДВ. Виявляється, цей титул потрібно заслужити! Самі ж податківці в такому механізмі нічого дивного не бачать і наполягають: це робиться для блага держави. Мовляв, так можна уникнути діяльності фіктивних фірм, які наживаються на відшкодуванні ПДВ. Окрім того, це, мовляв, справа — добровільна.
Ще одним каменем спотикання має всі шанси стати оновлена, спрощена система оподаткування. Навіть досягнення часткового компромісу (обіцяно зниження податкової ставки для юридичних осіб удвічі) не вирішує справу. Адже пропозиції Ради, спрямовані на захист приватних підприємців — фізичних осіб, розробниками не було враховано.
Про перспективу малого бізнесу в такій ситуації розповів президент Спілки ювелірів Дмитро Видолоб: «Для більшості її користувачів вона (спрощена система. — Ред. ) взагалі втрачає будь-який сенс, бо реального спрощення в такій системі немає. Залишається одна назва». Наштовхує його на таку думку чимало пунктів у кодексі. Так, відповідно до одного з них «фізична особа — підприємець, річний обсяг валового доходу якої перевищив 300 тисяч гривень, окрім своєї фіксованої ставки (від 20 до 200 грн.), повинна сплачувати додатково, за особливим обліком податок за ставкою один відсоток». Крім того, анулюється і правило про необов’язковість встановлення касових розрахункових апаратів таким суб’єктами. Незрозуміло, навіщо таке ноу-хау підприємцю, запитує Видолоб, якщо воно не впливає на визначення податкових забов’язань? Довершує справу розширення списку щасливців, на яких не поширюється «спрощенка».
Насторожує представників бізнесу й сама процедура прийняття основних моментів «спрощенки». За словами Видолоба, вона відбувалася «на засіданні робочої групи, де не було жодного представника малого бізнесу». «Ми бачимо чітко, що тут є позиція великого бізнесу. Але мале підприємництво, яке формує середній клас, вже не погодиться на копійчану зарплату. Звідси — реальне зростання заробітної плати», — говорить Видолоб.
Почесний голова РПРУ та народний депутат України Ксенія Ляпіна висуває своє пояснення. Всі проблеми від того, що уряд не розуміє головного принципу спрощеної системи, «пропонуючи лише послаблення у обсягах сплати». В той час, як малий бізнес готовий платити податки. Але для нормальної роботи йому не вистачає простого обліку та нормального адміністрування. Іншими словами — спокою. Доки ж урядовці і бізнес вестимуть словесні баталії та домовлятимуться, пройде час. А час — це гроші...
