Наприклад, літр гіпотетичної стоградусної горілки в роздрібній торгівлі коштував би щонайменше 12 гривень 95 копійок. Якщо цю хитру цифру перевести в 40-градусну систему координат, то виходить, що літр звичайної горілки продаватиметься не менш як за 5 грн. 10 коп., а півлітра, відповідно, - за 2 грн. 59 коп. (звісно, без вартості посуду). Літр вітчизняного знову ж таки неймовірного 100-градусного лікеру коштуватиме як мінімум 14,6 грн., тобто, 2,92 грн. за 40-градусну півлітру.
Але особливо небайдужий український уряд до імпортного алкоголю, котрому й ціни не зложить. Невідомо, чи давно небайдужий. Невідомо, чия тремтяча рука вписала в таблицю мінімальних цін, які діятимуть із 1 липня, такі дані. Літр 100-градусного віскі, джину або рому затягне на 25,55 екю (40 градусів - 5,11 екю за 0,5 л, тобто 10,85 грн.), імпортної горілки - 20 екю (відповідно 8,49 грн.), лікеру - 24,3 екю (10,32 грн.).
Утім, як стверджують у Мінсільгосппроді, постанова має бути спрямована саме на приборкання потоків імпортної продукції. Сьогодні на базарі можна придбати пляшку горілки російського виробництва за 2 гривні, оскільки імпортери занижують у митних документах закупівельні ціни, з яких, відповідно, стягується менше мито. Відтепер, незалежно від записів у документах, мито й акцизи нараховуватимуться з затвердженого постановою мінімуму.
Вітчизняний же виробник потрапив до постанови, за словами працівника Мінсільгосппроду, який побажав залишитися неназваним, щоб замилити очі міжнародним фінансовим організаціям, котрі так і чатують, щоб звинуватити український уряд у надмірному протекціонізмові щодо внутрішнього товаровиробника.
Надалі мінімальна податкова вартість спиртного підлягає переглядові з урахуванням кон'юнктури ринку й виробництва та в разі зміни ставок податків до 25 числа останнього місяця кожного кварталу, а також затвердженню в згадуваних органах центральної виконавчої влади. Держсадвинпром дістав указівку розробити до 1 липня аналогічний механізм впливу на ціни виноробної продукції - через запровадження мінімальної податкової вартості.
Як стверджують розробники, режим мінімальних цін не вплине на офіційну торгівлю спиртним, оскільки ті ціни враховують чинну податкову систему та акцизні збори, а лише на тіньовий ринок, де вартість алкоголю значно нижча.
Хоча, як показує досвід, будь-які обложувальні заходи державного регулювання, спрямовані на боротьбу з тіньовою економікою та контрабандою, якраз і стимулюють процеси "тінізації". Адже зрозуміло, що запровадження мінімальної податкової ціни на імпортні алкогольні вироби неабияк ударить по тих, хто робить на цьому бізнес. Так само зрозуміло, що навряд чи хтось від нього відмовиться, хоч би які "протиалкогольні" заходи вживалися. Отже, неважко передбачити посилення контрабандних потоків в Україні, сплеск корупції та інші зловживання.
Крім того, останні заходи регулювання ринку підакцизних товарів досить негативно вплинули на якість продукції. Кіоски переповнені сурогатами на кшталт "ром-кола", "горілка-пепсі", "віскі-содова" та різними видами сумнівних сумішей із вином міцністю до 8,5 градусів.
Утім, як нам стало відомо, міжнародні фінансові інституції досить прохолодно сприйняли ідею цінового тиску на зарубіжного виробника спиртного, чий товар із 1 липня потрапляє в більш невигідні порівняно з вітчизняною продукцією умови. Остаточне рішення прем'єр-міністр має прийняти 26 червня. Не виключено, що воно буде негативним. Тоді епопея з запровадженням мінімальних цін на алкогольні вироби на цьому не закінчиться.
Погляд крізь пляшку на проблеми ціноутворення
18 червня, 1997 - 00:00
Газета:
Рубрика: