Євроінтеграція залишається пріоритетним напрямком для нашої держави, заявив у своєму зверненні до українського народу з нагоди 19-тої річниці незалежності України глава держави Віктор Янукович. Нагадаємо, що активне освоєння Україною міжнародних економічних арен розпочалося ще після вступу до Світової організації торгівлі (СОТ), яка відкрила багато нових торговельних вікон для вітчизняного бізнесу. І тепер наступний крок для посилення міжнародного авторитету країни — асоційоване членство в Європейському Союзі, для здійснення якого потрібно «взяти ще один рубіж» — вступити в Зону вільної торгівлі (ЗВТ) з ЄС. Як просуваються перемовини з підготовки проекту угоди про ЗВТ? Які головні економічні здобутки для України від членства в СОТ? Про це та інше «День» запитав заступника міністра економіки України Валерія ПЯТНИЦЬКОГО.
— У Мінагрополітики заявили про можливе введення експортної квоти на зернові в обсязі 2,5 мільйона тонн з першого вересня до кінця 2010 року. Виходячи з цього, якої реакції варто очікувати від країн — членів СОТ?
— Поки що це тільки заяви. Експорт зернових з України триває. Якщо ж припустити, що квотування таки введуть з першого вересня 2010 року, то, на мій погляд, відповідні урядові органи ретельно підготують аргументацію для членів організації, спираючись на норми підписаної з СОТ угоди. Хоча введення експортних квот на поставки зерна дійсно може викликати певне невдоволення окремих країн — членів СОТ. Однак, на мій погляд, Україні не варто боятися санкцій у відповідь або якоїсь радикальної реакції з боку членів СОТ. Крім того, сьогодні ж не йдеться про повну заборону експорту на тривалий час. А в рамках угоди дозволено використовувати квотування, якщо в країні виникає загроза продовольчої безпеки за певними видами продукції.
СОТ ДОПОМОГЛА ВИСТОЯТИ УКРАЇНСЬКІЙ ЕКОНОМІЦІ
— Україна працює в рамках СОТ понад два роки. Які, на ваш погляд, головні вигоди отримала економіка від набутого членства?
— Ми маємо право впливати на майбутні правила торговельної гри, яка включає 153 країни, через подачу в секретаріат організації своїх позицій. Крім того, СОТ — це ж не просто організація, а система чітких правил, дотримання яких додає учаснику загальної стабільності. Так, 2008 рік був найуспішнішим роком для української торгівлі за всі роки незалежності: загальний товарообіг з усіма країнами світу становив 170 мільярдів доларів, наша держава увійшла в тридцятку найбільших торговельних країн світу. Однак входження України в СОТ збіглося в часі з початком світової кризи, яка боляче вдарила по товарообігу — за підсумками 2009 року він зменшився до 100 мільярдів доларів. Могло бути й гірше. Однак членство в СОТ допомогло українській економіці не провалитися глибше під час кризи. Я маю на увазі, що під час кризи всі країни мали величезне бажання захистити свої ринки. Але в рамках СОТ жодна держава не вжила серйозних обмежувальних заходів щодо учасників СОТ.
— Як ставитеся до ідеї аграріїв внести зміни до ратифікованого договору з СОТ, зокрема, стосовно збільшення суми прямих державних дотацій та збільшення митних ставок для імпорту м’ясної продукції?
— На мій погляд, сьогодні немає підстав ініціювати перегляд умов СОТівського договору з дотування аграрного сектору. Жодних документів, які б підтверджували таку необхідність, у мене немає. Тепер щодо суми дотацій. Угодою з СОТ передбачено надання аграріям державних дотацій через механізм «жовтої» та «зеленої» скриньок. Причому дозволений обсяг коштів для дотування в повному обсязі сьогодні не використовується. Головна проблема полягає в тому, що український бюджет — не бездонна бочка, він будується на основі економічного стану країни.
Підвищення ж тарифів на імпорт м’ясної продукції вимагає проведення переговорів з усіма членами СОТ. Це дуже тривалий процес. Подібні переговори проводили тільки поодинокі країни — учасники СОТ. І то не завжди досягнуті результати приносили позитив.
