Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Підприємці закликають владу до діалогу

Перший віце-прем’єр Юрій Бойко зустрівся з членами УСПП, щоб... заспокоїти бізнес. Чи вийшло?
28 січня, 2014 - 11:56
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

«Бізнес не може залишатися осторонь, коли гинуть люди, виникає реальна загроза розколу країни, політична криза може викликати системну економічну кризу й у результаті неминуче зниження рівня життя». Про це заявила минулої суботи людина, яку називають в Україні олігархом № 1, — глава компанії СКМ Рінат Ахметов. Він стверджує, що «в політичної кризи може бути лише одне рішення — мирне». «Силовим шляхом виходу не знайти», — говориться в заяві мільярдера. У ній також міститься заклик «перейти від вуличного протистояння й спроб його придушення до конструктивних переговорів і досягнення результату». Чи немає в цій правильній заяві ще й прихованого підтексту? На чий бік насправді стане цей не чужий владі фінансист і промисловець, куди спрямує свої ресурси? Чи не розкладатиме він, як це нерідко роблять його побратими за списком Форбса, яйця в різні корзини?

На день раніше на цю ж тему говорили й на такому колективному бізнес-майданчику, як розширене засідання правління УСПП. «Нині країні потрібні прямі зустрічі опозиції й уряду, — говориться в проекті заяви правління, наявному в редакції, — відкрита й чесна розмова влади й суспільства, напружений інтелектуальний пошук виходу з ситуації». У УСПП упевнені, що «держава, яку роздирають внутрішні конфлікти, не здатна забезпечити економічне зростання, захистити свої національні інтереси, особливо в умовах загострення конкуренції, зовнішнього політичного й економічного тиску».

Аналізуючи ситуацію в Україні, президент УСПП, народний депутат Анатолій Кінах зазначив, що зростання ризиків і загроз в умовах безповоротності інтеграції України як в європейський, так і в світовий економічний і політичний простір слід розуміти як наслідок відкритої економіки й суспільства, а отже, ознаку конкуренції (за Україну). На думку Кінаха, зараз для України немає іншого виходу, крім діалогу влади, політичної опозиції й, що дуже принципово, представників громадянського суспільства, зокрема громадян України, які мають «великий моральний, професійний, інтелектуальний статус».

Він також наполягає на відновленні роботи Верховної Ради «в регламентному режимі» й проведенні глибокого юридичного аналізу законів, ухвалених 16 січня. Їх, на думку глави УСПП, слід порівняти із законодавчими актами, чинними в ЄС та інших розвинених країнах, і адаптувати до українських реалій. «Вихід на мирний, демократичний і без силових методів шлях», упевнений Кінах, — це посилення протидії корупційним явищам, особливо коли йдеться про держбюджет, держзакупівлі й силовий фіскальний тиск на платників податків, а також рейдерство й інші утиски права власності.

«Ті, хто вважають себе патріотами, мають розуміти, наскільки це серйозно, й відкинути міжособистісну конкуренцію, політичну, ярлики, штампи, образи й концентруватися на головному, виходячи з того, що кризисні явища вже починають загрожувати засадничим принципам існування України — територіальній цілісності й державності», — підкреслив депутат, чий голос був зарахований «ЗА» ухвалені 16 січня у Верховній Раді закони.

На відміну від Кінаха, віце-прем’єр Юрій Бойко зосередилося головним чином на економіці. Кажучи про завдання уряду на 2014 рік, він запевнив, що міністри врахували всі зауваження й помилки, зроблені 2013 року (він також законспектував виступи на засіданні). Перераховуючи плани уряду, говорив про необхідність поліпшення платіжного балансу, пошук балансу між українськими, російськими та європейськими ринками, а також нових ринків, зокрема й китайського. Президент Віктор Янукович, за словами Бойка, відкрив Китай для України, а Україну відкрив для китайських інвестицій. Віце-прем’єр розповів, що уряд реанімував ухвалену в січні минулого року програму активізації економіки й «головне, підвів банки до того, що її необхідно фінансувати за напрямками, що є принциповими для нашої економіки, слід знижувати кредитну ставку, особливо для пріоритетних напрямків, що мають високу додану вартість». Це вже дало певний ефект і цього року додасть до ВВП приблизно 40 мільярдів гривень, а також 30 тисяч робочих місць, запевнив Бойко.

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: