Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Порт шукає клієнтів ­ конкуренти надсилають ревізорів

15 серпня, 1997 - 00:00

Величезний пором "Меркурій­1" доставив з турецького берега чергову порцію вантажів ­ десятки великовагових автомобілів "TIR", вщерть набитих різноманітним імпортом. Галасливі турки обліпили апарель і керують процесом. За кілька місяців іноземці вивчили портові правила і поспішають із формальностями. Чого не скажеш про митників... Розповідають, що уже перший рейс на поромній лінії Зонгулдак ­ Скадовськ мало не зірвався. Шестеро розгніваних мусульман налетіли на "гостинних" господарів: "Завантажуйте назад! Ми потрапили у країну бандитів!"

Образливо це було слухати начальникові порту Іванові Бокші.

Три роки поспіль порт безнадійно тонув. Припинилося добування піску і морської черепашки ­ не було попиту. Мало не вдесятеро скоротився обсяг вантажопереробки. Над працівниками головного промислового підприємства курортного Скадовська нависла загроза безробіття. Тоді мало хто вірив, що порт, якому наступного року виповниться сто літ, оживе.

­ Завдячуємо Каспійському морському пароплавству, ­ говорить І.Бокша. ­ Азербайджанський судновласник пішов на ризик, втративши лише за перші два місяці експлуатації поромів на лінії Скадовськ ­ Зогулдак 72 тисячі доларів. У мене й досі мороз по шкірі: а що, як одного дня не прийде на берег телеграма із борту порома?..

Унікальні пороми "Меркурій­1" і "Меркурій­2" вигідні лише за умов повного навантаження. А це 40 автомобілів "TIR", 50 легковиків і 120 пасажирів.

­ Не возить пором ані легковиків, ані пасажирів, ­ тяжко зітхає Бокша. ­ Митні закони у нашій державі явно проти тих, хто хотів би подорожувати за кордон на власному авто. Та й нам за браком пасажирського вокзалу забороняють працювати з пасажирами, хоча порт готовий віддати під нього половину власного палацу культури ­ він через дорогу...

"Проти" - прикордонники та митники, які настоюють на спецапаратурі для перевірки достовірності паспортів. Насилу порт знайшов і переказав 10 тис. гривень на її придбання, але вже майже місяць її "шлють". Іван Бокша прикордонників розуміє, але не розуміє митників. Ще до відкриття поромної лінії начальник порту просив їх потерпіти півроку. Але вони виявилися людьми нетерплячими: "Давай всі умови!"

­ Запропонували митникам попрацювати вручну, як це робиться у багатьох куточках світу: у Тбілісі, звідки я щойно повернувся, у міжнародному аеропорту "Бориспіль", який реконструюють. ­ Іван Бокша по паузі продовжує: ­ Добре, хоч штати майже укомплектували...

Мало не щодня, додає Бокша, у порт надходять заявки. З Києва, Харкова, Донецька, Дніпропетровська. Та це не ті пасажири, що їдуть милуватися мечетями, - уточнює Бокша. - Це підприємці, які через амбіції двох відомств - митного і прикордонного - не можуть їздити у своїх справах. А порт, місто Скадовськ, держава зрештою, втрачають величезні кошти. Невже вони нам не потрібні?

Скадовчани поки що обходяться обробкою великовантажних автомобілів. Щоб завантажити ними пороми, відкрили власні представництва у Києві і Херсоні. Порт стає дедалі привабливішим для клієнтів, бо через невеликі основні фонди, порівняно з Одеським чи Іллічовським, на сьогодні є найдешевшим серед міжнародних портів України. Багатьом це не подобається. Впливові конкуренти встромляють палиці у колеса. Їм на допомогу підключилися навіть деякі владні структури. Частіше, ніж пороми, прибувають сюди податковики, фінансисти, ревізори...

Втретє прибув з черговою комісією у Скадовськ і начальник відділу портів держдепартаменту морського і річкового транспорту Мінтрансу України Микола Дмитришин.

­ Порт опинився у катастрофічному становищі. Аби не енергія начальника, ситуація була б не передбачуваною. Скажімо, придбали теплохід "Володимир Молодцов" і доволі успішно перевозять каолін на Італію. Широкі можливості у поромної переправи. "ЧорноморНДІпроект" розробляє перспективний план розвитку парту "Скадовськ". Одне лиш складське господарство чого варте! Воно дозволяє вже до кінці року переробити 500 тис. тонн зерна. Ще більші перспективи у порту Генічеськ, приписаного до Скадовського порту ­ там є залізниця...

­ Чи виживе порт у таких умовах?

­ Як на будь-якому виробництві, ­ говорить М. Дмитришин, ­ тут є хиби. Але, на відміну від інших, у цього ­ є й вороги... Важко сказати, хто конкретно стоїть за ними. Але листи на нашу адресу йдуть з різних високих інстанцій. Комусь, видно, не подобається, що порт виходить з кризи. Є й люди, які не хочуть бачити на чолі колективу Бокшу.

Сам же Іван Іванович вбачає у ситуації, що склалася навколо порту, недобросовісну конкуренцію, прагнення спершу розорити, а потім приватизувати підприємство, "узаконити" побори... "День" слідкуватиме за розвитком події і сподівається, що нове керівництво Мінтрансу також. Не так вже й багато морських портів має наша держава, щоб залишати їх напризволяще.

Херсон

Василь ПІДДУБНЯК, "День"
Газета: 
Рубрика: