Міністерство будівництва, архітектури та житлово- комунального господарства й Національна Академія наук підписали угоду про співробітництво у сфері житлово-комунального господарства та енергозбереження.
Щоб наміри не перетворилися на балаканину, потрібно багато грошей та часу. Обидві ці складові, за словами віце-прем’єра України, глави Мінбуду Володимира Рибака, є (щодо часу, то це, щоправда, проблематично). Та перш ніж приступити до роботи, потрібно намітити програму дій. Це доручили робочій групі. Потім передбачається всі пропозиції обговорити та подати на розгляд Кабміну.
Проблема енергозбереження, переконаний Рибак, набула особливої гостроти через різке зростанням цін на природний газ. За його словами, плануючи найближчим часом вступ до СОТ, не можна змиритися з тим, що енергозатрати на одного мешканця в Україні у два-три рази вищі за аналогічні показники країн Європейського союзу. Чому так сталося? Нинішній керівник Мінбуду пояснює це тим, що попередні реформи ЖКГ зводилися лише до зменшення фінансування цієї сфери. Так, у 2006 році воно скоротилося до 0,4% від ВВП, тоді як раніше виділялося 4,4%. Таких надходжень, вважає Рибак, достатньо для животіння, а не для нормального розвитку.
Реформування, на думку урядового куратора цієї сфери, означає модернізацію основних фондів, рівень зносу яких становить понад 60% і перевищує всі допустимі межі. Щоправда, з вибором нових технологій за кордоном пропонується не поспішати, адже наука України в світі не на останньому місці. Курс на використання власних розробок спрямований не лише на підтримку вітчизняного виробника, а й на те, щоб ефективно витрачати бюджетні кошти.
Водночас віце-прем’єр пропонує створити спеціальну національну комісію, на кшалт НКРЕ, яка б визначала економічно обгрунтовані тарифи. Нагальність її створення Рибак пояснює на прикладі тарифної ситуації у столиці.
На п’ять наступних років для реформування та модернізацію ЖКГ, на думку Рибака, потрібно близько 50 мільярдів гривень. Він зауважує, що це лише кошти, які виділятимуться з центральних, регіональних та місцевих бюджетів. «Свою частку в реформування, разом з інвесторами, внесуть і банки», — підкреслює віце-прем’єр і додає, що такий підхід застосовуватиметься до кредитоспроможних підприємств. Це робиться, щоб вони працювали на перспективу, пам’ятаючи, що держава тепер не буде сплачувати їхні борги. Стосовно інвестицій, то, за словами Рибака, вже проведені попередні переговори з послом Нідерландів, представниками Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку.
Про ефективність нововведень свідчать попередні розрахунки. Так, оновлення джерел постачання тепла в міжопалвальний сезон уможливить зниження витрат палива на 7,5% вже в наступному році. Це, зокрема, проекти, спрямовані на енергозбереження при транспортуванні тепла: заміна трубопроводів, систем теплопостачання, встановлення облікових приладів для води та тепла. При цьому Рибак також переконаний, що Україна здатна самостійно забезпечити всю житлово-комунальну сферу газом, видобутим на своїй території.