Крім того, для перегляду тарифів має бути чітка мотивація такого кроку з боку України та відповідні механізми фінансової компенсації для країн, щодо яких пропонується підвищення ввізного мита. Тому, якщо хтось пропонує підвищувати ввізні мита, я пропоную одразу ж думати, за рахунок чого давати компенсацію.
ДОДАТКОВИХ ЗАПИТАНЬ ДО РОСІЇ ПРИ ВСТУПІ В СОТ НЕ БУДЕ...
— З якими державами Україна зараз проводить двосторонні переговори стосовно їхнього вступу в СОТ?
— Ми приєдналися до всіх робочих груп тих країн, які цікавляться вступом. В активній фазі робота з Чорногорією, Сербією, Боснію та Герцеговиною. Тривають перемовини із Єменом, Ліваном та Лаосом. Із Самоа угода вже підписана. Відслідковуємо процес вступу до СОТ країн колишнього Радянського Союзу, зокрема Білорусі та Російської Федерації.
— Які вимоги висуваєте до Росії в рамках підписання двостороннього договору при вступі в СОТ?
— Двосторонній протокол не є необхідністю, бо Україна та Росія мають угоду про зону вільної торгівлі. І саме зараз відбувається робота з удосконалення механізмів вільної торгівлі між нашими країнами. Якщо оновлена угода про вільну торгівлю з Росією базуватиметься на СОТівських нормах, то не буде сенсу при підписанні двостороннього протоколу в рамках СОТ ставити питання про додаткові поступки з боку Росії. З другого боку, триває робота над багатосторонньою угодою про те, яким чином Росія виконуватиме всі правила гри в СОТ — і тут свої пропозиції ставлять всі країни-члени.
— Як член СОТ Україна також має право висувати пропозиції, щоб «виторгувати» сприятливіші умови ведення торгівлі з країною, яка тільки вступає в СОТ. Свого часу нам також довелося йти на певні поступки іншим країнам-членам. Які пункти в рамках перемовин з Росією стосовно СОТ будуть для України принциповими?
— Свого часу Україна ставила Росії запитання про застосування окремих аспектів санітарного та фіто-санітарного регулювання щодо вітчизняної м’ясо-молочної продукції. Але протягом річної паузи, яку Росія взяла в питанні приєднання до організації, ці обмеження зникли. Тому сьогодні немає сенсу повертатися до них. Зараз із російської сторони немає обмежень до української продукції в плані санітарного та фіто-санітарного регулювання. Якщо вони виникатимуть після вступу Росії до СОТ, то ми, звичайно ж, відстоюватимемо свої інтереси через дозволені цією організацією механізми.
У нас є можливість і право ставити запитання Росії — і ми не боїмося цього робити. Якби Росія першою вступила до СОТ, то вона також отримала б це право. Але право — це не обов’язок. Сьогодні між Україною та Росією нормальний формат переговорів, в рамках якого вирішуються всі питання. Тому немає потреби застосовувати інструменти СОТ, які використовуються для врегулювання суперечок. Крім того, товарооборот між нашими країнами зростає. Чи потрібно порушувати цю тенденцію?
— А чи буде українська сторона пропонувати понизити або й взагалі скасувати експортне мито на російські енергоресурси в рамках підготовки двосторонньої угоди з Російською Федерацією? Це б дозволило суттєво знизити вартість блакитного палива для української економіки, використовуючи лише законні механізми СОТ?
— Багатосторонній документ, про який я вже згадував, передбачає пропозицію інших учасників СОТ знизити експортні мита на всі товари з Росії. І Україна не має наміру повторювати зроблений запит.
— Екс-міністра економіки Богдана Данилишина оголошено в розшук. Ви з ним досить тривалий час працювали в одній команді. Як ви оцінюєте такий розвиток подій? Чи не боїтеся, що одного дня також можете опинитися в подібній ситуації?
— Скажу чесно, що мені боятися нічого. Я не займаюся політикою, а впроваджую конкретні речі: проводжу перемовини з просування України на європейські ринки та в систему СОТ. Система СОТ — це система правил. Тому в мене вже професійна звичка — робити все в рамках правил і дотримуватися букви закону. Саме тому з 1996 року я працюю в Мінекономіки із задоволенням, а не з острахом.
СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО, ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ — ДИСКУСИВНІ РОЗДІЛИ ЗВТ
— Дванадцятий раунд переговорів про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) з ЄС завершився. Які розділи угоди фактично закриті?
— Згоди досягнуто за багатьма розділами. Наприклад, знайдено спільну мову в розділі митного співробітництва, правил проходження товарів. Тривалий час не могли знайти підходи з європейськими колегами в розділі технічного та фіто-санітарного регулювання. Зараз ця дискусія вирішена, і відбувається технічне опрацювання даних розділів. Після прийняття в Україні закону про держзакупівлі зрушено з мертвої точки й розділ державних закупівель.
— А які позиції залишаються найбільш дискусійними?
— Зараз немає жодної пропозиції від ЄС щодо доступу українських послуг на європейські ринки. Залишаються питання по тарифних квотах на сільськогосподарську продукцію. У сфері інтелектуальної власності відкрите питання доступу на український ринок оригінальних і «генеричних» ліків та права їхнього виробництва. Мова про те, що Євросоюз — за оригінальні ліки. Але їхнє виробництво та поширення в Україні означатиме появу значно дорожчої продукції для покупця. Наприклад, сьогодні покупець може купити за 100 гривень певний вид «генеричних» ліків. Оригінальні ж аналоги коштують у декілька разів більше. Тобто, окрім комерційної складової, це питання має і соціальне значення. Тому дискусії тривають. Лишилися питання з використання географічних назв у горілчано-лікерних виробах.
ДРІБНОМУ БІЗНЕСУ ЧАС ШУКАТИ ВІЛЬНІ ТОРГОВЕЛЬНІ НІШІ В ЄВРОПІ
— Які перспективи відкриває зона вільної торгівлі перед малим та середнім бізнесом?
— Ми звикли продавати мільйони тонн сталі, зерна, олії. З одного боку, це непогано, бо дає доходи великим підприємствам. Але в рамках створення ЗВТ передбачається введення і невеликих тарифних квот за певними видами товарів. Для великих промислових монстрів такі квоти нецікаві. Оце і є один із шансів малого та середнього бізнесу.
Тобто Європа готова пустити на свій ринок малий та середній бізнес з України. Але вже сьогодні цей бізнес має починати шукати свої ніші для специфічних видів торгівлі на цьому ринку. Наприклад, торгувати олією можна не тільки цистернами. В пляшечки об’ємом 200 мілілітрів можна розфасувати соєву, кукурудзяну чи соняшникову олію з різними добавками. Крім того, потрібно вивчати систему потрапляння в європейські торговельні мережі, де формується споживчий попит. Або хто заважає нашим бізнесменам навчитися виробляти зубні щітки європейського рівня та експортувати їх до ЄС?
Але успіх малого та середнього бізнесу залежатиме не тільки від високої якості продукції, а й від стабільності постачань. Тому важливо, щоб держава доклала максимум зусиль, аби налагодити нормальну роботу дрібних підприємств з митницею. В іншому випадку малий та середній бізнес на європейський ринок не допустять «свої».
— В одному з інтерв’ю ви сказали, що вітчизняні кондитери готові працювати з ЄС на умовах введення взаємних нульових мит. Які ще вітчизняні галузі не бояться справжньої конкуренції та готові «обнулитися» перед ЄС?
— Євросоюз готовий виставити нульові мита за всіма видами промислової продукції. Інше питання, що не завжди наша продукція готова до цього. Серед українських виробників «обнулитися» готова легка промисловість. Європейський Союз також пропонує «нуль» по морозиву та сирах. Українська сторона спільно з галузевими асоціаціями та підприємствами зараз вивчає ці пропозиції.
