Відкривши капот цього «Ланоса», не відразу віриш своїм очам — звичного двигуна тут немає. Замість нього дроти і клеми, батарея. У салоні теж дивно, тут усього одна педаль — газу, а гальмо — ручне. Професор Володимир Клепіков пропонує «прокататися», ми безшумно рушаємо з місця, бонусом тішить відсутність запаху вихлопу. «Дивіться, я відпускаю газ, машина починає гальмувати, а акумулятор — заряджає», — говорить Володимир Борисович. Справді, цифри на дисплеї зростають.
«Багато винахідників і організацій створювали електромобілі, — пояснює професор Клепіков. — Але наш — перший в Україні з суперконденсаторною батареєю. Електропривод може не лише перетворювати електричну енергію в кінетичну, а й навпаки. Якщо машина котиться з гори або гальмує, механічна енергія перетвориться в струм за принципом рекуперації, суперконденсатор приймає сотні ампер, подальший рух починається з використання цієї енергії». Крім того, в електроприводі використано в основному вітчизняні матеріали та запчастини, запевняють розробники. Батарея тут не літієво-іонна, а свинцево-кислотна, українського виробництва, її мінус — велика вага і 6—7 годин зарядки. Плюс — звичайно, ціна і можливість підключати до звичайної розетки. На одній зарядці автомобіль може проїхати до 60—70 кілометрів зі швидкістю до 80 кілометрів за годину.
Про те, що треба готуватися до переходу на електромобілі, вчені НТУ «ХПІ» задумалися давно і, буваючи на міжнародних конференціях у Франції, Німеччині, Чехії, зауважували, що зарубіжні колеги також працюють у цьому напрямку. Почали з підготовки кадрів, які зможуть налаштувати бортовий комп’ютер, зробити діагностику, ремонтувати, обслуговувати складні електромеханічні системи, відкривши 2011 року спеціалізацію «Комп’ютеризовані системи електромобілів», а 2012 — «Мехатроніка».
І нарешті задумали «пройти шлях створення електромобіля від початку і до кінця», переобладнати автомобіль, який діє, в електромобіль. Один із професорів вишу надав для роботи власний Daewoo Lanos, двигун якого замінили на керований комп’ютером електропривод за порівняно невеликі гроші.
У липні 2015 року запатентований електромобіль представили публічно. Після цього винаходом зацікавилися виробники, з розробниками вів перемови представник фірми LG, із Сіднейського університету приїжджав керівник проекту зі створення електроавтобуса, і навіть був підписаний протокол про наміри. Проте знайти інвестора для промислового випуску поки не вдалося, нарікають учені.
Улітку цього року електромобіль отримав техпаспорт і тепер може виїжджати в місто для обкатки в реальних умовах і виконання практичних завдань. Крім того, продовжується доопрацювання автоматики й окремих вузлів, комп’ютерної системи перемикання передач.
Сьогодні розробники мріють налагодити в Україні масове переобладнання автомобілів із заміною двигунів внутрішнього згорання на комп’ютерно-керований електропривод.
«У людей бувають уживані автомобілі, яким можна дати друге життя! — роздумує Володимир Клепіков. — Якщо ця ідея «проросте» в Україні, вона не лише дозволить автовласникові заощадити кошти на бензині, мастилі, фільтрах і запчастинах, але спричинить появу нових підприємств із переобладнання й обслуговування, діагностики, станцій зарядки, проектних організацій. Це нові робочі місця. Не кажучи про те, що це чисте повітря, екологія». Учений вважає, що Харків міг би стати першим екомістом електромобілів.
