Пасічникам Білоцерківського району Київської області початок цього року приносить поки негативні сюрпризи. По-перше, не зовсім вдало перезимували бджоли, а, по-друге, місцеві податківці через сільські ради повідомили селян про необхідність подачі декларацій про «надлишкові» доходи. «У сільську раду прийшла вказівка повідомити всіх селян, які отримали дохід з вирощування сільгосппродукції і з продажу надлишків власної сільгосппродукції (молоко, м’ясо, мед — виділено), про необхідність подання податкової декларації на підставі Закону «Про податок з доходу фізичних осіб» від 2003 року, — повідомив «Дню» пасічник з Фурсів Віктор Кваша.
За словами пасічника, доступно пояснити, хто, скільки і, головне, чому має сплачувати, податківці не можуть. Натомість «попереджають» про можливі санкції після закінчення термінів подачі декларацій (1 квітня). Деякі пасічники, як розповідає він, дзвонили в податкову до Києва — там їм пояснили, що загальнодержавної вказівки обкладати податком пасічників не було, що це, можливо, ініціатива районних податківців. Та, виявляється, і на місцях цю ініціативу кожен розуміє по-своєму... «Я в Податковій написав пояснення, що не продаю мед, а виробляю його для сім’ї. І з мене перестали вимагати декларацію. Разом з тим, з питанням, чи можу я продавати мед, який викачав з власної пасіки, і не подавати декларацію, я звернувся до юридичного відділу податкової. Там мені відповіли, що можу, бо, мовляв, за іншим законом, продукція, вирощена чи виготовлена на присадибній ділянці, не оподатковується. Тобто така податкова ініціатива розрахована тільки на тих, хто «клюне»? — запитує Кваша, констатуючи: — У минулих роках такого не було. Натомість сільраду вже зобов’язали й на 2010 рік скласти графік для оплати податків наступного року».
Як повідомили «Дню» в Державній податковій адміністрації України (ДПАУ), таку ініціативу Білоцерківська об’єднана державна податкова інспекція в Київській області проявила згідно законів, а ставка податку — 15%. Але платити його селяни мають тільки тоді, коли продають свою продукцію фізичним особам — тобто іншим простим людям. Якщо ж вони мед, м’ясо чи молоко продають так званим «податковим агентам» (наприклад, молокозаводам, торговельним мережам, приватним підприємцям тощо), то податок не сплачують, але вони зобов’язані мати спеціальну довідку «про своє право на отримання доходу з джерела його виплати без утримання податку». Такий документ, як пояснили «Дню» в прес-службі ДПА, селянам повинні видавати місцеві ради.
Простіше кажучи, теоретично податки повинні сплачувати і пасічники, і власники іншої худоби, які коли-небудь продали свій продукт простим людям. До того ж немалий — 15%. Але чи відбувається це на практиці?
Ні, переконаний пасічник з Полтави Юрій Мирний. Він констатує, що на Полтавщині пасічники податки не платять. І, на його думку, подібна інформаційна кампанія — це, скоріш за все, тимчасова акція, пов’язана з закінченням терміну подачі декларацій фізичними особами. І, якщо це не буде мати масового характеру, то означатиме, що Білоцерківська податкова «перестаралась», вважає Мирний.
«Але, як завжди, почали не з того, — продовжує він «Дню». — Податок — це не «священний обов’язок кожного громадянина». Це плата державі за послуги, які вона надає в плані оптимізації державного механізму і покращення життя того ж таки громадянина. А що зробила держава для пасічників? Забезпечила новітніми технологіями? Створила систему сертифікації продукції, щоб продавати на експорт продукцію бджільництва тощо? Ні... В деяких, підкреслюю, деяких, а не всіх, цивілізованих країнах пасічники платять символічні податки, але роблять це охоче, тому, що за це вони отримують цілу низку послуг і пільг від держави. У нас же аграрний сектор завжди на останньому місці. А бджільництво змушене воювати і з державою, і з тим же аграрним сектором, який затруює поля і бджіл дешевою хімією... То які, перепрошую, податки? Медалі треба давати українським пасічникам, а не лізти до них в кишеню, перераховувати їхні мідяки».
Не чули про практику оподаткування власників пасік, корів чи свиней і в уряді. Так, віце-прем’єр-міністр з агарних питань Віктор Слаута в коментарі «Дню» заявив: «Вперше про це чую. Я проїхав багато районів і навіть на зібранні активів не виникало такого питання». На уточнююче запитання, що ж поки робити пасічникам та іншим аграріям, Слаута пообіцяв перевірити дану інформацію та вжити заходів.
А міністр аграрної політики України Микола Присяжнюк назвав це «натисками попередньої податкової, яка мала захмарні плани із наповнення бюджету». На уточнююче запитання «Дня» про те, чи законний такий «натиск», він відповів: «Я вважаю, що це не законно». В той же час він запевнив «День», що міністерство з’ясує всю ситуацію, «якщо населення передасть йому всі відповідні документи».
Хоча президент ВГО «Спілка податкових консультантів України» Леонід Рубаненко все ж радить селянам, що заробляють на підсобному господарстві, реєструватись фізичними особами-підприємцями і сплачувати єдиний податок. Мовляв, тоді вони хоч зможуть скористатися визначеними преференціями. Якщо ж селяни не хочуть реєструватися підприємцями, але готові платити податки, то нехай чесно зізнаються, що у них є додатковий дохід у вигляді виручки від продажу меду чи інших продуктів підсобного господарства і, заповнивши декларацію, сплачують податок, вважає Рубаненко. Але в цьому випадку, наголошує експерт, ніякого стимулу чи вигоди для селян від добросовісного виконання свого громадянського обов’язку він не бачить. За словами експерта, держава не дає ніяких гарантій чи переваг для «чесних» підсобників. «Стимулом, в тому числі і для селян, платити податки, є зниження рівня корупції в державі. Коли люди бачитимуть, що їхні чесно зароблені і чесно сплачені кошти будуть використовуватись за призначенням, а не для збагачення чиновників, вони не ухилятимуться від своїх обов’язків», — говорить «Дню» Рубаненко.
Тим часом, як повідомили пасічники з Білоцерківщини, після розмови з «Днем» ситуацією справді зацікавився особисто Віктор Слаута. І місцева влада після його дзвінків уже пообіцяла селянам «оперативно розібратися в правомірності дій податківців». «День» слідкуватиме за подальшим розвитком подій.