Протягом останніх двох тижнів із невеликими перервами в часі про покращання умов праці для підприємців заговорили депутати, прем’єр-міністр Юлія Тимошенко та Президент України Віктор Ющенко. Так, народні обранці почали справно голосували за потрібні бізнесу закони. Масштабне дійство продемонструвала й урядова команда. За одне засідання вона примудрилася прийняти 22 постанови, два розпорядження та схвалити три законопроекти, які мають нарешті дати кисень малому та середньому бізнесу. Зокрема, виконавча влада спростила процедуру ліцензування та запровадила табу на проведення контролюючими органами перевірок до 2011 року. Зі свого боку, Віктор Ющенко в ході чергового форуму «Влада та бізнес — партнери» також визначив перелік заходів для підтримки «середнячків» та пообіцяв посприяти усуненню адміністративних бар’єрів для ведення підприємницької діяльності в умовах кризи. Таку турботу ті ж таки бізнесмени сприйняли по-різному. Одні уважно слухали всі новації та аналізували їхні плюси та мінуси. Інші пікетували центральні входи установи, де найвище керівництво держави презентувало свої бізнес-пропозиції. «День» запитав експертів, про що свідчить активізація на бізнес-ниві головних владних очільників: про справжню турботу чи про намагання завоювати електоральні симпатії? А ще — чи «проковтнуть» чергові обіцянки підприємці?
Володимир СТУС, керівник групи аналітики та прогнозування Центру стратегічних ініціатив:
— Один із рецептів проти кризи — збільшити внутрішній попит. В Україні у цьому напрямку заходів практично не проводилося, тоді як в інших країнах спостерігався перерозподіл податкового тиску: для багатих податки підвищували, а для бідніших — знижували. У нас все відбувалося з точністю до навпаки. Тому цілком виправдано, що такі дії влади викликали спротив бізнесу, особливо малого та середнього. Зваживши ще на негативні настрої у суспільстві, стає зрозуміло: влада побоюється хвилі протесту, яка могла б перерости у бунти. А наближення виборчої компанії вимагає зворотної реакції від влади, хоча б декларативної. Оце й уся мотивація. Я вважаю, що бізнес частково зможе відвоювати колишній рівень оподаткування. Про повернення довіри бізнесу до влади можна говорити тільки після завершення чергових президентських виборів.
Олег УСТЕНКО, заступник виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера:
— Влада нарешті почала розуміти, що потрібно відновлювати умови ведення бізнесу в країні та стимулювати реальний сектор економіки. Адже фінансове благополуччя країни залежить від того, наскільки якісний чи, навпаки, неякісний інвестиційний бізнес-клімат пануватиме у державі. Україні потрібні інвестиції в силу різних причин, серед яких я виділив би дві основні. Перша: потрібне надходження валюти на внутрішній ринок, що дозволить забезпечити фінансову стабільність та успішні розрахунки за зовнішніми боргами. Друга причина — вийти з кризи без інвестицій неможливо. Через це уряд і робить позитивні кроки, намагаючись певним чином виправити ситуацію. З іншого боку, окремі точкові удари із поліпшення бізнес-клімату мало що дадуть. Потрібна ефективна програма з розвитку інвест-клімату. Ось що насправді важливо. Час боротися за кожного інвестора, бо бізнесмени не стоять у черзі, щоб зайти до України. Бізнес давно вже не вірить словам. Він хоче бачити реальні кроки назустріч. Якщо влада їх продемонструє, то їй повірять.
Юрій РУБАН, директор Національного інституту стратегічних досліджень:
— Країна у надзвичайно непростій економічній ситуації. Зрозуміло, що в уряду немає ресурсу, аби влити його в економіку і таким чином подолати кризу. Певні організаційні заходи, звичайно, проводяться. Але надія на спасіння може бути покладена тільки на саму економіку. І тут починається підручник. Економіка може дати ресурс і для свого відновлення, і для реалізація своїх програм. Але для цього їй самій спочатку потрібно дати свободу дії. В Україні існує проблема надмірного регулювання, яка залишилася у спадок від Радянського Союзу і яка аж ніяк не вписується у сучасні ринкові принципи роботи економіки. Повертаючись до сучасних економічних тенденцій, варто сказати, що найбільша соціальна загроза кризи — безробіття. Спинити його може, в першу чергу, малий та середній бізнес. Напевно, це добре усвідомлюють Президент, прем’єр-міністр та Верховна Рада, які й спрямували свої дії у потрібне русло. Вони демонструють бізнесу бажання проводити результативний діалог. І на цьому етапі важливо запропонувати будь-якому бізнесу чесну програму із подолання економічної кризи, щоб до анонсованих дій з’явилася довіра.
Володимир ДУБРОВСЬКИЙ, старший економіст, член наглядової ради «САSЕ Україна»:
— Президент і раніше проводив форум «Влада та бізнес — партнери», починаючи з 2005 року. Уряд неодноразово проголошував, що збирається йти на поступки підприємцям, пом’якшивши оподаткування, зменшивши кількість перевірок для них. Парламент часом теж ухвалював хороші закони, які не завжди виконувалися. Наприклад, про дозвільну систему, про регуляторну політику. Нинішня активізація дій у напрямку бізнесу пояснюється тим, що різні гілки влади нарешті прийшли до спільного знаменника у формулі виведення економіки з кризи. Вони зрозуміли, що єдина можливість вийти з кризи конструктивно, а не законсервувавшись у старих підприємствах та схемах , це — піти на поступки підприємництву. Було б дуже добре, якби такі ініціативи дали ще й позитивний результат. З другого боку, не слід забувати: наближаються президентські вибори. Чинний Президент, прем’єр-міністр та деякі особи з парламенту хочуть бути кандидатами і обов’язково виграти. А виграти, не маючи підтримки бізнесу, сьогодні дуже важко. Розуміючи це, вони йдуть назустріч не якомусь конкретному бізнесу, а широкому загалу. Однак, за великим рахунком, багато із озвучених пропозицій навряд чи спрацюють. Зокрема, якщо проголошувати мораторій на перевірки для бізнесу, але залишати діючі схеми повернення ПДВ, то зміст мораторію втрачається. Чому? Бо ці механізми передбачають суцільні фінансові перевірки підприємств. Окрім того, якщо залишаться податкові плани зі зборів, це теж означатиме фіаско даної ідеї. Можна скільки завгодно забороняти податковій перевіряти підприємства, але якщо для неї це єдиний інструмент «вичавлення» податків із бізнесу (а вичавлювати змушує той самий уряд), то нікуди фіскали не подінуться і далі проводитимуть свої перевірки.
