На роботу пошти в Україні чомусь прийнято жалітися. Мовляв, і листи, бува, не доходять, і газети приносять невчасно, і черги у відділеннях неймовірні. Одним словом, ніякого сервісу... Утім, за останні роки, навіть попри брак фінансів, Укрпошта змогла не лише нормалізувати свої традиційні послуги, а й запровадити нові. Віднині й поштарі діють за ринковими принципами конкуренції та попиту, тож і сервіс свій налагоджують, констатують «Дню» в Київській міській дирекції Укрпошти. Що саме підказав ринок столичним і всеукраїнським поштарям, а також, чи входить у ці принципи зразкова доставка газет передплатникам, «День» запитував її директора — Сергія СКЛЯРЕНКА.
— Укрпошта в цьому році, навіть попри кризу, намагалася розвивати нові різновиди послуг. Це, зокрема, «електронна черга» на Головпоштамті, «власна марка» тощо. Які результати їхньої роботи? Чи виправдали вони сподівання Укрпошти?
— Так, незважаючи на кризові тенденції, Укрпоштою впроваджувалися нові послуги. Наприклад, терміновий переказ — коли людина відправляє гроші, інформує свого адресата про кодове число, з яким він може з’явитися в будь-яке поштове відділення на території України й отримати свій переказ.
Ще одна послуга — електронне повідомлення. Це своєрідний аналог телеграми. В Укртелекому є своєрідні труднощі в забезпеченні реалізації цієї послуги, тому з електронним повідомленням на ринок виходить пошта. Ми маємо вищий потенціал із доставки. Зараз послуга починає впроваджуватися в мережі Укрпошти.
Що стосується впровадження електронної черги (комп’ютеризованої системи з інформаційними табло), то вона вже працює більше десяти місяців. Ця новинка була направлена на підвищення ефективності обслуговування клієнтів. І на сьогодні наш київський операційний зал, у якому діє 35 операційних вікон, за добу обслуговує близько 2,5 тисячі відвідувачів.
Тобто електронна черга вигідна клієнтам, яким не потрібно ходити та шукати різні вікна, і працівникам пошти, адже дає можливість регулювати завантаженість операторів, відслідковувати кількість послуг, які він надав, для розрахунку його зарплати. Система вигідна, тож і надалі розвивається. У першу чергу — в приміщеннях поштамтів обласних центрів, або відділень зв’язку, де операційних вікон більше десяти.
Власна марка — це послуга ще минулих років. Вона успішно надається, отримуємо замовлення з різних регіонів. Попит не спадає. Послуга дає стабільний дохід, який для нас важливий. Хоча могло бути ще більше, але ми, на жаль, не можемо провести масштабну рекламну кампанію на телебаченні. Це дорого. Наш же рекламний бюджет дуже обмежений, тож ми намагаємося рекламуватися в весільних салонах, рагсах тощо.
— Які інші нові тенденції приніс «кризовий» 2009 рік у роботу пошти? Скільки пенсіонерів із комерційних банків переорієнтувалися на пошту? Столична пошта в змозі оперативно їх обслуговувати?
— У цілому з планами на рік ми справляємося. Хоча криза, звичайно, не обійшла стороною й нас: дещо зменшився попит на наші послуги, перш за все — з боку бюджетних організацій. Адже діє постанова Кабінету Міністрів, яка передбачала зменшення витрат бюджетних організацій на послуги зв’язку на 30%. Хоча зараз ситуація вже стабілізується, і ми очікуємо на відновлення попиту.
По лінії Пенсійного фонду й соціальних виплат Київської міської влади обслуговує близько 470 тисяч пенсіонерів. Коли внаслідок кризи деякі банки не проводили виплати, Пенсійний фонд примусово перевів близько 20 тисяч пенсіонерів на обслуговування до пошти. Як ведуть себе нові пенсіонери — мені важко судити... Але ми здатні обслуговувати й більше. Проблем у цьому питанні немає: система налагоджена, фінансування забезпечується.
— А як ідуть справи в «єдиного квитка»? Чи вигідна пошті ця програма й чи можна буде в наступному році купити, наприклад, залізничні квитки в поштових відділеннях?
— Так, звичайно. Вони й зараз продаються, і в наступному році будуть. Послуга розширюється, адже користується попитом. Найбільше користувачів нею, звичайно, у селі. Технологія працює, гроші йдуть, і пошті це вигідно. Що стосується Києва, то, незважаючи на те, що є вокзал, станції, каси попереднього продажу, на пошту за залізничними чи авіаційними квитками теж звертаються. Ми й надалі розширюємо послугу: скоро будемо продавати й квитки на автобуси. Нині відповідна програма тестується.
