Учора у Варшаві відбулася польсько-українська газова конференція. За планом, однією з основних тем дискусії в її рамках мало б бути обговорення модернізації української ГТС, утім родзинкою програми все ж стало питання участі Польщі у будівництві обхідного газопроводу.
Інтрига конференції — виступ представника від польської компанії EuRoPol Gaz (компанія, що підписала меморандум з «Газпромом» про намір взяти участь у будівництві обхідного газопроводу Ямал-2). На відміну від прем’єра Польщі Дональда Туска, він не вважає, що його компанія у чомусь «завинила». Більше того, ключовий месидж його виступу — меморандум про наміри може стати цілком реальним проектом, якщо компанію влаштують його економічні показники. Утім нічого дивного в цій заяві нема. Адже, як пишуть польські ЗМІ, EuRoPol Gaz власне було створено 2003 року з єдиною метою — будувати «Ямал — Європа-2».
Прикметно інше, друга сторона проекту — «Газпром» Росія — чомусь вирішила проігнорувати конференцію. І таким чином фактично залишила свого партнера на передовій медіа-обстрілу на одиниці.
Загалом від запитань про інцидент довелося відбиватися колишньому президенту Польщі Олександру Квасневському. Він, власне, повторив риторику офіційної Варшави: «Польща ніколи не буде йти проти інтересів України». «Цей газопровід — не тільки бізнес, але й політика», — додав він.
А от польський професор Вітольд Орловський переконаний, що українцям треба «радіти», що такий проект реалізовується. «Україні слід бути трохи гнучкішою і хитрішою, та вбачати в цьому газопроводі не тільки загрозу для себе, але й можливість отримувати більше газу через Польщу. Адже Польща отримуватиме газ з Росії і зможе збільшити постачання газу в Україну», — радить експерт.
Та все ж таки більша частина Польщі дуже різко відреагували на повідомлення про підписання меморандуму в Петербурзі і на те, що російський президент публічно через телебачення вказує Польщі, які газопроводи будувати. Зокрема депутат від партії «Право і справедливість» Яцек Сасін заявив, що у випадку реалізації цього проекту Україна залишиться повністю обеззброєною, коли йтиметься про шантаж з боку Росії. За його словами, захист енергетичної незалежності України є важливим елементом закордонної політики. Політик зазначає, якщо Польща погодиться на будівництво Ямалу-2 і підпише угоду з Газпромом, то це означало б дати згоду на шантаж щодо України. І таким чином Польща брала б участь у наддержавній політиці Путіна. «Нам вдалося сьогодні диверсифікувати джерела поставок газу, і завдяки цьому сьогодні ми не живемо під дулом пістолета, який приставлено до голови. Тим часом Україна продовжує жити під дулом пістолета, який приставлено до її голови», — наголосив пан Сасін.
ДОВІДКА «Дня»
Акціонерну компанію EuRoPol Gaz було створено 23 вересня 1993 року через місяць після підписання угоди між урядами Польщі та РФ про будівництво трубопроводу для транзиту російського газу через польську територію та постачання російського газу до Польщі. Згідно зі статтею 1 цієї угоди передбачалось створення спільного підприємства, яке з боку польської сторони представляла Польська державна нафтова та газова компанія — Polskie Gуrnictwo Naftowe i Gazownictwo (PGNiG), а з російської — ВАТ «Газпром». На цю нову акціонерну компанію покладалось завдання будівництва і експлуатації газотранспортної системи «Ямал — Європа-2».
При цьому розподіл акцій польській компанії EuRoPol Gaz відбувся наступним чином. Компанія PGNiG і ВАТ «Газпром» отримали по 48%. Решту — 4% акцій перепало Gas-Trading S. A. Цю компанію було засновано в грудні 1992 року із п’яти великих польських та зарубіжних компаній. Вона займається продажем газу. Найбільшим її акціонером є PGNiG. Тобто формально більшість акцій в EuRoPol Gaz має належати польській стороні. А оскільки PGNiG є державною компанією, то уряд несе відповідальність за її діяльність.
Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День», Варшава; Наталія БІЛОУСОВА, «День»
КОМЕНТАР
ПІДПИСАННЯ МЕМОРАНДУМУ ПОВНІСТЮ СУПЕРЕЧИТЬ ПОПЕРЕДНІЙ ЕНЕРГЕТИЧНІЙ І ТРАНСПОРТНІЙ ПОЛІТИЦІ
Марек СІВЕЦЬ, член Європейського парламенту:
— Уряд і його представники дали суперечливі заяви щодо так званого газопроводу Ямал 2. Зате добре відомо про те, що меморандум було підписано і що ця дія йде врозріз з національними інтересами. Всі інші питання можуть бути предметом інтерпретації.
В уряді кажуть, що меморандум є несуттєвим. Я дивуюся, чому тоді його було підписано, і чому президент Польщі зателефонував до Києва, щоб заспокоїти своїх українських партнерів. Хто знав про те, що цей документ готувався і мав бути підписаним? І якщо цього ніхто не знав, то, хто повинен був знати? Якщо прем’єр-міністр не відповість швидко, принаймні одне з цих питань, то його стануть підозрювати в політичних іграх чи безладі, у відсутності компетенції. Безумовно, він цього не хоче. І ще одне питання. Ця подія відбулася за день до звільнення Луценка. Виникає питання, чи цей меморандум повинен був допомогти цій складній операції чи мав фактично підірвали її.
В ідеї газопроводу Ямал II насправді немає нічого нового. Цей проект вже був відхилений Польщею з політичних причин, оскільки це означало не що інше, як виключення України і погіршення її позицій у переговорах з питань енергетичної політики з Росією. Підписання меморандуму представником EuRoPol Gaz повністю суперечить попередній енергетичній і транспортній політиці Польщі. Ситуація вимагає пояснення. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомив, що він звернувся до міністра внутрішніх справ, щоб вивчити всі обставини навколо підписання меморандуму EuRoPol Gaz і Газпром. Він пообіцяв, що звіт буде включати оцінку процесу прийняття рішень і аналіз інформаційних потоків. Звіт повинен бути готовий до наступного вівторка. Заступник прем’єр-міністра Януш П’єхоцінські, який був у Санкт-Петербурзі, щоб говорити про проблему, здається, чітко проінформував Росію про те, що польський уряд не прийме цю пропозицію. Я сподіваюся, що ситуацію буде пояснено якомога швидше. Польща завжди була лояльною щодо України, і я впевнений, що і цього разу це буде доведено. Ми сподіваємося, що ця ситуація завершиться незначним епізодом.
Микола СІРУК, «День»
