Учора Кабінет Міністрів закінчив роботу над підготовкою проекту державного бюджету України на 2012 рік. Нагадаємо,відповідно до чинного бюджетного процесу,нарозглядпарламенту вищезгаданий документ треба зареєструвати не пізніше 15 вересня.
Відповідно до розробленого Кабінетом Міністрів і представленого учора на засіданні уряду міністром фінансів України Федором Ярошенком проекту державного бюджету на 2012 рік, економіка України наступного року повинна продемонструвати ріст ВВП на рівні 5,5% річних. Як уточнив перший віце-прем’єр-міністр-міністр економіки Андрій Клюєв, проект бюджету передбачає ріст промислового виробництва й сільського господарства на рівні 8,3% і 5,1% відповідно. Тоді як показник інфляції, за його словами, уряд планує знизити до 7,9% річних. Курс національної валюти, за прогнозами Кабміну, триматиметься на рівні 8 гривень за один долар США, а дефіцит держбюджету становитиме 2,5% ВВП.
При цьому, посилаючись на експертні оцінки, голова українського уряду Микола Азаров зазначив, що ситуація на зовнішніх ринках залишається нестабільною, тому внутрішній виробник потребує від держави такої собі подушки безпеки. «Це бюджет підтримки національного виробника», — охарактеризував прем’єр загальну мету проекту представленого документа. Адже, як зазначив Азаров, вперше на інвестиційні видатки зведеного бюджету направлено близько 5% ВВП, що у грошовому еквіваленті становить 75 мільярдів гривень прямого бюджетного інвестування і стимулювання кредитної підтримки реального сектора економіки. Крім того, ще 17,3 млрд. гривень передбачено на фінансування інноваційно-інвестиційних програм розвитку регіону.
Крім того, проект бюджету на 2012 рік, за словами Азарова, стане гарантом економічної стабільності в державі, адже уряд запланував знизити дефіцит сектору держуправління до 2,5% ВВП з 3,5% ВВП у 2011 році. «Це наша гарантія стійкості», — заявив він.
Кабінет Міністрів також прогнозує скорочення витратної частини бюджету в частині повернення податку на додану вартість. У запропонованому проекті з бюджету на 2012 рік закладено повернення ПДВ на рівні 45,8 млрд. гривень, тоді як у поточному році цей показник сягає, згідно з даними, наведеними міністром фінансів України, понад 40 мільярдів гривень.
В уряді переконані, що перспективи розвитку української економіки не повинна визначати ціна на газ. Саме тому пріоритетним, за словами Азарова, повинен стати інноваційний розвиток держави. Таким чином, усі можливі кошти, як у бюджеті 2012 року, так і в перспективі усіх центральних фінансових планів держави до 2014 року, уряд має намір спрямовувати на фінансування програм енергозбереження та енергоефективності. «Подорожчання газу — це подорожчання для інших людей хліба, продуктів харчування і житлово-комунальних послуг. Саме тому ми так наполегливо сьогодні домагаємось справедливого перегляду газових угод з Російською Федерацією», — пояснив позицію уряду Азаров.
Щодо дохідної частини бюджету, то 2012 року уряд планує отримати 10 мільярдів гривень від приватизації державних підприємств. Крім того, як підкреслив Азаров, влада наступного року очікує зростання податкових надходжень до бюджету за рахунок зростання прибутковості підприємств.
«У цілому реалізація положень Податкового кодексу України принесе бізнесу додатковий інвестиційний ресурс близько 47 мільярдів гривень, — підрахував голова уряду. — В результаті чого ми очікуємо зростання прибутків підприємств на рівні 16,7%.» Свій оптимістичний прогноз в уряді пояснюють тим, що сподіваються, що 2012 року нарешті запрацюють стимулюючі механізми, які чиновники заклали в новому Податковому кодексі. Адже, за словами Азарова, наступного року ставка податку на прибуток знизиться ще на 2%, вона становитиме вже не 23%, як у 2011-му, а 21%. Крім того, за словами прем’єра, продовжаться «податкові канікули» на сплату податку на прибуток для новостворених та малих підприємств. Азаров підкреслив, що 2012 року також діятиме ряд преференцій та податкових пільг для індустрій, які є для держави пріоритетними. До числа останніх, за визначенням голови уряду, належать кораблебудування, літакобудування, машинобудування для агропромислового комплексу, легка промисловість, а також підприємства, які надають готельні послуги.
Експерти вже встигли оцінити запропонований урядом проект. Так керівник групи радників голови Національно банку України Валерій Литвицький назвав макроекономічну основу держбюджету на 2012 рік цілком реалістичною. «Ми вважаємо, що те, що уряд заклав у проекті держбюджету, зроблено правильно, — цитує слова експерта інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна». — Я вважаю, що прогноз курсу, який закладається в проект держбюджету, відповідає настроям на курсову стабільність і реалістичній оцінці тих викликів, які можуть з’явитися в другому півріччі Я особисто цей підхід підтримую».
