Пасажирські перевезення на річковому транспорті були збитковими
у всі часи. Фінансові дірки латалися за рахунок вантажоперевезень та дотацій
бюджету. Однак в останні роки таке фінансове «перекриття» ставало все хиткішим
і нестабільнішим: вантажоперевезення скорочувалися, а бюджети «худнуть».
У цьому році жителi міста понадіялися на свої дачні ділянки
і городи, розташовані, в основному, на берегах водосховища. Мало того,
що ціни на квитки встановлено зверху, уряд ще й включив до списку пільговиків
сорок категорій громадян. Це — шістдесят відсотків пасажирів. Возити їх
безкоштовно — на це у річковиків немає ніяких ресурсів. Проте народ у нас
звик качати свої «соціалістичні» права. Були випадки, коли натовпи дачників
брали судна мало чи не на абордаж. Доводилося викликати ЗМОП: не можна
брати на теплохід 400 чоловік, якщо він вміщує 200. Бідні дачники, бідні
річковики — і у прямому, і у переносному розумінні. Чашу терпіння останніх
переповнив літній стрибок цін на паливо. Розорені річковики вирішили було
закінчити навігацію 10 жовтня. Однак міське начальство не дозволило аж
до закінчення осінньо-польового сезону на дачних ділянках. Це примножило
збитки порту.
Місто, судячи з усього, по відношенню до Запорізького річкового
порту зайняло позицію, викладену у відомій формулі: «порятунок потопаючих
— справа рук самих потопаючих». Розмови з обіцянками дати дотацію річковикам
ведуться щороку (перед початком навігації), але поки що допомогли лише
тим, що дозволили не платити за оренду землі. Два роки тому, щоправда,
міський голова Запоріжжя надумав взяти пасажирський флот на бюджет міста,
але чомусь із цього нічого не вийшло.
До речі, як стало відомо «Дню», становище пасажирського
флоту портів Дніпропетровська, Миколаєва і Херсона не настільки скрутне.
Мери міст і губернатори знайшли можливість дотувати пасажирський флот,
покривши всі збитки. До того ж у Херсоні на лініях працювали 24 теплоходи,
а у Дніпропетровську, Запоріжжі і Миколаєві — по 9. Щоправда, вагові категорії
цих портів інші. Якщо херсонські річковики, наприклад, перевезли за навігацію
78 тисяч чоловік, то запорізькі — близько півмільйона! Зараз їм доводиться
гадати: скільки мільйонів гривень закладати у збиток на наступний рік і
де взяти кошти, щоб його перекрити. Відповіді на це непросте запитання
поки що немає, а навігацію відкривати доведеться.
