Енергетика Криму, по суті, «висить» на трьох нитках ЛЕП, що йдуть на півострів через Перекоп. Ними республіка отримує 89—90% споживаної електроенергії. Адже саме в Криму існують великі можливості для розвитку альтернативної енергетики. Ще в радянські часи тут були побудовані перші в СРСР експериментальні — сонячна — в Щолкіно, і вітрова — на Ай-Петрi — електростанції. Але факт є факт: сьогодні власні генеруючі станції виробляють не більше 10% необхідної півострову електроенергії.
Вчені й екологи давно наполягають на необхідності розвитку альтернативних видiв енергетики на півострові, зокрема, зазначають про великі перспективи вітроенергетичного комплексу. І сьогодні тут побудовано близько десятка малопотужних вітроелектростанцій (ВЕС). На них виробляється менше 1% споживаної електроенергії. Очевидно, що на такому рівні вітроенергетика проблеми дефіциту електроенергії в Криму не вирішить. У пікові періоди споживання дефіцит досягає 200—400 мВт, що змушує вводити обмеження для споживачів.
За прогнозами, споживання електроенергії в Криму до 2010 року зросте до 1500 мВт, що додатково підтверджує необхідність пріоритетного розвитку власної електрогенерації. Динаміка розвитку економіки Криму й, особливо, її туристичної галузі, вже в найближчій перспективі приведе до вирівнювання рівнів споживання електроенергії в зимовий і літній час. Інвестиції створять багато нових робочих місць. Отже, потрібен прорив у галузі нетрадиційної енергетики...
Днями з цим запропонували допомогти португальські енергетики, які презентували в Сімферополі проект нової ВЕС 300. Генеральний директор компанії «Нова-Еко», спеціально створеної в Києві для підтримки португальського проекту, Олександр Федяєв, директор проекту Матс Люндін, депутат парламенту Португалії Маріо Сантос Давид, віце-президент компанії Martifer (Португалія) Джордж Мартінс, генеральний керівник компанії EVIVA (Португалія) Луіш Перейра зустрілися з віце-прем’єр-міністром кримського уряду Азізом Абдуллаєвим, міністром промисловості, зв’язку, транспорту й ТЕК Євгеном Хімченком. У реалізації проекту також візьмуть участь компанія Suzlon (Німеччина), яку представляв віце-президент Клаус Андерсен, а також шведські компанії ABB і ELTEL. У переговорах брали участь генеральний директор компанії «Уінденерго» (Україна), яка вже експлуатує кілька ВЕС у Криму, Лев Дульнєв, директор Дніпропетровського підприємства «Укренергомаш», яке планує виготовляти вітроагрегати нового зразка, Віктор Дядусь.
Компанія «Нова-Еко» є основним координатором розробки проекту будівництва ВЕС зі встановленою потужністю 300 мВт в АР Крим. Над проектом працює група її висококваліфікованих проектантів і менеджерів, які мають досвід у розробці і впровадженні міжнародних проектів для об’єктів енергетики із загальною встановленою потужністю понад 2000 мВт. Контрольний пакет акцій ТОВ «Нова-Еко» належить португальській компанії Martifer Group, акції якої котируються на європейських фондових біржах. Компанія REpower/Suzlon (Німеччина), один із світових лідерів у виробництві вітрових турбін, була вибрана на конкурсній основі для поставки передових технологій. Українська компанія «Уінденерго» буде партнером для організації виробництва вітротурбін на території України. Компанії ABB Group і ELTEL вибрані як постачальники обладнання (підстанції та лінії електропередачі) для підключення ВЕС 300 до енергосистеми України.
Суть обговорюваного проекту полягає в тому, що компанія «Нова-Еко» планує побудувати найбільшу в Україні ВЕС потужністю 300 мВт. Двомегаватні турбіни планують розмістити на двох ділянках: 100 турбін — у Чорноморському районі і 50 — у Ленінському, де середня швидкість вітру досягає 8,5 м/с, що є хорошим показником для промислового використання вітрової енергії. Проект спланували ще в 2004 році, а в 2005 му була заснована компанія — ТОВ «Нова-Еко» (Київ), яка є його власником і безпосередньо займається проектною документацією, отриманням дозволів і організацією фінансування. Регіональним партнером компанії стала Кримська академія наук на чолі з професором Віктором Тарасенком. Гігантські вітроагрегати висотою до 120 м із довжиною однієї лопаті по 35—45 м — вельми серйозна заявка на становлення власних генеруючих потужностей республіки й розробку інноваційних рішень для підвищення надійності електропостачання споживачів. Щорічне розрахункове вироблення електроенергії на ВЕС «Нова-Еко» досягатиме величини близько 1 ТераВатт. «Нова-Еко» отримала гарантії від компанії REpower на постачання 150 вітротурбін типу NM92. Значна кількість вузлів для цих агрегатів виготовлятиметься на українських заводах. «Нова-Еко» використовує найпередовіше й найсучасніше обладнання компанії ABB для підключення ВЕС до електричних магістральних мереж Кримської енергосистеми, що стимулюватиме подальший розвиток кримського регіону. Компанія також отримала гарантії на інвестування проекту від португальської компанії Martifer Group та її основних акціонерів-засновників, і готова здійснити фінансування проекту ВЕС 300 в обсязі приблизно $800 мільйонів. Експлуатація ВЕС 300 дозволить скоротити викиди шкідливих парникових газів в об’ємі, еквівалентному 3,7 млн. тонн вуглекислого газу в період 2009— 2012 років, що добре вплине на стан навколишнього середовища. Проект ВЕС 300 отримаєдодаткові переваги після прийняття закону «Про зелений тариф», який вже схвалено у першому читанні Верховною Радою. Початок будівництва ВЕС заплановано на 2008 рік.
Ефективність використання вітроагрегатів сьогодні в Криму невелика. Середній коефіцієнт використання встановленої потужності 7—10%, у той час, як у країнах Євросоюзу — 20—24%. Нові вітротурбіни, які передбачається встановити в Криму, здатні працювати ще краще, піднявши планку до 30—37%. Сьогодні в АРК існує 10 вітроелектростанцій. Чотири з них бездіяльні. Стандартна потужність вітчизняних вітроенергетичних установок становить 110 кіловат, а для мінімальної стартової швидкості їм потрібен рух вітру 5 м/с. Новим турбінам буде потрібний всього 2—3 м/с. В Європі установки по 2 МВт давно й успішно працюють. Більше того, європейці планують розпочати промислове виробництво вітроагрегатів потужністю 5—6 МВт. А в нас же тільки освоюється випуск турбін потужністю 600 КВт. Вітроелектростанція нового покоління дозволить скоротити викиди на три мільйони тонн вуглекислого газу за перші чотири роки експлуатації. Нові вітроагрегати створюють коливання повітря не більше 42 децибел, у той час як наші національні стандарти обмежують звукові коливання на рівні 45 децибел. Для порівняння — рівень вуличного шуму оцінюється в 80—90 децибел. Урядом України активно підтримується Комплексна програма будівництва ВЕС, основою якої є організація виробництва сучасних установок на українських підприємствах. Розрахунки іноземних фахівців свідчать про унікальні можливості будівництва ВЕС в Україні, особливо в причорноморському й приазовському регіонах. Цілком реально забезпечити за рахунок використання вітроенергетики покриття до 25% потреб країни в електроенергії. Особливості Криму в тому, що він має у своєму розпорядженні величезний вітроенергетичний потенціал і вільні території для будівництва ВЕС. Прогнози іноземних і українських експертів співпадають у тому, що Крим може покрити все зростання власного споживання електроенергії на перспективу за рахунок використання ВЕС, сумарна потужність яких до 2030 року може скласти близько 3700 МВт. Світова практика продемонструвала, що яких-небудь значних проблем у регулюванні такої генерації не існує.