Утім, Литвицький не заперечував, що темп росту ВВП на рівні 5-6% — це «супервисокий темп росту для економіки, яка перебуває на рівні загрози скорочення світової торгівлі в рази». При цьому Литвицький відзначає важливість стримування показника інфляції, закладеного урядом в проекті бюджету. «Якщо піде висока інфляція, вище 10%, іноземний інвестор не піде в Україну... Інфляція 10% і вище — це інфляція, яка з’їсть ВВП, з’їсть реальні доходи... Тому курс, який окреслив уряд в останні два роки на зниження інфляції, центральний банк буде підтримувати», — сказав Литвицький.
КОМЕНТАРI
«ГОЛОВНЕ — НЕ ПІДДАТИСЯ СПОКУСІ БУТИ НА КОРОТКОМУ ЛАНЦЮЖКУ ПЕРЕДВИБОРЧОГО ПОПУЛІЗМУ»
Борис КУШНІРУК, економічний експерт:
— Спочатку була інформація, що уряд намагатиметься зробити бюджет консервативним, виходячи з песимістичного сценарію розвитку. І підстав для цього достатньо: непроста економічна ситуація у світі. Тож існує ризик, що надходження до бюджету різко обмежаться. З огляду на це, на мій погляд, прогнозоване урядом зростання доходної і витратної частини не зовсім відповідає песимістичному сценарію розвитку економіки. Песимістичний сценарій розвитку — дай Боже, щоб країна отримала 2012 року бюджет, подібний до бюджету цього року. Тому головне завдання на наступний рік, на мій погляд, — правильно перерозподілити видатки. Варто пам’ятати і про зростання витрат із бюджету на обслуговування державного боргу. Загалом же озвучений урядом бюджетний сценарій на 2012 рік може бути, але за умови, що світова економіка не скотиться вниз під натиском другої хвилі кризи.
Тож щоб бюджет-2012 був оптимальним, уряд не має забувати про суттєвий ризик економічних ускладнень. Саме неоптимістичні новини зі світових ринків можуть понизити експортні надходження. Цілком імовірне й зниження бюджетних доходів від імпорту товарів (ПДВ і мито). Що в такій ситуації роботи? Не мій погляд, головне — не піддатися спокусі бути на поводі передвиборчого популізму, бо 2012 рік буде роком виборів. А витрачаючи зароблене бюджетом, уряду варто до основних статей обов’язково долучити напрям енергозбереження.
«ВАРТО ДУМАТИ ПРО ОБСЛУГОВУВАННЯ НАЯВНИХ БОРГІВ ТА УНИКАТИ НАРОЩУВАННЯ НОВИХ»
Володимир ЛАНОВИЙ, доктор економічних наук, президент Центру ринкових реформ:
— Навряд чи держава отримає річне зростання 5,5% ВВП, бо сьогодні влада стискає грошові потоки, вилучаючи кошти з економіки. Підтвердження тому — ситуація на кореспондентських банківських рахунках, де сьогодні практично немає грошей або їх кількість мінімальна. Саме через це банки так активно продають зі своїх запасів долари, щоб отримати гривню. Для підприємств усі ці дії означають брак коштів, або, іншими словами, фінансового «кисню». За таких умов говорити про розширення виробництва бізнесу та вливання приватним сектором інвестицій в економіку важко. Тому завдяки діям підприємців ВВП суттєво зростати не буде. А самостійно держава не може, як в радянські часи, проводити індустріалізацію, щоб за п’ятирічку на кілька відсотків підняти показник економічного зростання. На мій погляд, ще цього року треба очікувати зниження показника ВВП порівняно з попереднім, а в наступному — зростання буде ще нижчим.
Європейська криза, яка відновилася 2011 року, продовжиться 2012 року. Тож погіршення кон’юнктури світової економіки українським експортерам не уникнути. Як наслідок, виникнуть проблеми на валютному ринку всередині країни. За таких умов уряду варто думати про обслуговування наявних боргів і уникати нарощування нових.
Напевно, обмежуватимуться й соціальні видатки, що позначиться на економіці. Намагання збалансувати інфляцію за рахунок зменшення народного споживання пізніше вилізе боком щодо показника довгострокового зростання.
«ІНФЛЯЦІЮ ДЕЩО ЗАНИЖЕНО, АЛЕ ІНШІ ПОКАЗНИКИ — ЦІЛКОМ РЕАЛЬНІ»
Ярослав ЖАЛІЛО, президент Центру антикризових досліджень:
— Інфляція, мені здається, дещо занижена. Але це стандартна практика при формуванні бюджетів у будь-які часи. Прогноз інфляції — це психологічний показник, на основі якого в суспільстві формуються інфляційні очікування. Крім того, за рахунок його підвищення пізніше можна отримувати інфляційний податок до бюджету. Досягнути інших макроекономічних показників, репрезентованих урядом, цілком реально.
