Минулого року Україна витратила близько $2,8 мільярда на ІТ потреби, тобто компьютери, периферію, обладнання для мережі, програмне забезпечення та ІТ послуги. Це — 2 % ВВП і вагома підтримка для чотирьох тисяч вітчизняних компьютерних компаній із загальним штатом 33 тисячі спеціалістів. Крім того, ці витрати допомогли отримати більше $245 мільйонів у вигляді податків та зборів, пов’язаних з ІТ-сектором. Про це йдеться у новому дослідженні, проведеному ICD (International Data Corporation) на замовлення Альянса виробників програмного забезпечення (BSA).
Та ІТ-сектор міг би дати державі значно більше, якби не комп’ютерні пірати. За прогнозами спеціалістів, якщо в наступні чотири роки зменшити рівень комп’ютерного піратства на 10%, то матимемо більш ніж вагомі наслідки — темпи зростання українського ІТ-сектора збільшилися б з 12,6% до 15,2 %. Отримані в ході дослідження дані показують, що пониження рівня піратства в Україні від 84% до 74% до 2011 року дозволить додатково створити 2600 робочих місць з високою заробітною платою, отримати $69 мільйонів податкових надходжень до бюджету, збільшити внесок ІТ-сектора в економіку країни на $941 мільйон.
«Коли держава вживає заходів щодо скорочення рівня комп’ютерного піратства, це іде на користь всім, — вважає директор BSA у Центральній та Східній Європі Георг Херрнлебен. «Боротьба з компьютерним піратством має сприятливий вплив на національну економіку: завдяки цьому створюються нові робочі місця й більш здорові умови для розвитку бізнесу, а також досягається висока віддача від уже діючого ІТ сектора.»
Корпорація IDC, яка проводила дослідження, підрахувала, що на кожний долар, витрачений на покупку легального програмного забезпечення, припадає $1,25 долара на супутні послуги, включаючи встановлення ПЗ, навчання персоналу й технічну підтримку. Крім того, покупка легального ПЗ стимулює розвиток українських компаній — розробників програмних продуктів, оскільки кошти від реалізації ПЗ інвестуються в їхній розвиток, а це, в свою чергу, збільшує спектр пропонованих рішень, а також посилює експортний потенціал країни.
В Україні «неліцензійністю» грішать не лише студенти і прості користувачі ПК, які таким чином намагаються зекономити гроші, а й представники бізнесу, як середнього й малого, так і великого. Одним з потенційних виходів з такої ситуації є роз’яснення про юридичні наслдіки використання неліцензійного ПЗ.
«Боротьба з комп’ютерним піратством відіграє важливу роль для власників бізнесу, оскільки дозволяє понизити юридичні та бізнес-ризики від використання неліцензійного ПЗ, — говорить старший співробітник IDC Джон Ганц, — однак унікальність програмних продуктів полягає в тому, що від них залежить успішна робота й інших секорів економіки. Таким чином, держава отримує вагомий стимул для пониження рівня ком’ютерного піратства і матиме максимальний економічний ефект у справі зміцнення національного сектора ІТ. Очевидно, що пониження рівня піратства дозволить досягти конкретних результатів і допомогти користувачам у рішенні їхніх завдань».
Про важливість використання у бізнесі саме ліцензійної продукції говорить і юридичний представник BSA в Україні Владислав Шаповал: «Незважаючи на те, що деякі компанії вже рзглядають програмне забезпечення як вагому частину своїх бізнес-активів і, відповідно, успішно керують ними, багато компаній все ще намагаються закривати очі на цю проблему. Така позиція несе ризики й загрози як самому бізнесу і брендам компаній, що порушують зкон, так і їхнім клієнтам і партнерам, які змушені поділяти ризики й загрози втрати ділової репутації, наприклад, через втрату конфіденційних даних клієнтів». Шаповал впевнений: для того, щоб змусити відмовитися від використання неліцензійних програмних продуктів, необхідно застосовувати закон. «Це дозволить продемонструвати серйозні наміри, буде суттєво сприяти зростанню іміджу України на міжнародній арені», — пояснює фахівець свою позицію. Більше того, Шаповал вважає, що державі варто зосередити увагу не на дрібних порушниках, а на середньому і великому бізнесі, що використовує нелегальне ПЗ.
На сьогодні з усього програмного забезпечення, що купується і використовується в Україні, 84% припадає на неліцензійні продукти. За рівнем використання неліцензійного ПЗ у пострадянських країнах Україна стоїть на передостанньому місці: після неї лише Молдова з 94%. «Звичайно, індустрія програмного забезпечення зазнає великих збитків від піратства, а вони впливають на все суспільство», — резюмує Георг Херрнлебен.