— Які результати роботи послуги кур’єрської доставки в столиці в 2009 році та які сподівання на наступний? Від цього виду послуг очікуєте кроку вперед?
— У цьому році розширена зона кур’єрської доставки. Якщо раніше кур’єрська служба працювала лише в межах Києва й обласних центрів, а також між обласними центрами, то тепер кур’єрська доставка дійшла й до всіх районних центрів. Крім цього розширено перелік послуг — упроваджена доставка поштових відправлень кур’єрами з післяплатою, що особливо цікаво для інтернет- магазинів. Таким чином іде подальше розширення кур’єрської служби в системі Укрпошти. До речі, все це відбувається в умовах великої конкуренції на ринку. Тож ми постійно розширюємо свій сервіс.
— Від якості роботи пошти великою мірою залежить успіх преси, особливо щоденної. На сьогодні, на жаль, існує багато проблем зі своєчасною доставкою газет. Чи можлива у майбутньому доставка видань по Києву передплатнику до 8:00 ранку?
— У принципі, можлива, якщо так було за радянські часи. Але для цього треба було б вирішити декілька проблем, які не залежать від пошти. Адже задля того, щоб доставити газету до восьмої ранку, треба забезпечити явку працівників на роботу не пізніше 6:30 — щоб прийняти, розсортувати газети тощо. Проте режим роботи громадського транспорту не дозволить вийти на роботу в 6:30. На метро теж всюди не доїдеш. Одна з основних проблем — транспортна.
Друга проблема — підвезення пошти, у тому числі й періодичних видань, у відділення зв’язку. Його потрібно робити раніше. А для цього необхідно переглядати графіки руху, які, у свою чергу, пов’язані з багатьма іншими, незалежними від пошти, процесами.
При великому бажанні це реальні речі. Але ми, насправді, не відчуваємо своєрідного тиску на цей процес із боку передплатників.
У радянські часи передплатні тиражі в Києві сягали 5,5 мільйона примірників періодичних видань. Станом на 1 січня 1991 року в Києві було стільки передплатників. Станом же на 1 січня 2009 року ми мали лише 720 тисяч передплачених видань.
Та й доля роздрібу в сфері розповсюдження преси постійно збільшується. І навіть, якщо проаналізувати наш 720-тисячний передплатний тираж, то доля фізичних осіб буде складати до 15%.
— Якщо передплатнику щоденну газету приносять двічі на тиждень по 2-3 газети «в купі», інколи «загубивши» певний номер, він може успішно виправити ситуацію? На жаль, багато хто часто бачить єдиний вихід — відмовитися від передплати...
— Треба дзвонити за телефоном 175. Це довідкова служба Київської міської дирекції, де все це запишуть і прореагують — наступна доставка буде вчасною. Служба діє цілодобово.
У інших регіонах діє довідкова служба Укрпошти за телефоном 0 800 500 44 00.
Це найефективніший спосіб. Не треба телефонувати у відділення. Треба дати інформацію центральній дирекції. Там усе буде записано, взято до уваги й вирішено.
— Чи розглядаєте ви можливість певного «кроку назустріч» пресі завдяки збільшенню продажу видань на поштових відділеннях?
— Зараз ми розповсюджуємо в роздріб 359 найменувань періодичних видань. Із них 202 — газети. Реалізація — близько 200 тисяч примірників на місяць. Але ми працюємо над поліпшенням цієї статистики, намагаємося збільшити реалізацію. Для цього й листоноші реалізовують газети в роздріб, на доставних дільницях при виплаті пенсії тощо. І площі для продажу газет у поштових відділеннях збільшуємо: із 167 відділень у 30 маємо окремі міні-маркети для реалізації преси. Але тут вся справа — в попиті споживачів.
Хоча позитивна динаміка збільшення тиражів реалізації в роздріб є. Це послуга, яка пов’язана з поштою, тож ми розуміємо це і постійно її розвиваємо. Дана послуга вічна, ми ніколи від неї не відмовимося. Газети ми продаватимемо завжди, на відміну від інших товарів.
— Коли подорожуєш Україною (наприклад, карпатськими селами), і не знаходиш магазину, часто можна скупитися на пошті...
— Так, на пошті інколи й консерви є, і хліб. Усе залежить від попиту! Зараз пошта і в селі, і в місті працює за таким принципом.
