«Iнтеграційна» інформація була «окрасою» програми дводенного семінару з питань вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ), що проходив у Пущі- Озерній під Києвом. Але про дату оформлення українського членства в «світовому торговому клубі» там усе ж таки не йшлося. Тому про реальне просування до заповітної мети кожен учасник міг судити лише за непрямими ознаками.
Перший заступник міністра економіки та з питань євроінтеграції України Валерій П’ятницький пообіцяв визначитися з конкретними термінами вступу до СОТ лише наприкінці року. І це за умови, що протягом решти півроку вдасться домовитися з найнезговірливішими переговорниками та «конструктивно попрацює» парламент. В останнє віриться насилу, зважаючи на майбутній канікулярний період і спад активної роботи депутатського корпусу, що прогнозують під час президентських виборів. І все-таки є підстави припускати, що фінальним акордом переговорів із СОТ, що тривають понад десять років, може стати 2005 рік.
Хоч як би там було, а переговорний процес, у якому беруть участь 48 країн, які зацікавилися українськими ринками, справді вийшов на фінішну пряму. Україна вже підписала 24 двосторонні протоколи про доступ на ринки товарів і послуг (у тому числі, що особливо важливо, з ЄС). У рамках двосторонніх переговорів узгоджено понад 95% тарифних позицій (левова частка неузгоджених пунктів стосується найпроблемнішої сфери — сільського господарства). 12-те офіційне засідання Робочої групи із розгляду заявки України про вступ до СОТ, що пройшло 26 — 27 квітня в Женеві, переважно було присвячене обговоренню проекту підсумкового документа — звіту Робочої групи, в якому фіксуються всі зобов’язання України перед СОТ. Зі слів В. П’ятницького, наявність такого документа і «досить позитивне» до нього ставлення свідчать, що робота із вступу України до СОТ перебуває в завершальній стадії. Водночас США, Австралія, Японія та деякі інші країни під час женевської зустрічі наполягли на внесенні до протоколу своїх жорстких вимог.
Претензії американської сторони головним чином стосуються захисту об’єктів інтелектуальної власності. Попри те, що створення законодавчої бази в цій сфері, згідно з вимогами СОТ, практично завершене (залишилося ухвалити останній закон — про виробництво, експорт та імпорт дисків для лазерних систем зчитування), США не поспішають знімати це питання з порядку денного та вимагають доказів того, що ухвалені закони діють, а боротьба з піратством приносить відчутний результат. США також висувають вимогу скасувати обмеження на доступ в Україну іноземних страхових компаній. Тим часом, зі слів представника Мінекономіки — заступника директора департаменту з питань співпраці з СОТ Лідії Мельник, у ДКЦПФР вважають, що лібералізація українського ринку фінансових послуг можлива не раніше ніж через 10 років.
Японія оспорює правомірність проведення Україною санітарно-епідеміологічної експертизи імпортної аудіо- та відеопродукції. Як компроміс українська сторона пропонувала продовжити термін дії платного дозволу з одного року до десяти років, проте цю пропозицію не підтримали. Як повідомила Л. Мельник, під час візиту української урядової делегації до Японії наприкінці травня цю проблему порушуватимуть знову.
Для Австралії найважливішим питанням є збільшення тарифної квоти на ввезення до України тростинного цукру-сирцю. Спочатку йшлося про 260 тис. тонн на рік, але тепер австралійці хочуть підняти квоту до 408 тис. тонн, посилаючись на те, що в 2003 році до України ввезли близько 700 тис. тонн сирцю. «Ми самі створюємо собі негативний прецедент на переговорах», — прокоментувала ці цифри Л. Мельник.
Дискусійним на переговорах із Туреччиною є питання зменшення ставок експортного мита на відходи та брухт чорних металів і зняття заборони на експорт брухту кольорових металів, встановленої на період до 2010 року. Туреччина наполягає на поступовому зменшенні чинного мита (30 євро за тонну) аж до його цілковитого скасування.
Як швидко Україні вдасться вирішити ці спірні моменти? Народний депутат України, голова спільної парламентсько-урядової комісії з питань інтеграції України в СОТ Сергій Касьянов стосовно цього має власну думку. Він вважає, що ті країни, які входять до СОТ, повинні в принципі визначитися, чи хочуть вони бачити Україну в СОТ, й ухвалити політичне рішення. «Якщо таке рішення приймуть, то багато питань, які стали нині бар’єром, можуть бути зняті шляхом прийняття Україною на себе певних зобов’язань», — відзначив С. Касьянов.
Одночасно з переговорним процесом триває робота із гармонізації національного законодавства згідно з нормами і правилами угод СОТ. Проблемними з цього погляду залишаються сільське господарство, автомобільна та суднобудівна промисловість, де державна підтримка особливо значна. Наявні чималі складності з реформуванням вітчизняного законодавства В. П’ятницький насамперед пов’язує з тим, що тут стикаються інтереси різних лобістських груп як в уряді, так і в парламенті. Красномовний приклад навів заступник міністра юстиції України Василь Мармазов: ще 2002 року уряд, керуючись нормами СОТ, вніс до ВР законопроект про дозвіл іноземцям займатися адвокатською діяльністю в Україні, проте досі зміни до закону про адвокатуру парламент не вніс.
«Часто дуже важко знайти золоту середину між вимогами СОТ і баченням того, як повинна розвиватися та чи інша галузь», — сказав В. П’ятницький. Для уряду, на думку першого заступника міністра економіки, дуже важливо знайти той баланс інтересів, який дозволить економіці успішно розвиватися в рамках СОТ. На семінарі прозвучала пропозиція, як підвищити ефективність законотворчого процесу. Для цього в парламенті необхідно застосувати спеціальну прискорену процедуру, характерну для міжнародної практики. Відповідно до цієї практики парламенту достатньо проголосувати «за» чи «проти» вступу країни до СОТ, що автоматично означатиме прийняття або відхилення всього пакета «торгових» законопроектів. За наявності парламентської більшості, вважає експерт Україно- європейського консультативного центру з питань законодавства (UEPLAC) Віктор Довгань, можна розраховувати на сприятливий результат голосування. Проте, за даними парламентського комітету з питань євроінтеграції, на сьогодні в ВР знаходяться 40 законопроектів, що суперечать умовам СОТ, із них 30 подали представники парламентської більшості, і це ставить під сумнів депутатську одностайність.
