Міжнародний валютний фонд (МВФ) попередив світову спільноту про високу вірогідність повторення фінансової кризи. Іншими словами, одна з провідних міжнародних фінансових організацій закликала уряди всіх країн активніше розв’язувати свої економічні проблеми, щоб мінімізувати для себе та своїх громадян наслідки глобального економічного спаду, який, найімовірніше, принесе з собою друга хвиля фінансових неприємностей. Прислухатися має й Україна, адже дестабілізуючих факторів у нас і без світової кризи вистачає. Чого лише варті зміни настроїв інвесторів (які відображають міжнародні інвестиційні рейтинги), пожвавлення девальваційних настроїв у суспільстві, неотримання кредиту від МВФ тощо! Та ще й ось-ось — парламентські вибори. Як у таких умовах утримати економічну стабільність — в ексклюзивному інтерв’ю «Дню» віце-прем’єр-міністра України, заступника голови Партії регіонів Сергія ТІГІПКА:
— Днями ви презентували зміни до податкового законодавства, які передбачають скорочення з 23-х до дев’яти податків. Але загалом вони не дають додаткових прибутків бюджету. Поясніть, навіщо було це робити?
— Прямих додаткових доходів від цього бюджет не отримає. Але бізнес отримає спрощення податкового законодавства, а держава — спрощення адміністрування податків. Загалом такий крок не тільки сприятиме дерегуляції підприємницької діяльності, а й покращить міжнародні рейтинги України щодо простоти ведення бізнесу. Значить, будуть доходи, тільки непрямі.
— І все-таки, чому ви пішли на цей крок? Адже обіцянка про спрощення адміністрування податків схожа більше на чергову передвиборну обіцянку «авансом» бізнесу, адже невідомо, чи виконають її після виборів.
— Цей законопроект обговорюється з громадськістю вже кілька місяців. Кроки щодо спрощення адміністрування необхідні насамперед бізнесу, і зволікати з цим питанням не варто. Активізація його обговорення зумовлена тим, що хочемо, аби до виборів запропоновані зміни розглянути на Кабміні й передати документ до парламенту. І вже депутати нового скликання можуть прийняти його ще до кінця 2012 року. Взагалі, вибори — це унікальний час, коли всі мобілізовані й потрібні країні рішення приймаються швидше.
— Сергій Леонідович, сьогодні питання номер один для бізнесу — завершення земельної реформи. Депутати відмовилися продовжувати мораторій на продаж сільськогосподарських земель, але й не відмінили його. Де-факто наступного року має відкритися вільний ринок землі. Ваш прогноз: за таких умов можна відкривати цей ринок з 1 січня 2013 року? Ви «за» чи «проти» продовження земельного мораторію? І чому?
— Відкривати ринок землі ще не можна. На мій погляд, щонайменше на один рік треба продовжити дію мораторію на продаж сільськогосподарських земель. Спочатку треба випробувати в пілотному режимі, як працюватиме нове земельне законодавство, а далі впроваджувати його по всій країні. Права на помилку немає. Земельна реформа — дуже важлива і для людей, і країни, тому поспішати не варто. Люди можуть як заробити, якщо буде створено прозорий ринок, так і програти, якщо правила будуть недосконалими. Тому краще сім разів відміряти й один — відрізати. Адже успішне проведення земельної реформи — це основа для появи середнього класу на селі.
— Ви підтримуєте продаж землі юридичним особам чи, можливо, бачите інші механізми врегулювання цього спірного питання?
— Купівлю-продаж землі юрособам можна дозволяти, але за умови, що всі спірні моменти будуть вирішені, а новий механізм буде випробуваний на пілотних проектах на практиці. Тому 2013 рік має бути пілотним для земельної реформи.
Тепер про нинішній стан речей. Зараз великий і середній бізнес нормально працюють із механізмом оренди земель. Цей механізм потрібно удосконалити. Адже, коли земля здається для обробітку орендарю на два — три роки, то це може стати сигналом для недобросовісних інвесторів — «Грабуй і не турбуйся про її якість». Цю практику треба змінювати. На мій погляд, слід удосконалити механізм довгострокової оренди: посилити контроль за якістю землі, за дотриманням сівозміни й паралельно дати бізнесу більше часу, щоб вкладені кошти окупилися. Треба сформувати механізм, який би дозволив власнику землі торгуватися з орендарем за вищу орендну ставку, але, з іншого боку, в орендаря має бути гарантія, що вкладені кошти він зможе окупити. А досягнути цього можна тільки завдяки довгостроковій оренді.
— Ваш прогноз: що чекає на гривню (девальвація чи ревальвація) до кінця цього і в 2013 році?
— Я не прихильник постійної підтримки експортерів за рахунок здешевлення гривні. До кінця року курс гривні буде стабільним. А на наступний рік оптимальний курс передбачений проектом бюджету: 8,2 гривні за долар — це той максимум, який НБУ може дозволити собі в 2013 році. Валютних резервів на підтримку гривні в НБУ вистачає: запас дозволяє протриматися три місяці взагалі без експортної виручки.
— Аби зменшити тиск на гривню і для економії резервів НБУ, можливо, доцільно ввести частковий продаж валюти експортерами?
