Як вирішити конфлікт навколо Міжрегіонального фондового союзу, що загрожує чималими бідами фондовому ринку України загалом і кожному акціонеру окремо? Це питання двічі на цьому тижні, в середу і в п’ятницю, розглядала нарада в Держкомісії з цінних паперів і фондового ринку.
Нагадаємо, МФС є найбільшим і практично єдиним всеукраїнським ліцензованим незалежним депозитарієм. За даними на початок квітня, він обслуговував активи загальною номінальною вартістю 33,3 млрд. гривень. У ньому розміщено 1050 випусків цінних паперів у бездокументарній формі загальною номінальною вартістю 18 млрд. гривень. У депозитарії зберiгаються також цінні папери 2923 випусків у документарній формі номінальним обсягом 15,3 млрд. гривень.
Щоб активізувати роботу, акціонери депозитарію вирішили випустити додаткову емісію акцій. Але цей добрий намір обернувся скандалом, який приголомшив і без того слабкий український ринок. Річ у тому, що статут МФС забороняє ОДНОМУ акціонеру мати більше 10% статутного фонду. А трапилося так, що при розміщенні допемісії група компаній, афільованих із Приватбанком, стала власником близько третини акцій і таким чином отримала можливість грати в МФС першу скрипку і навіть змінити в майбутньому його керівництво. Цю думку непрямо підтвердив і Приватбанк. Його прес-секретар Олег Серга сказав «Українським новинам»: «Ми не порушували вимог статуту. У нас немає більше 10% акцій (МФС). Розмови про пов’язаність багатьох компаній є не більш ніж розмовами. Те, що зараз відбувається — це боротьба за керівництво МФС», — сказав він, поставивши останньою фразою всі крапки над «і».
Як зазначалося вище, статут цієї організації забороняє будь-кому в ній домінувати. Чому? «Спроба приватизувати депозитарій ставить під велике питання сам фондовий ринок», — розповідав ранiше журналістам в.о. голови спостережної ради депозитарію голова правління «Укрсоцбанку» Борис Тимонькін. Журналісти мали можливiсть ознайомитися з копіями документів, ранiше підготовлених «групою «Привату» до зборів акціонерів. Це — списки осіб, які мають бути вибрані до керівних органів депозитарію. Переважна більшість там мала належати «Привату»... Звичайно, спостережна рада й правління МФС знайшли свою відповідь. Збори акціонерів не відбулися. І стало зрозуміло, що ситуація зайшла в глухий кут.
Великий внесок у вирішення проблеми МФС зробила Асоціація українських банків. За рішенням ради АУБ у червні було скликано нараду банків, на якій, зокрема, були присутні Укрсоцбанк і Приватбанк. Учасники наради визнали, що криза була викликана дефіцитом довіри між учасниками депозитарію, що, у свою чергу, істотно погіршило інвестиційний клімат на українському фондовому ринку. До зусиль по відновленню довіри підключилася також ДКЦПФР. Комісія провела нараду акціонерів МФС. А потім і вищезазначенi засідання з участю акціонерів і представників АУБ. За словами президента АУБ Олександра Сугоняки, обговорення показало, що всі сторони налаштовані на подолання конфлікту. Було вирішено забезпечити рівне представництво інтересів всіх головних бізнес-груп у спостережній раді МФС, включити до її складу також голову ДКЦПФР (як представника держави), а також керiвників АУБ, ПФТС (як представників системних інтересів міноритарних акціонерів), обмежити максимальну частку акціонерів у МФС з урахуванням афільованості низки структур, збільшити чисельність членів спостережливої ради тощо. Сторони також домовилися обговорити пропозицію про відмову від затвердження результатів шостої емісії акцій МФС. Після того, як всі ці й інші передбачені на засіданні комісії заходи будуть реалізовані, намічається розглянути питання про збільшення статутного фонду незалежного приватного депозитарію.
Схоже, допомога депозитарію встигла вчасно. За словами голови його правління Миколи Швецова, був період, коли активи з нього вже почали виводити. Тепер же, як сказав президент АУБ, рішення про недопустимість конфліктів на фінансовому ринку означають позитивний сигнал.
Проте про стовідсотковий клімат довіри між конфліктуючими сторонами говорити ще не доводиться. Із судів ще не відкликано позови. Деяким акціонерам МФС рішеннями судів все ще заборонено голосувати. Не виключено, що до часу зборів акціонерів, які намічається провести на початку вересня, буде придумано чергові юридичні «гачки», направлені на те, щоб блокувати описані «мирні» рішення. Чи можна повністю виключити і ймовірність того, що, скажімо, Приватбанк, що зберігає поки що перевагу, отриману при шостій емісії, на зборах акціонерів відступиться від досягнутого компромісу? Відповідаючи на це запитання «Дня», Сугоняко оцінив таку можливість в 1%. Отже конфлікт ще, мабуть, тліє.
