Міжнародні фінансові інститути продовжують тримати паузу в тендерному питанні. Так, під час презентації «Звіту Світового банку та Європейського Союзу з ефективності управління державними фінансами України» експерти залишили без чіткої відповіді прохання «Дня» прокоментувати ініціативу депутатів вивести з-під дії закону про державні закупівлі всі державні, комунальні, казенні підприємства, а також госптовариства із держчасткою понад 50%. Нагадаємо, що відповідна пропозиція міститься в урядовому законопроекті №9634 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель», проголосованому в другому читанні в передостанній день роботи 10-ї сесії парламенту.
За словами економіста з питань державного сектору Світового банку Олексія Балабушко, бути чи ні тендерним закупівлям для державних підприємств — запитання неоднозначне. Усе залежить від того, що це за підприємство, пояснив він. Є державні підприємства, які виконують суспільні функції, і вони, на переконання експерта, повинні керуватися законом про державні закупівлі. Однак, продовжує Балабушко, є й державні комерційні підприємства, єдина відмінність яких від приватних — тільки у формі власності. Застосування для них складних тендерних процедур, каже він, ставить такі державні підприємства в неконкурентні умови в порівняні з приватними компаніями. Тож хоча й Світовий банк поки що не дав публічної оцінки змінам у тендерному законодавстві України, із відповіді «Дню» Балабушка можна зробити висновки, що в цілому кредитор не бачить проблем у розділенні держбюджету «під ковдрою».
До речі, дивно, що міжнародна спільнота через свої фінансові інститути до сих пір не висловила власної оцінки. Адже навесні цього року саме завдяки пильності міжнародних інституцій владі не вдалося протягнути через Раду дуже схожі зміни до тендерного законодавства (Закон №7532). Під тиском кредиторів Президент був змушений ветувати. У чому причина тендерного мовчання сьогодні, не зрозуміло.
Утім, однозначно ясно: експерти Світового банку та ЄС одностайні в тому, що чинна система управління державними фінансами в Україні потребує вдосконалення. Про цей йдеться в оприлюдненому вчора «Звіті з ефективності управління державними фінансами України». Це другий звіт (перший презентували 2007 року), над яким спільно працювали фахівці Світового банку та Євросоюзу.
Загалом Україна одержала 2,67 бала з чотирьох можливих. Серед 114 держав, оцінених за аналогічним показником, Україна має вищий результат, ніж загальносвітовий середній. «Це свідчить про те, що країна впровадила фундаментальні системи управління державними фінансами. Однак залишається широкий спектр питань, які потребують дальшого вдосконалення», — зазначено в підсумках звіту.
Заважають, на думку міжнародних експертів, кілька факторів. «Цільовий підхід до збирання доходів забезпечив високі показники виконання дохідної частини бюджету, але це дорого коштувало бізнесу та додало негативу міжнародному інвестиційного іміджу України», — йдеться про один із них у звіті. А відсутність нагляду за державними підприємствами час від часу вилазить боком державному бюджету, бо доводиться списувати безнадійні податкові борги та здійснювати рекапіталізацію.
У звіті вказано шість напрямів реформування управління державними фінансами, за якими проводили аналіз змін протягом останніх п’яти років: достовірність бюджету, повнота/прозорість, складання бюджету відповідно до цілей політики, контроль у процесі виконання, підзвітність та звітування і зовнішній аудит. Як зазначають фахівці банку, найбільший прогрес спостерігається за пунктом «звітування про виконання бюджету». За цим показником Україна одна з найкращих у світі. Але яка якість цих звітів? За надійністю бюджету — відстаємо. На думку Балабушко, такий сценарій спровокували економічна криза й політичні події 2008 — 2010 років. Не радують зміни і в напрямку аудиту фінансів, каже він. Повноваження Рахункової палати обмежені, тож не всі доходи уряду потрапляють під аналіз. Поза увагою залишаються й доходи місцевих органів влади та позабюджетних цільових фондів. Тож Україні, зазначає директор Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові Чімяо Фан, треба реформувати.
Як пояснив «Дню» провідний спеціаліст Світового банку з питань державного сектору Айвор Бізлі, слід упровадити середньострокове бюджетне планування, покращити систему капітальних вкладів із визначенням чітких критеріїв пріоритетності інвестицій (бо нині державні кошти інвестують не завжди ефективно), запровадити структуру податкової дисципліни (щоб не було продовження практики «гонитви за доходами»), нову систему державних закупівель. Крім цього, продовжує він, щоб запобігти неефективному освоєнню державних коштів, важливо розширити повноваження Рахункової палати й посилити внутрішній аудит. Зокрема, деталізує Бізлі, законодавча гілка влади (тобто парламент) має активніше розглядати аудиторські висновки щодо використання бюджетних коштів і вживати дальші дії в разі виявлення порушень.
«Покращення в системі управління державними фінансами України гарантуватиме те, що бюджетні кошти збиратимуть та ефективно використовуватимуть на благо всіх українців. Нинішня оцінка має бути інструментом зміцнення внутрішнього контролю й зовнішнього аудиту бюджету. Відповідне покращення може сприяти доступу України до бюджетної підтримки та макрофінансової допомоги з боку Європейського Союзу», — вважає голова Представництва Європейського Союзу в Україні Пінту Тейшейра.
