Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Показати Україну як великий технологічний хаб

В Одесі відбувся «Black Sea Summit 2016»
13 вересня, 2016 - 10:14

Біотехнології, iнтернет речей, ІТ-рішення для агросектору... Ці та інші питання обговорювали в Одесі 9—10 вересня під час конференції «Black Sea Summit 2016». Форум триває в Одесі вже другий рік поспіль. На захід з’їхалося більше тисячі інноваторів, підприємців та інвесторів з України, Європи та США. На трьох сценах конференції виступило близько 30 доповідачів з різних країн. Серед них — представники Tesla Motors, StartupAmsterdam, FANUC Robotics, DroneUA.

«Усі знають Україну як великий технологічний хаб, перспективну країну з талановитими інженерами. Усі чули, але ніхто не бачив. Саме для цього потрібно проводити такі заходи. Нам вдалося привезти спікерів, які є лідерами думок у своїх спільнотах: в Амстердамі, Гамбурзі, Стокгольмі. Їм дуже сподобалось, вони у захваті від рівня наших стартапів, активно з усіма спілкувалися. Ми виходимо на рівень європейської конференції, а Одеса — на рівень європейського світового міста й ІТ-столиці», — вважає організатор заходу Анастасія Слєпцова.

ЯК СТАТИ КІБОРГОМ

«Я почуваюся так само, як і раніше, але тепер знаю, що я кіборг», — ділиться враженням учасник конференції Євген Лукьянов. За допомогою спеціального шприца у його руку щойно вживили чип-імплантат. Операція тривала лічені хвилини. Її просто на сцені провів засновник німецького стартапу «Digiwell» Патрік Крамер. Він належить до біохакерів — людей, що прагнуть вдосконалити своє тіло за допомогою інновацій у біології та технологіях. Крамер також кіборг — між великим і вказівним пальцями його лівої руки розташований чип-імплантат, розроблений його компанією.

«Технології стають усе меншими та ближчими до тіла й навіть проникають під шкіру. Я використовую свій імплантат, щоб відкривати двері мого будинку, і я щасливий, що мені більше не потрібні ключі», — говорить Крамер. За його словами, чип працює за технологіями NFC (Near Field Communication) i RFID (Radio Frequency Identification). Пристрій не має батареї, і заряджати його не потрібно. За потреби чип можна швидко і безпечно видалити. Крамер запевняє, що така технологія не шкодить здоров’ю.

За допомогою NFC чипа можна зберігати паролі й медичні дані, відкривати двері без ключів, заводити авто, розсилати повідомлення у соцмережах, розплачуватися без кредитної картки та проходити через турнікети у метро. Чип може взаємодіяти зі спеціальними програмами на смартфоні. Наприклад, коли Крамер підносить руку до свого телефону, на екрані з’являються дані з його візитівки.

За словами Крамера, уже близько 50 тисяч людей у світі вживили у своє тіло чипи-імплантати. Найбільше охочих стати кіборгами мешкає у Великій Британії, Німеччині, Італії та Франції. NFC чип, який демонстрували на конференції, коштує 89 євро.

ДІАГНОСТИКА ПРОДУКТІВ — ЗА 15 ХВИЛИН

Поки закордонні підприємці розповідали про новітні технології, молоді українські команди представляли свої стартапи. У конкурсі Seedstars Одеса взяли участь 10 проектів. З них журі обрало шість найкращих стартапів, які візьмуть участь у Seedstars Україна, що пройде в Києві 8 жовтня. Згодом відібрані українські проекти змагатимуться у міжнародному конкурсі за інвестиції у розмірі мільйон доларів. Серед переможців одеського етапу — програма для автоматичного створення відео Viosk, сервіс для замовлення їжі з різних ресторанів Gorilla, пристрій для збору даних з торговельних апаратів DeviceVoice, додаток для створення екстрим-відео Glash та сервіс для розшифровки усного мовлення Protokol.


В ЕКСПО-ЗОНІ ПРЕДСТАВЛЕНО ОДЕСЬКИЙ СТАРТАП LOOKSERY, ЗА ДОПОМОГОЮ ЯКОГО МОЖНА РЕДАГУВАТИ СВОЄ ОБЛИЧЧЯ НА ВІДЕО В РЕЖИМІ РЕАЛЬНОГО ЧАСУ. МИНУЛОЇ ОСЕНІ SNAPCHAT ПРИДБАЛА ДОДАТОК ЗА 150 МІЛЬЙОНІВ ДОЛАРІВ

Також переможцем конкурсу стартапів став Biosens — портативний пристрій для експрес-діагностики продуктів харчування. На конференцію розробники привезли перший прототип пристрою. Користуватися новинкою просто: потрібно нанести краплю продукту, наприклад, молока або соку, на спеціальний біосенсор. Уже за 15 хвилин на смартфон користувача надійде інформація про рівень концентрації бактерій та мікотоксинів у продукті. Тестувати можна й тверді продукти, наприклад, пшеницю. Але для цього її потрібно подрібнити. Перевагою нової технології є швидкість, адже аналіз продуктів у звичайних лабораторіях триває від трьох до 14 днів. За словами засновника проекту Андрія Карп’юка, команда почала займатися стартапом півроку тому і вже отримала інвестиції.

ВІД ДЕРЖПІДПРИЄМСТВА ДО ЦЕНТРУ ІННОВАЦІЙ

Про те, як перетворити збиткове державне підприємство на інноваційний центр, учасникам конференції розповів генеральний директор Національного комплексу «Експоцентр України» (ВДНГ) Максим Бахматов. Разом з новою командою він очолив ВДНГ влітку минулого року. На той час підприємство мало борги, а його банківські рахунки були заблоковані. Однак, за словами Бахматова, з червня 2015 до травня 2016 року доходи ВДНГ подвоїлися, а зарплати співробітників вдалося підняти на 40%. При цьому підприємство сплатило до державного бюджету дев’ять мільйонів гривень податків.

Також за минулий рік на ВДНГ започаткували кілька нових проектів: зону розваг «Зимова країна», відкритий басейн, велопрокат. Зараз створюється суспільний центр Smart City Hub.

На ВДНГ також знайшлося місце для інновацій завдяки технологічному кластеру ВДНГ-tech. «Ми створили ВДНГ-tech для того, щоб розбудовувати й зміцнювати зв’язки між великими корпораціями і стартапами. Малі компанії не можуть напряму спілкуватися з великими, тому ми створили для них спільний акселератор. Творці стартапів хочуть бути успішними, але вони не бачать перспектив в Україні й намагаються виїхати за кордон. Натомість корпорації хочуть підтримати стартапи, але вони не мають відповідних механізмів через бюрократію, брак інновацій, часу й енергії. Технологічний кластер працює за моделлю взаємної вигоди. У стартапів з’являється шанс попрацювати разом з провідними гравцями на ринку. Натомість великі корпорації отримують інноваційній ідеї, які допоможуть покращити їх послуги. Ми хочемо, щоб разом зі стартапами гроші залишалися в Україні. Технологічний кластер зібрав провідних гравців з різних галузей: телекомунікацій, медицини, логістики, сільського господарства», — розповідає Бахматов.

Крім того, у квітні команда ВДНГ запустила телеком-акселератор спільно з компанією «Київстар». Організатори обрали 11 стартапів, які проходять 11-тижневу навчальну програму за підтримки менторів та експертів. Результати своєї роботи команди представлять 5 жовтня на фінальному Демо дні.

Марія ГЕНИК, Одеса, фото автора
Газета: 
Рубрика: