Саме так коментують рішення Фонду затвердити 14-місячну програму фінансування України на суму 3,9 мільярда доларів США, яке було оголошено ввечері 18 грудня.
1,4 млрд доларів із цієї програми буде надано негайно. Решта коштів надходитимуть після перегляду виконання програми щопівроку.
Без цих коштів 2019-й обіцяв українській економіці великі потрясіння: пікові виплати за зовнішнім боргом, президентські та парламентські вибори, війна.
У МВФ відзначили, що нова програма «стане якорем» для економічної політики уряду 2019 року, яка має зосередитися на:
• фіскальній консолідації й виплаті боргів;
• зниженні інфляції при збереженні гнучкого валютного курсу;
• зміцненні фінансового сектору, включно з відновленням банківського кредитування;
• продовженні реформ, а особливо вдосконаленні адміністрування податків, приватизації та покращанні врядування, включно з посиленням боротьби з корупцією.
«Нова програма stand by стане якорем для економічної політики уряду на наступний рік і надасть можливість зберегти економічні здобутки й відкриє шлях до вищих темпів економічного росту», — заявив перший заступник директора-розпорядника МВФ Девід ЛІПТОН.
У фонді відзначили зусилля українського уряду із відновлення фінансової стабільності й порадили активізувати подальші зусилля в напрямку запуску роботи Антикорупційного суду, приватизації великих державних підприємств та прискорення земельної реформи.
«Такі рішення провідних світових фінансових інституцій забезпечують сталість нашого впевненого руху і зміцнюють стійкість України на тлі складних внутрішніх і зовнішніх викликів», — написав на фейсбук-сторінці Президент України Петро ПОРОШЕНКО.
Постійний представник Міжнародного валютного фонду в Україні Йост ЛЮНГМАН озвучив дві умови, які приведуть нашу країну до економічних успіхів. За його словами, такими є продовження реалізації реформ і збалансована макроекономічна політика.
«Хороша макроекономічна політика за останні чотири роки допомогла знизити економічні диспропорції й вивести економіку України зі складної рецесії. Центральний банк робить все можливе, щоб зосередитися на зниженні інфляції та забезпеченні зовнішнього балансу. Уряд успішно скоротив бюджетний дефіцит, державний борг також почав скорочуватися», — пояснив Люнгман.
Він наголосив також на значенні структурних реформ, які стартували 2014 року, особливо відзначивши реформи фінансів та енергетики, а також створення антикорупційних структур.
Нагадаємо, у квітневому звіті МВФ прогнозував зростання цін, інфляцію та уповільнення зростання ВВП нашої країни. А в жовтні назвав Україну найбіднішою країною Європи.
Аналітики незалежної групи IMF порахували, що сьогодні Україна відстає від таких країн Східної Європи, як Польща, Словаччина, Литва, на 15 — 20 років зростання 7 — 8% ВВП щороку.
Сьогодні Україна росте зі «швидкістю» 2,5 — 3% на рік. І це лише тому, що нам сприяють ціни на світовому ринку сировини, каже економіст Михайло КУХАР. Аналітики IMF стверджують, що ріст економіки України на 90% залежний від Індексу цін на ринку сировини.
У зв’язку з цим, добрі новини для України — аналітики прогнозують зростання цін на сировину. І погані — з імовірністю 90% 2021 року на світ чекає глобальна економічна криза, яка з’їсть наш ріст. Єдиний порятунок — структурні реформи економіки.
За чотири роки українська економіка вже зробила серйозний крок у питаннях переорієнтації. Порівняно з 2013 роком, коли ми експортували до країн ЄС 26% наших товарів та послуг, 2018-го ми маємо ситуацію, коли продаємо європейцям уже 42% нашого експорту. Тобто попри те, що Україна не є членом ЄС, наша економіка чітко євроінтегрована. Як свідчить досвід країн Балтії, Польщі, Словаччини, Чехії, це — серйозний шанс. Адже із графіка, наведеного експертами IMF, видно, що в усіх цих країнах спрацював ефект наздоганяючого росту. Це коли країна, яка інтегрується, росте швидше, ніж економічно більш розвинута за неї країна, до якої доєднуються. Тобто коли Франція росла на 1% ВВП на рік, Польща — на 2,5%. Біда лише в тому, що ця залежність працює також у зворотний бік. Падають «новачки» так само швидше за розвинутих. Що, власне, і продемонструвала ситуація 2008 — 2009 років.
А сьогодні ЄС вже далеко не в найкращій формі для інтеграції... Уповільнення економічного зростання, яке демонструє об’єднана Європа з 1980 року, неминуче призводить до соціальних потрясінь та напруження. «У 1980-х будинок під назвою ЄС дав тріщину. Сьогодні — Brexit, «жовті жилети» — валиться дах. І питання, коли завалиться увесь будинок, — лише в тому, коли дужче подме вітер», — коментує економіст IMF Group Ukraine Григорій КУКУРУДЗА.
