Врятувавшись у ході парламентського голосування про недовір’я, уряд «камікадзе» відчув піднесення духу і, схоже, вирішив взятися за власних «підданих». Наприклад, міністр соцполітики Павло Розенко дуже здивувався, що на Донбасі вмирає підозріло мало людей похилого віку. «Таких смертей мало би бути не менше 70-80 тисяч. А у нас лише 20 (тисяч — Авт.)», — встановив своєрідний рекорд цинізму головний гуманітарій країни. А уряд тут-таки показав, що має намір «виправити» неналежну, на думку Розенка, ситуацію. І не лише для Донбасу, але й для всієї країни, в черговий раз істотно підвищивши ціни на енергоносії.
Уряд розглянув і схвалив відповідний реформаторський законопроект — про ринок електроенергії. Глава Міненерговугілля Володимир Демчишин навіть сподівається, що цей документ може бути ухвалено парламентом у першому читанні наприкінці березня.
Пересічному власникові телевізора, пральної машини, електропраски, електролампочок та електрочайника (від нього, якщо є газ, легко добровільно відмовитися, що, втім, не дуже допоможе) новий закон, звичайно, зовсім не до лампочки. Однак щоб у нім розібратися, однієї-двох вищих освіт, схоже, недостатньо. Адже, як зауважили у відомстві Демчишина, законопроект передбачає впровадження протягом двох років з моменту набуття чинності таких сегментів нового ринку, як ринок «на добу вперед», а також внутрішньодобового ринку, балансуючого ринку, ринку допоміжних послуг та ринку двосторонніх договорів.
І скільки ж нових енергочиновників з високою зарплатою знадобиться для торгівлі/продажу на цих ринках? Чи полегшать чи, навпаки, ускладнять вони (і ринки, і чиновники) життя пересічним громадянам, як після остаточного їх запуску, так і в перехідній період (до кінця 2018 року)? В цей час, як передбачає законопроект, «гарантований покупець купуватиме до 75% робочої потужності АЕС і до 30% від середньодобового виробництва ГЕС за регульованими цінами»? Заспокойтеся, громадяни, ви до гарантованих покупців не належите. І в лабіринтах чисельних ринків вам блукати не доведеться. Ваша справа — це тарифи, які, на відміну від зарплати, мають лише одну властивість, — підвищуватися. Нагадаємо: з 1 березня вартість електроенергії зросла на 25% і склала 57 коп. за 1 кВт.год для тих, хто використовує до 100 кВт.год, а для тих, хто від 100 до 600 кВт.год на місяць (як показує статистика, середній рахунок по країні 200 кВт.год) — 99 копійок за кВт.год. Цікаво, що для тих небагатьох (?), хто використовує понад 600 кВт.год електроенергії, тарифи виросли лише на 5% (більше їм, бідолахам, напевно, не потягнути). Це вам ні про що не говорить?
«Нові тарифи на електроенергію лише посилять зубожіння громадян», — зауважує співголова політичної партії «Наш край» Олександр Мазурчак і додає, що на ринку електроенергії може виникнути криза неплатежів. Аби зупинити зубожіння і запобігти кризі, він радить переглянути норми споживання електроенергії, яка оплачуватиметься за мінімальним тарифом. «Суми, що нараховують за перевитрату, є нереальними для мільйонів громадян. Нові тарифи за нинішніх нормативів відкинуть далеко за межу бідності мільйони сімей і змусять громадян просто не платити за електроенергію», — переконані в партії «Наш край». І що буде тоді з усіма цими новими ринками?
Незалежний експерт з питань енергетики Ганна Козуб, на жаль, не дуже заспокоїла «День» своєю заявою про те, що новий законопроект «Про ринок електроенергії» досі залишається не готовим до реалій енергоринку України і є «сирим» у виконанні. «Лібералізація ринку, конкуренція, ринок двосторонніх контрактів, демонополізація постачальників і продавців, ринкова ціна на електроенергію — все це бажано для енергоринку України, але для таких очікувань сьогодні немає підстав», — стверджує вона. «Теоретичні експерименти — це головна «фішка» уряду, який продовжує штампувати подібні «фільчині грамоти», що жодним чином не стосуються реформ, — написала експерт «Дню». — При цьому недоліки документа навіть не збираються виправляти, а хочуть швидше «продавити» його ухвалення у Верховній Раді».
«Жодної конкуренції, яка нібито має бути відповідно до ринку двосторонніх контрактів, — не буде. Законопроект фактично влаштовує ключового гравця або «монополіста» в сегменті теплової генерації, яким є компанія Ріната Ахметова ДТЕК, — підкреслює Козуб, хоча і додає, що компанія ДТЕК критикує законопроект і стверджує, що він не вигідний і зберігає ручне управління в галузі. На думку експерта, саме «ДТЕК» і отримає вигоду, оскільки прямі контракти з продажу електроенергії, відповідно до законопроекту, зможуть укладати лише теплові і «зелені» електростанції.
«Що ж отримає ринок і безпосередньо український споживач? — запитує експерт і роз’яснює: — Теплові електростанції стануть «монополістами» на псевдоконкурентному ринку двосторонніх контрактів. Укладати двосторонні контракти і встановлювати власну ринкову ціну дозволять лише тепловій генерації і поновлюваній енергетиці. А оскільки 80% виробництв електроенергії ТЕС належить «ДТЕК» Ахметова, то лише його компанії і конкуруватимуть одна з одною». Експерт прогнозує, що після набрання законом чинності в його нинішньому варіанті населення чекає подальше підвищення тарифів до рівня 3-4 грн. за кВт.г. На її думку, не буде і «демонополізації» обленерго. Власники залишаться тими ж. Хіба що з’являться афілійовані з обленерго трейдери. Натомість «Енергоатом» і ГЕС у законопроекті відіграють роль «донорів», за чий рахунок продовжуватиметься перехресне субсидування енергоринку, оскільки тариф для цих виробників буде фіксованим, його встановлюватиме НКРЕКУ. «Де уряд побачив реформу і ринкові умови для продажу електроенергії, адже саме АЕС і ГЕС виробляють сумарно 60% всієї електроенергії в країні?» — запитує експерт і прогнозує: «Новий» ринок приноситиме збитки енергосистемі, оскільки не всі види генерації працюватимуть у рівних умовах».
«Про інтереси звичайних громадян взагалі ніхто не піклується, — констатує Козуб. — Споживачі не зможуть вибирати собі постачальників, отже, конкурентного середовища по суті не буде. А ліберальний ринок електроенергії може утворитися хіба що «в думках» борців за енергореформу. І все це буде прикрито красивою назвою — європейська модель енергоринку.
