Не вдаючись у деталі національної гри «Знайди 10 відмінностей між українським і російським фінансово-валютними ринками», спробуємо підсумувати суть фраз «ми зробили все що треба» для того, щоб «контролювати ситуацію». Дійсно, за останні кілька днів, не рахуючи щоденних прес-конференцій, активність виконавчої влади була безпрецедентною.
З 17 серпня НБУ розпочав прискорену девальвацію «офіційної» гривні. «Ми вважаємо рівень зробленої девальвації достатньою реакцією на події, які відбулися на російському ринку. Ми стверджуємо, що наші дії адекватні й достатні», так пояснив позицію НБУ його голова.
Спочатку тактика Нацбанку будувалася на стримуванні курсу за рахунок підтримання ліквідності банків на мінімальному рівні (за допомогою так званих економічних заходів). Зайві грошові ресурси в банківській системі в умовах дестабілізації ринку майже напевно були б кинуті на купівлю валюти. Нагадаємо, НБУ і раніше вдавався до вилучення вільних грошей з банків у критичні моменти: у відповідь на загострення попереднього витка кризи було збільшено норми резервування на коррахунках в НБУ, збільшено депозитні ставки Нацбанку, ставка прибутковості по облігаціях досі підтримується на стабільно високому рівні. Однак всі ці хитрування так і не зменшили попит на ВКВ. Більше того, минулого тижня більшість банків згорнули операції на грошовому ринку і повністю переорієнтувалися на купівлю доларів. І це було логічно. Банки просто побоюються невиконання контрагентами укладених операцій через падіння гривневої ліквідності на противагу високій прибутковості доларових активів.
НБУ діяв вельми оперативно і терміново обнародував низку адміністративних обмежень на здійснення валютних операцій. З 22 серпня банкам взагалі заборонено мати відкриту валютну позицію у вільно конвертованій валюті. Раніше банки могли, якби захотіли, продавати і купувати валюту в розмірі 15% капіталу. І нікого б не цікавило, для чого вона їм потрібна. З 14 серпня банки особливо інтенсивно подовжували доларові позиції, щоб у разі сприятливої кон’юнктури провести спекулятивні операції на різниці крос-курсів долара і рубля до гривні у Києві й Москві. Відтепер банки повинні купувати і продавати валюту, суворо слідуючи клієнтським заявкам. НБУ пообіцяв за цим суворо стежити. Проте банкам поки офіційно не заборонено купувати валюту для власних потреб. Так що поле для маневру ще залишається. Чого не скажеш про їхніх клієнтів, які втратили право на валютну передоплату.
А от що стосується ринку ф’ючерсних контрактів, то він поки помер, не народившись. 22 серпня банкам заборонено укладати термінові валютні контракти, повідомив банкам заступник голови правління Національного банку Володимир Стельмах. Прикметно, що значні відкриті позиції за терміновими контрактами стали однією з основних причин дестабілізації банківської системи Росії. В Україні ж бажаючі застрахуватися від валютних коливань або покладалися на «коридор» НБУ, або зверталися до російських банків.
Не були обділені увагою НБУ й обмінні пункти. Національний банк встановив повний контроль за ринком готівки валютообмінних операцій, пообіцявши закрити обмінні пункти в разі навіть незначних порушень нормативів. Ще 20 серпня НБУ повідомив, що володіє інформацією про порушення банками законодавства при здійсненні готівкових валютообмінних операцій і встановив телефони прямого зв’язку для інформування населенням про порушення, допущені обмінними пунктами. НБУ також зажадав від обмінних пунктів зберігати курси готівки продажу протягом дня.
Одним словом, російська фінансова криза внесла істотні корективи в стан української економіки. Ще місяць тому фраза «ми зробили все...» означала крок на шляху до ринкової економіки. Сьогодні ж вона говорить про початок повернення до адміністративного контролю.
