Не дамо продати землю! З таким закликом учора під стінами Верховної Ради України зібралося близько тисячі аграріїв з різних куточків України.
Уся Площа Конституції була заповнена національними знаменами, прапорами Аграрної партії та... соломою. Зі снопів мітингувальники виклали номер законопроекту, який вимагають прийняти. Йдеться про проект 3851-1, який продовжить дію спецрежиму ПДВ для аграріїв до 2018 року.
Та чи не найважливіша вимога, з якою прийшли до депутатів мітингувальники — продовжити мораторій на продаж сільськогосподарських земель в Україні до 2021 року — «до того часу, поки не буде розроблений увесь комплекс законодавчих актів, необхідних для завершення земельної реформи».
Плакати під ВРУ були більш ніж красномовні — «Продаж землі — шлях до нового голодомору», «Село — це хребет України. Не зламайте його!», «Зберегти село — зберегти Україну» тощо.
«Земля — чи не єдиний потужний ресурс, який ще залишився у власності українців. Звертаю вашу увагу на те, що сільськогосподарські землі становлять більш як 70% від загальної площі держави! Не можна його «розбазарювати», коли економіка країни «на дні», а більшість аграріїв не мають коштів, щоб придбати землю за ринковими цінами, — пояснює один із організаторів мітингу, член президії Аграрної партії України Андрій Гордійчук. — ...Додайте до цього нереформовану судову систему. Це буде просто вибух. Саме тому моя позиція і позиція Аграрної партії в земельному питанні — продовжити дію мораторію мінімум на 5 років, а після цього провести всеукраїнський референдум. Збереження мораторію також дозволить зупинити земельне рейдерство, кількість випадків якого з кожним днем в АПК України збільшується».
КИЇВ. 4 ЖОВТНЯ 2016 Р. / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»
ПЕРЕДІСТОРІЯ
Сполошив аграріїв офіційно опублікований МВФ документ, в якому йдеться про те, що взявши минулого разу кредит на мільярд доларів США, Україна зобов’язалась серед іншого (підняття пенсійного віку, прийняття ряду антикорупційних законів тощо) ще й до кінця вже цього року зняти мораторій на продаж сільськогосподарських земель. У жовтні уряд повинен розробити та зареєструвати у парламенті відповідний законопроект, а Верховна Рада — до кінця року мусить його прийняти. Якщо це не відбудеться, наступного — четвертого — траншу, який ми мали отримати в грудні цього року в рамках програми співпраці від МВФ, нам не бачити. Під цим, нагадуємо, підписалися Президент України Петро Порошенко, голова Національного Банку Валерія Гонтарєва та прем’єр-міністр Володимир Гройсман. До слова, жоден з них не пояснив цих умов українцям. Більше того, коли в пресі з’явився перший інсайдерський матеріал за що ми отримали мільярд від МВФ, лідери опозиційних фракцій на погоджувальній нараді вимагали від влади — зокрема від віце-прем’єр-міністра Степана Кубіва — показати документ і зобов’язання, які лягають на країну після підписання змін до меморандуму про співпрацю з МВФ. На що той відповів, що документ англійською мовою, і як тільки його перекладуть, оприлюднять.
ЧИ ГОТОВІ ЗАКОНИ?
Тим часом у Верховній Раді, зокрема в профільному аграрному комітеті, закрутилась робота. «Земельні» законопроекти почали писатись і прийматись з завидною дисциплінованістю. Так, Верховна Рада, як писав « День», вже нарешті навела порядок з відумерлою спадщиною — так званими нічиїми землями, посилила в правах орендарів південних чорноземів. На черзі, як стало відомо «Дню» з достовірних джерел, активне проштовхування законодавчої бази, яка врегулює земельні питання «вимерлих» сіл. Одним словом, працюють депутати, щоб ні один клаптик землі не пропав, а був облікований і, згодом, оприбуткований кимось.
Утім, до відкриття повноцінного ринку землі Україна ще не готова. На цьому авторитетно наголошує голова земельного підкомітету ВРУ Олег Кулініч.
За його словами, відкривати ринок продажу сільськогосподарських земель без вирішення кількох «гарячих» питань не можна.
«Перше — чи зможуть іноземні інвестори набувати право володіння землею, друге — як запобігти концентрації в одних руках, третє — запобігти рейдерству, четверте — що робити із землями колективної форми власності. До речі, останнє питання вирішено у рамках законопроекту №4355. Проблема не стільки у земельному законодавстві (щодо мораторію і ринку землі). Малий фермер має мати достатню матеріально-технічну базу та кошти, аби вижити в цих умовах», — говорить він.
Україні створені ідеальні умови для скупки земель: соціальні стандарти держава заморозила, а інфляція, за оцінками НБУ, до кінця року становитиме 30%.
Вартість землі в Україні нині катастрофічно низька. У разі повного запуску ринку ціна на землю буде стартувати в межах $1000 за гектар, вважає генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарас Висоцький. «Тут треба відштовхуватися не від вартості оренди. Є нормативно-грошова оцінка земель, і за станом на сьогодні вона в середньому по Україні коливається по регіонах від 20 до 30 тисяч гривень за гектар. Це офіційний рівень нормативно-грошової оцінки, на базі якого числиться, в тому числі, оренда державних земель» — зауважує експерт.
ЗАМІСТЬ ПІСЛЯСЛОВА
«Земля у нас — тяжке діло, кров’ю пахне», — писав Михайло Старицький в романі «Кров людська — не водиця». Для українців це не просто ресурс, який виконує як господарську так і подекуди основну соціальну функцію для громади — це ще й питання глибоко ментальне: українці не раз ставали на смерть за землю.
З іншого боку, земля — це все ж таки ресурс, об’єкт власності, і людина, яка ним володіє, має мати законну можливість скористатись правом на свій розсуд: здати в оренду, подарувати (сьогодні це можна зробити) або ж заставити в банк під кредит чи продати.
Пригадую як в кулуарах бюджетного комітету, не під диктофон обговорювали з одним із народних депутатів вимоги МВФ. То був ще не офіційний документ, радше — журналіський « інсайт». Так-от коли дійшли до відкриття ринку землі до кінця 2016-го, він однозначно заявив: я — за ринок сільськогосподарської землі. «Моя покійна мама могла б зараз бути жива, якби могла продати землю, що їй належала, щоб оплатити дороговартісне лікування», — сказав він.
За даними офіційної статистики «земельний» мораторій обмежує права власників земельних ділянок, закріплених частиною першою статті 90 Земельного кодексу України та статтею 41 Конституції України, у власності яких на сьогодні знаходиться 30,7 млн га сільськогосподарських угідь (74% від площі цих угідь по Україні), зокрема 27,2 млн га ріллі (83,5% від площі ріллі по Україні).
Але одне, коли ми відкриваємо ринок землі, бо до цього готове суспільство, законодавча база, і зовсім інше — коли робимо це на вимогу, щоб отримати кредит на один мільярд доларів.
Як вже писав «День» в матеріалі «Проект бюджету на 2017 рік можуть повернути в Кабмін» від 19 вересня 2016 року, лідери трьох парламентських фракцій — Радикальної партії Олега Ляшка, «Батьківщини», «Самопомочі» та «Опозиційного блоку» — раніше заявляли, що не дадуть голосів за зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель у цьому році, якщо такий закон на днях зайде в сесійний зал. Що ж, схоже, що ця програма співпраці з МВФ закінчиться на третьому транші.
