Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Погані» кредити диктують збитки банкам

Щоб позбутися проблемних позик, фінустанови нарощують резерви й гальмують таким чином кредитування економіки
8 серпня, 2012 - 00:00
ЗА ПІДСУМКАМИ ДРУГОГО КВАРТАЛУ 2012 РОКУ, ЧАСТКА НЕПРИБУТКОВИХ БАНКІВ ЗБІЛЬШИЛАСЯ З 15 ДО 19 ВІД ЗАГАЛЬНОЇ КІЛЬКОСТІ ВСІХ ДІЮЧИХ В УКРАЇНІ / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Кількість збиткових банків в Україні збільшується. За підсумками другого кварталу частка неприбуткових фінустанов зросла до 19 (у першому кварталі було 15) із загальної кількості банків у країні, йдеться в повідомленні Національного банку України (НБУ). Загалом за даними НБУ, у січні-червні 2012 сумарний збиток цих 19 банків становив 1,489 мільярда гривень.

Збільшення кількості збиткових банків експерти пояснюють об’єктивними причинами. «На тлі різкого зменшення кредитування і браку ліквідності посилюється проблема з поверненнями виданих кредитів. Це зумовлює необхідність формувати резервів. І через це банки стають збитковими», — пояснює «Дню» перший заступник голови правління «Промінвестбанку» В’ячеслав Юткін. Але, продовжує він, зростання кількості неприбуткових банків не свідчить про початок на ринку поганої тенденції. Навпаки, каже він, банки готуються до запобігання економічним проблемам у майбутньому на попередньому гіркому досвіді. І формування резервів, каже він, це своєрідна подушка безпеки на 2013 рік від можливих майбутніх втрат. Окрім того, такий крок вписується в політику НБУ, який стежить за проблемою виникнення збитків після проблемних кредитів. Проблема поганих кредитів, на думку банкіра, буде головним викликом для всього банківського сектора і 2012 року. «Частка поганих активів в окремих банків коливається в межах від 13-15% до 35-40% кредитного портфеля», — деталізує Юткін.

Банківський аналітик Олександр Охрімено також вважає, що неприбутковість 19 банків пов’язана саме з нарощуванням резервів під проблемні кредити. Загалом у системі накопичилося проблемних кредитів на 121 мільярд з 770 мільярдів гривень виданих, каже він. На його думку, тенденція збережеться до кінця 2012 року. «Це питання законсервоване і пропозицій для його вирішення немає. Аби все змінилося, — каже він, — треба ухвалити радикальне рішення — змінити законодавство, яке дало б змогу банкам за спрощеним механізмом забирати майно боржників-банкрутів і аби правонаступники такого банкрута несли солідарну відповідальність з боржником перед банком». Одне слово, фінансисти хочуть отримати юридичний сигнал списувати все майно боржника за борги.

Тим часом банкіри відзначають ще одну проблему — зменшення припливу депозитів. Після всіх нововведень у банківській системі населення винаходить свої способи зберіганя грошей, не довіряючи банкам, розповідає Юткін. «Ринок завмер в очікуванні можливих змін. Кредит у гривні на рік 22-25% не кожен може дозволити. Низка проектів відкладається. У зв’язку з цим у банків також зменшуються темпи кредитування, тому що нові кредити видаються із коштів, повернених іншими позичальниками», — підсумовує він наслідки від цього. До того ж відбувається зміна орієнтирів і в цьому напрямі. За шість місяців 2012 року портфель кредитів, виданих юридичним особам, зріс майже на 12 мільярдів гривень, а портфель фізичних осіб, навпаки, зменшився. Тобто банки змінюють кредитні орієнтири. Причина такої зміни зрозуміла — юридичні особи мають кредитну історію і з них простіше стягнути борги.

Тим часом Національний банк України всіма доступними способами намагається урівноважити ситуацію з базою для кредитування банків. «Позиція Національного банку незмінна. Ми рекомендуємо зберігати заощадження у гривні», — нещодавно сказала директор генерального департаменту грошово-кредитної політики НБУ Олена Щербакова. При цьому Щербакова зазначила, що з початку 2012 року депозити фізичних осіб у гривні зросли на 15%, а в інвалюті — на 7%. Водночас вона додала, що ситуація з курсом гривні до долара восени перед і після виборів залежатиме від настрою населення. «Ситуація восени залежатиме від настрою населення. Ми спробуємо мінімізувати всі ризики. Населення скуповуватиме валюту, якщо не буде впевнене у політиці країни. На сьогодні таких чинників немає», — додала експерт.

Попри всі запевнення НБУ, проблеми із залученням ресурсів у банків існують. Не допомагає отримати швидкі гроші і активна рекламна компанія, що обіцяє на кожному кроці великі відсотки на депозит. Клієнтів не вельми ваблять високі ставки — 20-25 річних у гривні і близько 7% у валюті. Неактивність населення підтверджують і дані Світового банку: сьогодні 40% населення має банківські рахунки, але лише 5% використовують їх для накопичення грошей, решта — лише для отримання заробітної плати.

ДО РЕЧІ

НБУ також повідомив, що 35 банків, або 19,9% від загальної кількості фінустанов, на 1 липня мали сукупний власний капітал у меншому розмірі, ніж їх статутний капітал. Відповідна загальна різниця між статутним і сукупним власним капіталом по банківській системі становила 16,714 мільярда гривень. При цьому така різниця по відповідних 35 банках сягнула 43,063 мільярда гривень. У групі найбільших банків на 1 липня 2012 року перевищення статутного капіталу над сукупним власним капіталом зафіксоване у семи банків на загальну суму 16,303 мільярда гривень. За даними НБУ, на початок цього року така різниця була у 45 банків (на суму 43,492 мільярда гривень), тоді як зведене перевищення статутного капіталу над сукупним власним капіталом за системою банків становило 16,378 мільярда гривень. Згідно з повідомленням, частка 17 найбільших банків за підсумками першого півріччя становить 66,7% від загальної суми активів за системою банків (на початок року — 66,9%). При цьому частка державних і підконтрольних урядові кредитно-фінансових установ становить 17,4% від загальної суми активів (17%).

Наталія БІЛОУСОВАЯ, «День»
Газета: 
Рубрика: