Збільшення пенсій до рівня прожиткового мінімуму (284 гривні) викликає бурхливу радість лише на самому початку, поки не починаєш замислюватися, якими наслідками загрожує цей жест доброї волі уряду. Але за скрупульознішого розгляду бачиш, що виворотом блага може стати (або вже стало?) зростання цін, а отже, й зростання інфляції. Чого, зі слів віце-прем’єр-міністра, міністра фінансів Миколи Азарова, уряд збирається не допустити. (Інфляція в Україні за вісім місяців становила 4,3%, прогнозується, що за підсумками року вона не перевищить 7%). Але де буде точка опори, і який важіль дозволить запобігти ходу подій, які логічно розвиваються?
Вирішити проблему повинні хрестоматійні методи, в дієвості яких упевнений в.о. голови правління Нацбанку України Арсен Яценюк, котрий заявив днями, що уряду для уникнення незапланованого зростання інфляції цього року треба лише забезпечити достатнє товарне покриття на продовольчому ринку. І це за умови, що особливого дефіциту в товарній масі Україна сьогодні не відчуває, а купівельна спроможність навіть на тлі дотацій до пенсій збільшується не набагато. Згідно з проведеним для Нацбанку компанією Gfk опитуванням, зі слів Яценюка, 36% пенсіонерів мають намір витратити додаткові кошти на продукти харчування; 30% — на оплату комунальних послуг; 17% — на медицину, 13% — на придбання одягу. Отже, з кожного мільярда гривень, який щомісяця йде на виплату адресної допомоги, пенсіонери, чиї пенсії нижчі за прожитковий мінімум, близько 10% виплачених коштів залишають на споживчому ринку продуктів харчування. При цьому сам А. Яценюк вважає, що «пенсійні виплати будуть сфокусовані на споживчому ринку, а отже, уряд має забезпечити відповідне товарне покриття».
Хоча, як сказав «Дню» президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер, складно собі уявити, як уряд міг би забезпечити таке покриття в економіці, в якій переважають приватні виробники. На його думку, питання полягає зовсім в іншому: уряд повинен чітко прорахувати реакцію ціни на різко збільшуваний протягом одного місяця споживчий попит. «Підскочать ціни чи ні, ми побачимо через місяць, — заявив він, додавши, що «потужностей нашої промисловості цілком досить, і ринок адекватно відреагує на підвищення попиту, що в чомусь навіть стимулюватиме виробництво». При цьому О. Пасхавер наголосив, що немає впевненості, що це не буде просто поштовхом до зростання цін, викликаним одноразовим введенням в обіг такої великої суми. «Якби її розподілити, скажімо, на три місяці, я був би впевнений, що ціни ніяк не відреагують на таке збільшення пенсій. Але різке збільшення може підняти ціни, і я не бачу, як уряд може відрегулювати виробництво. Те, що існує загроза того, що збільшення пенсій вплине на зростання інфляції, — це безперечно. Інфляція — це завжди поєднання двох чинників. Це чинник співвідношення грошей і товарної маси та чинник очікування, тому щодо товарної маси я не маю сумнівів, що наша економіка, наша промисловість відреагує адекватно, й ми отримаємо необхідну товарну масу. А ось щодо очікувань... Очікування можуть спрацювати, і ціни можуть підскочити. Але я не думаю, що це буде суттєво», — зазначив експерт. Відповідаючи на запитання «Дня», чи вистачить у Пенсійному фонді коштів на всі виплати, О. Пасхавер сказав, що уряд, напевно, виходив із того, що заплановане зростання економіки дозволить покрити таке збільшення пенсій.
Забезпечення насиченості продовольчого ринку товарами назвав «не справою уряду» і генеральний директор асоціації «Укрконсалтинг» Віталій Маргуліс. На його думку, слід чекати не зростання інфляції, а просто збільшення обсягів продажу, тому що «за станом на сьогодні обсяги продажу залишають бажати кращого». «А на ці дотації до пенсій повинні використовувати кошти не лише безпосередньо Пенсійного фонду, а й резерви бюджету, в якому треба оптимізувати витратну частину», — зазначив він. Така оптимізація можлива за рахунок анулювання невиправданих витрат держбюджету.
Експерт Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Олена Бєлан вважає, що виплати дотацій пенсіонерам, які зараз проводять із бюджету, — «дуже сильний інфляційний чинник для економіки, що підвищуватиме попит». «Насамперед цей попит піде на ринки продуктів харчування, і, природно, він буде тим чинником, який спровокує зростання цін. Насамперед це буде зростання цін на товари, на які не поширюється адміністративне регулювання. Ми вже спостерігаємо цю ситуацію з м’ясом. Ціни зростають дуже швидко», — аргументувала вона.
А забезпечення достатнього товарного покриття, на думку експерта, — це «хороший рецепт», але як уряд може вплинути, скажімо, на ринок м’яса: виростить за кілька днів ціле стадо корів і наповнить прилавки м’ясом? Нездійсненна ця вимога і стосовно товарів, у яких довгий виробничий цикл. Узагалі, за словами експерта, проведені виплати пенсійних дотацій можуть не досягти мети — збільшення добробуту населення — саме через ризик інфляції, що вони несуть. «Виплати зробили, але існує ризик, що їх просто з’їсть зростання цін», — підсумувала О. Бєлан.
На інший аспект посилених пенсійних виплат звернули увагу експерти Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД). Вони вважають, що коштів Пенсійного фонду та державного бюджету може виявитися недостатньо для регулярних виплат у 2005 році надбавки до пенсії, встановленої рішенням Кабінету Міністрів України з вересня поточного року. За даними МЦПД, на фінансування доплат у 2004 році, починаючи з вересня, необхідно додатково 4,4 млрд. грн., а в 2005 році з урахуванням передбачуваного підвищення прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб до 300 грн., рівень витрат на адресні доплати може становити понад 15 млрд. грн., і ці витрати повинні фінансувати Пенсійний фонд і державний бюджет. Але після серпневого підвищення пенсій витрати Пенсійного фонду становили 2,9 мільярда гривень на місяць, а доходи (без урахування бюджетних трансфертів) — 2,8 млрд. грн. Із впровадженням адресних доплат витрати повинні збільшитися до 4 млрд. грн. на місяць. «Тобто власних надходжень Пенсійного фонду бракує для фінансування підвищення пенсій, і бракуватиме в 2005 році, оскільки збільшення надходжень головним чином залежатиме від збільшення офіційної зарплати, середній розмір якої в липні цього року становив 608 грн.», — йдеться в повідомленні центру.
Як раніше повідомляло агентство Інтерфакс-Україна з посиланням на голову Пенсійного фонду України Бориса Зайчука, бюджет ПФУ на поточний рік затверджений на рівні 34 мільярдів гривень, проте в зв’язку зі збільшенням пенсійних виплат його збільшили до 38 мільярдів, а в 2005 року він має становити не менше 52 млрд. грн. при фінансуванні з держбюджету (в якому на виплату пенсій і соціальної допомоги передбачено 5,1 млрд. грн.) на рівні не менше 8 млрд. грн. Ось і виходить, щоб дізнатися, чи візьме інфляція в Україні встановлений для неї 7-відсотковий бар’єр, чекати залишилося недовго.
