Кабінет Міністрів увів монетизацію пільг на проїзд усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах. Відповідне рішення уряд ухвалив на засіданні в середу.
Розмір щомісячної виплати готівкових коштів протягом двох місяців із дня набуття чинності постановою затверджують обласні та Київська міська державна адміністрація. Їх розмір визначається шляхом множення середньої вартості проїзду в міському комунальному транспорті на 30 поїздок.
Для осіб, які мають право на кілька пільг, призначається щомісячна готівкова виплата найбільшою з них.
Розмір таких виплат не враховується при розрахунку загального доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги.
Для осіб, які мають право на пільги з оплати проїзду на міжміських маршрутах, розмір виплат збільшується на 20%.
Для осіб з інвалідністю 1-ї, 2-ї групи та дітей з інвалідністю, які навчаються у вищих навчальних закладах, закладах загальної середньої та професійної освіти, розмір виплати подвоюється.
Нагадаємо, у листопаді Кабінет Міністрів схвалив запровадження монетизації субсидій із 1 січня 2018 року. Постанову ухвалили після доопрацювання Міністерством соціальної політики та Державною регуляторною службою.
У нас у державі досить заплутана система відшкодувань і допомог від держави.
Насамперед варто розрізняти пільги і субсидії. Бо це різні види, які регулюються різними нормами закону.
Пільги — це вид певних державних привілеїв, що надаються за певні заслуги перед державою: вчителям, військовослужбовцям, працівникам внутрішніх справ тощо. Якщо держава не мала змоги давати їм більше в зарплаті, то віддавала в натуральному вигляді — газом, відшкодуванням проїзду в громадському транспорті, чи сплатою комунальних послуг. У 2015 році набув чинності новий Порядок надання пільг на житлово-комунальні послуги, згідно з яким частина пільговиків втратила, зокрема, пільги на комунальні послуги. Однак такі родини могли і можуть звертатися по субсидію до держави.
Субсидії надаються тим, хто не може сам за себе заплатити, бо має низькі доходи. Тоді держава допомагає йому забезпечити гідні умови проживання. Нагадаємо, після того як в Україні декілька разів дорожчали енергоносії та комунальні послуги, в уряді розробили нову систему надання субсидій, яка покликана допомогти з оплатою комуналки більшій кількості українців. У 2015 році на субсидії з держбюджету пішло 25,4 мільярда гривень. Однак головний мінус навіть не в сумі субсидій, а в тому, що грошима вони забезпечують не громадян, а підприємства, які надають громадянам послуги, за які потім отримують від держави компенсацію в тому чи іншому вигляді.
Ці гроші перераховуються підприємствам, які надають послуги, що входять до переліку пільг — на постачання води, гарячої води, водовідведення, гарячого водовідведення, електроенергії, газу, вивезення сміття. Загальний об’єм рахунків, виставлений населенню минулого року, склав 51 мільярд гривень, половину заплатила держава.
Крім того, субсидії формально надаються на об’єм, що споживачі не завжди використовують. І невитрачені гроші нібито залишилися на рахунках теплокомуненерго. Але в результаті тієї складної і не завжди прозорої системи взаємозарахувань, а не живих грошей, у місцевих теплокомуненерго і місцевих облгазів залишаються зобов’язання поставити газ під списання їхніх зобов’язань по сплаті податків. І виходить — що фактично вони мають поставити весь об’єм газу, а реально зарплату своїм людям їм немає, з чого платити.
Така система досі діяла і при розрахунках держави із транспортними підприємствами, які надають послуги пільгового проїзду. Тобто, для прикладу: маршрутка перевозить пільговика за половину вартості чи безоплатно, а ці гроші з бюджету (державного чи місцевого) потім компенсуються власнику маршрутки. Але підприємство може як «приписати собі» більше пільговиків, ніж є, так і перевезти їх на більшу суму, ніж поверне держава.
Уряд, а разом з ним і експерти, вважають, що більш ефективний підхід — виділяти гроші власне пільговику (тут ми маємо на увазі також і тих, хто отримують різного виду субсидії), а вже він їх може витрачати на проїзд, для підвищення енергоефективності житла, для оплати комунальних послуг в межах тієї суми, яку буде визначено державою. Для цього і потрібна монетизація. Власне, «монетизація» значить процес перетворення чого-небудь в законний платіжний засіб. У нашому випадку — перетворення зобов’язань держави на кошти для пільговика.
Експерти Реанімаційного пакета реформ назвали три блоки того, що треба зробити, щоби спекатися, нарешті старої системи перерахування пільгових коштів:
• визначити, яким чином монетизувати гроші, перейти від взаємозарахувань в розрахунках між бюджетом і постачальниками;
• визначити, як адмініструвати ці гроші, де їх зберігати, як охороняти, і які структури братимуть участь у цьому процесі, та хто за що відповідатиме;
• прописати, як їх витрачати.
І схоже, що уряд нарешті підійшов до вирішення цих питань.