Найбільший ризик для виконання бюджету 2012 року — макроекономічний. Якщо все-таки відбудеться наступна хвиля світової кризи, хоча я її не прогнозую, то вона однозначно може зменшити темпи зростання ВВП. Тож існує ризик для наповнення дохідної частини бюджету. Хоча його ймовірність, на мій погляд, не досить велика. Другий момент — фінансування видаткової частини з дотриманням дефіциту бюджету в межах 2,5%. Це означає, що доведеться зменшувати соціальні видатки. І ось тоді можуть виникнути соціальні негаразди. А оскільки 2012 року в Україні відбудуться вибори, то існує дуже велика спокуса проводити популістську політику. Не варто відмовлятися й від режиму економіці. Будь-який із попередніх українських бюджетів так чи так упроваджував цей термін. Відновлення економіки відбувається повільно, викликів багато, потрібні гроші на погашення держборгу, на фінансування Євро-2012 тощо. Тож наступного року має бути раціоналізація бюджетних видатків.
«ТРЕБА ОБЕРЕЖНО ПІДВИЩУВАТИ ВИДАТКОВУ ЧАСТИНУ БЮДЖЕТУ»
Олександр ЖОЛУДЬ, економіст Міжнародного центру перспективних досліджень:
— Закладені цифри досягнути можливо, бо макроекономічні показники сьогодні цьому сприяють. Хоча є великі ризики погіршення світової економічної ситуації, що позначиться на Україні, — зменшення притоку капіталу та падіння експорту. Збалансованим бюджет не буде, бо в проекті документу вже є дефіцит. На мій погляд, криза не завершилася. Тому 2012 року уряду варто обережно підвищувати видаткову частину бюджету, розібратися з наявними державними боргами й менше позичати.
«БЮДЖЕТНА ПІДТРИМКА БІЗНЕСУ ЗАЛИШАЄТЬСЯ НЕВТІШНОЮ»
В’ячеслав БИКОВЕЦЬ, перший віце-президент, генеральний директор Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України:
— Щодо питань, які обговорювали на початку цього тижня в рамках двосторонніх консультацій між урядовою стороною і стороною підприємців та роботодавців, то у державному бюджеті на 2012 рік на реалізацію програми сприяння розвитку малого підприємства і його мікрокредитування суму до виділення заплановано таку ж, як і на 2011 рік. Тобто 10,3 мільйона гривень виділятимуть на мікрокредитування суб’єктів малого підприємництва для започаткування та ведення власної справи. І ще, якщо я не помиляюся, заплановано виділити 3,6 мільйона гривень на виконання заходів щодо дотримання національної програми сприяння розвитку малого підприємництва. Тому говорити про будь-яке збільшення бюджетної підтримки сектора підприємництва наступного року не випадає. Ситуація залишається на тому ж рівні, що й цього року.
Звичайно, говорити про підтримку малого бізнесу в Україні, коли в бюджет закладено на це лише 10,3 мільйона гривень, просто смішно. Тільки міський бюджет Києва асигнує кошти, які уряд запланував поділити на всю державу. Тому ця сума однозначно повинна бути хоча б у 20—30 разів більшою.
Утім, найважливіша проблема навіть не в сумах, які держава виділяє на підтримку нашого сектора, а в так званих правилах гри щодо їх освоєння. Адже ситуація цього року досить плачевна, і ми боїмось, що вона знову повториться наступного року. Адже надворі вже вересень, а ця програма, про яку ми говоримо, ще й досі не стартувала. Тобто ситуація така: номінально кошти у бюджет закладено, але реально не зазначено механізму їх виділення та освоєння. Над ним почали працювати лише після 27 липня (!) цього року.
У бізнесу є цілком слушні побоювання, що цього року знову повториться минулорічна ситуація. Коли в бюджеті було передбачено кошти, але процедура механізму їх надання так затягнулась, що до кінця року кошти не були освоєні. Схоже, що цього року розігрують схожий сценарій. До кінця бюджетного року залишилось трохи більше як три місяці, а держава й досі не показала нам механізму виділення коштів на мікрокредитування та підтримку малого підприємництва.
Тож, окрім суми фінансування програм підтримки малого та середнього бізнесу, у нас першочерговою є вимога оптимізувати процес виділення цих коштів підприємцям, щоб механізм надання грошової підтримки з’являвся не наприкінці року (29-30 грудня) з надією на те, що люди не встигнуть їх освоїти і вони залишаться у бюджеті, а на початку бюджетного року.
