Незабаром українці можуть отримати доступ до інформації про нерухоме майно, землю та автомобілі, які належать держслужбовцям, у новий спосіб. Нещодавно у Верховній Раді зареєстрували законопроект №2423 «Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо посилення прозорості у сфері відносин власності з метою запобігання корупції». Документ передбачає відкриття інформації про власників нерухомого майна, землі та автомобілів. «Аналогічний закон нещодавно почав діяти у Фінляндії. А як відомо, ця країна належить до світових лідерів у боротьбі з корупцією», — пояснює співавтор законопроекту, народний депутат, голова комітету з питань боротьби з корупцією Єгор Соболєв. За його словами, основна ідея закону — долучити українців, журналістів і громадських активістів до контролю за представниками влади.
Нагадаємо, минулого року парламент ухвалив закон №4728, яким реалізував пошук інформації в реєстрі нерухомості щодо квартир та будинків, але винятково за об’єктом пошуку. «Тепер же ви відкриваєте реєстр нерухомості, вводите будь-чиє прізвище — і бачите всі об’єкти нерухомості, які належать цій особі. Те ж саме стосується й автомобілів. До того ж, на кадастровій карті ви можете клікнути конкретну земельну ділянку і побачити, кому вона належить. Це дуже важливо для того, щоб бачити, хто, приміром, позакривав доступ до пляжів та берегових ліній», — говорить голова правління «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін.
Разом із тим, запевняють автори законопроекту, про захист персональних даних громадяни можуть не турбуватися. Адже в реєстрі міститимуться відомості про те, в якій області чи в якому місті розташовані квартира, будинок чи земельна ділянка, їхня площа і коли їх було придбано. При цьому точна адреса будинку зазначатись не буде.
Аналогічно пошук відбуватиметься і для автомобілів. Відтак користувач зможе отримати інформацію щодо марки, року випуску та об’єму двигуна автомобіля, але не матиме доступу до номерного знака власника.
Як пояснює Віталій Шабунін, без відкритих реєстрів антикорупційне законодавство як таке не зможе працювати належним чином. «В Україні декларації заповнюватимуть 800 тисяч державних службовців. Жоден державний орган не зможе перевірити наявність неправдивої інформації в реєстрах. Тому, якщо буде створено превентивну агенцію, вона створить доступ до всіх декларацій. З іншого боку, ми даємо можливість громадянам та журналістам перевіряти, чи є правдивою інформація, внесена до реєстрів. Якщо є лише декларації та немає можливості їх перевірити, в них немає жодного сенсу», — говорить він.
Більше того, запевняє голова правління «Центру протидії корупції», одна зі статей Кримінального кодексу, яку було змінено восени минулого року, якраз стане ключовою в боротьбі з корупцією — про незаконне збагачення, — не зможе працювати без звірення декларацій, яке, у свою чергу, неможливе без відкритих реєстрів.
«Гадаю, нам вдасться переконати й інші комітети, які не є профільними щодо цього законопроекту. Також ми сконцентрували навколо себе основну більшість депутатів у парламенті. Є певна резистентність із боку органів влади. Наприклад, Міністерство внутрішніх справ заперечує, щоб його позбавили права тримати монополію на реєстр рухомих засобів або нерухомого майна. Але я думаю, що ми все-таки доведемо цю справу до логічного завершення», — зазначає співавтор законопроекту, народний депутат Леонід Козаченко.
Сьогодні подібна система працює в семи країнах ЄС та Грузії, і вона стала потужним важелем впливу на тамтешніх чиновників. Водночас і українські активісти вже показали, як така система може працювати у нас. Слушний приклад — проект «Гарна хата».
«Цей проект ми розпочали після відкриття речових прав на нерухоме майно. Журналісти-розслідувачі отримали можливість перевірити, хто є власником тієї чи іншої адреси, скористалися цим і спочатку склали рейтинг найбільш вартісної нерухомості Києва. Потім ми передивилися, хто володіє квартирами. Таким чином, протягом одного місяця у нас вийшло близько 15 розслідувань. І це ми не розглянули навіть чверть того, що є на сайті», — розповідає керівник проекту, засновник Канцелярської сотні Денис Бігус.
Ще один проект сотні — електронні версії декларації чиновників. «На сьогодні електронна форма публікації декларації про доходи, яку використовують чиновники, — це скан-копія, що зазвичай «запакована» в архів, який міститься в найнепримітнішому розділі сайта. І працювати з такими документами — дуже складно. «Топових» політиків журналісти розглянуть точно, але маленький чиновник із якогось департаменту може залишитись поза увагою. Ми ж збираємо ці декларації з офіційних сайтів і створили електронну форму, яка цілком схожа на паперову, а також запрошуємо волонтерів витратити декілька хвилин і внести інформацію з паперової декларації в електронну форму», — розповідає Денис Бігус.
Отже, за три дні волонтери відцифрували близько 12 тисяч декларацій. «Ми маємо досвід країни, в якій вся інформація була закрита або ж була доступною окремим компетентним органам. І сьогодні, крім закритості, чорного покривала корупції й торгівлі цими компетентними органами інформацією, ми нічого хорошого не маємо. Тому я переконаний, що відкритість — це завжди добре», — додає засновник Канцелярської сотні.
Сам сервіс і доступ до інформації на ньому буде безкоштовним. «А вже якщо вам буде потрібен офіційний документ із підписом чиновника та печаткою або ж оформити документ через адвоката — то це належатиме до платних послуг», — каже Леонід Козаченко. Втім, запевняють автори закону, відповідна ініціатива належить Мін’юсту. «Є позиція Міністерства юстиції та реєстраційної служби, які хотіли б на цьому отримувати гроші для забезпечення роботи реєстрів. Дискусія триває досі. У проекті закону прописано безкоштовний доступ», — додає Віталій Шабунін.
