Білорусь не має наміру працювати на зрив торговельно-економічної співпраці з Україною у зв’язку зі створенням ЗВТ України з ЄС. Про це заявив міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей. «Ми обговорили перспективи нашої майбутньої взаємодії з огляду на те, що Україна підписала Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, а ми є членами Євразійського економічного союзу. Ми аж ніяк не вважаємо, що ці явища взаємовиключні», — заявив він учора на спільному з головою МЗС України Павлом Клімкіним брифінгу в Києві. На його думку, треба шукати взаємоприйнятні точки для торговельно-економічної співпраці. «Ми не маємо наміру вдаватися до якихось емоційних кроків, які будуть спрямовані на зрив цієї торговельно-економічної співпраці», — наголосив міністр Білорусі.
Що означає така дипломатична заява однієї з країн — учасниць Митного союзу (МС), створеного Росією? Про це «День» запитав голову правління Інституту економічних досліджень Ігоря БУРАКОВСЬКОГО:
— Перше — якщо уважно подивитися на об’єктивні розрахунки, то створення ЗВТ між Україною і ЄС не буде глобальною загрозою для білоруської чи російської економік. Тому всі розмови про великі економічні втрати — частина політичної дискусії, що має інші цілі, ніж пошук торговельних точок дотику і розв’язання можливих у зв’язку з цим проблем.
Друге — з боку Митного союзу не було впроваджено жодної скоординованої торговельної санкції щодо України. Росія запроваджувала різні обмеженння на постачання українських товарів, але ні Казахстан, ні Білорусь до них не приєдналися! Це свідчить про те, що позиція членів МС неодностайна, коли йдеться про ухвалення рішень, і в його кордонах існує інше розуміння ситуації, що склалася між Росією і Україною. Це об’єктивна реакція Білорусі та Казахстану, тому що вони чудово розуміють відмінність між політичною риторикою свого великого партнера, яким є Росія, і тими економічними проблемами, які їм треба розв’язувати, зокрема й на ринку України.
Третє — структура експорту Казахстану значною мірою орієнтована не на Росію і не на країни Митного союзу. Тому для Казахстану важливо мати гарну репутацію на зовнішніх ринках капіталу, адже він там отримує технології і гроші. Отже, не варто перебільшувати значення РФ для Казахстану.
Нинішнє керівництво Білорусі прагматичне. Воно чудово розуміє і знає, що й кому можна говорити в політичному плані. Білоруси намагаються скористатися цією ситуацією, аби зменшити тиск ЄС на свою країну. Вони не хочуть сваритися із Заходом. Для Лукашенка можливість проводити Мінські перемовини — це дарунок долі, який трохи змінив ставлення до білоруського президента з боку ЄС. І він не ризикуватиме втратою таких знаків уваги, навіть в обмін на великі поступки і подарунки з боку Москви. Нічого особистого — усі захищають свої інтереси.
У даному разі захист національних інтересів для Казахстану і Білорусі означає дотримання певної дистанції від Росії в рамках Митного союзу. Адже сьогодні у глобальному плані поведінка Росії несе загрозу для них.