— Такий механізм не завдасть шкоди бізнесу, якщо частка обов’язкового продажу становить не більше 50%. Але все одно, це — адміністративне втручання в бізнес, і не ринковий механізм. Він використовується в разі виникнення серйозної проблеми. Зараз підстав для введення обов’язкового часткового продажу валюти експортерами немає.
На мій погляд, діяти треба інакше — покращувати інвестиційний клімат. На це сьогодні спрямований закон про індустріальні парки, три закони про стимулювання інвестицій, спрощення порядку реєстрації нерухомості. Розглядається зменшення єдиного соціального внеску. Завдяки цим та іншим крокам можна збільшити приплив інвестицій та валюти в країну.
— Ви кажете про залучення інвестицій, а лідер опозиції Арсеній Яценюк говорить, що з України на 15 мільярдів доларів виходить більше валюти, ніж заходить. На вашу думку, як можна зупинити відтік капіталу в офшори?
— Якби такий дисбаланс справді був, то ситуація з курсом гривні була б іншою. Тому ці оцінки перебільшені. А тепер до причин. На мій погляд, головна причина відтоку капіталу за кордон — надмірне адміністративне втручання контролюючих відомств у бізнес-діяльність. Друга причина — недосконалість судової системи. Саме тому бізнесмени й намагаються працювати у країнах застосування англійського права, щоби захисти свій бізнес. Це свідчить про те, що сьогодні ще не вдалося до кінця захистити інвесторів від несправедливих рішень судів. Тому треба якомога швидше завершувати судову реформу, аби бізнес отримав залізні гарантії дотримання права власності в Україні.
— Чи обійдеться Україна цього року без зовнішніх запозичень?
— До нового року запозичувати важко, навіть із технічної точки зору плани із запозичень залежать від результату виборів: якщо після виборів вдасться пришвидшити реформи і це нормально сприймуть інвестори, то Україна може власними силами впоратися, без жодної допомоги.
— А потреба запозичувати є чи ні?
— Ми не повинні збільшувати дефіцит бюджету. І головна причина цього — не умови МВФ. Треба розуміти, хоч які б були потреби, але позичене треба віддавати.
— Саме 2013 рік і буде таким піковим щодо повернення міжнародних позик, чи не так?
— Так. Але якщо інвестор побачить правильні сигнали, тобто реформи, від України, то з’явиться можливість рефінансувати взяті кредити під ще нижчий відсоток.
Щоби впоратися з піковими поверненнями зовнішніх боргів у 2013 році, потрібна економічна стабільність та бюджет із невеликим дефіцитом (1,65% ВВП без дефіциту НАК «Нафтогаз Україна»). Для Європи це буде хороший сигнал, що Україна діє правильно.
— Але це за умови, що в НАКу розпочнуться реформи?
— Дефіцит «Нафтогазу України» зменшиться й завдяки скороченню споживання російського газу. Цього року зменшення споживання становило 2,5 мільярда кубометрів. 2013 року планується скоротити споживання ще на 2 — 2,5 мільярда кубометрів. Тобто поступово НАК виходить на скорочення дефіциту свого бюджету.
— Ви керівник публічної виборчої кампанії Партії регіонів. Чим, на вашу думку, викликано, що ця виборча кампанія така брудна?
— На мій погляд, певні порушення є — причому з усіх боків, але про масові порушення не варто говорити. Багато в чому ці порушення породжені поверненням мажоритарки. Сьогодні Партії регіонів менше за все потрібні порушення. Адже всі рейтинги, навіть міжнародні, дають нам перевагу над іншими партіями з відривом на 7—8%. Тому ПР абсолютно зацікавлена, щоб вибори пройшли чесно.
— І все-таки, попри вашу зацікавленість, особисто я була свідком, як від одного з ваших кандидатів на Західній Україні роздавали футболки, флешки, олівці. Подібний «набір» (в тому числі й продуктовий) для електорату роздають й інші партії. І це при тому, що діє закон про заборону підкупу виборців. Хіба це не елементи брудної кампанії?
— В жодному партійному штабі ПР ви не знайдете якогось плану чи програми з роздачі таких наборів виборцям. Цього немає. А що стосується окремих випадків, то треба розбиратися. Тому що сьогодні в регіонах також є чимало провокацій проти нас. Багато кому не подобається наш рейтинг.
Але загалом такі випадки можуть бути. Я цього не виключаю. І головна причина тут — бідність та дефіцит політичної культури .
— Ще одне до розмови про прозорість виборчої кампанії. Багато запитань у експертів та опозиції викликає формування списків виборчих комісій. Навіть при наявності жеребкування у виборчі комісії пройшло багато представників дрібних партій, про які мало хто чув, в той час як від опозиції, УДАРу чи інших прохідних (за словами експертів) партій майже ніхто не потрапив. Кажуть, що ці кандидати підставні від ПР.
— Є закон, за яким формувалися виборчі комісії, і приймався він конституційною більшістю, тобто голосували ПР і опозиція. Далі. Якби були порушення, про які ви говорите, то вже б лунав галас, крик і були б позови до судів.
— За підсумками результатів виборів Партія регіонів планує отримати більшість у парламенті. А чи ставите перед собою завдання отримати з допомогою своїх колег «по цеху», наприклад, комуністів, конституційну більшість у 300 голосів?
— Впевнений, що за підсумками результатів виборів Партія регіонів зможе самостійно сформувати більшість. А про конституційну більшість можна говорити не раніше, ніж після завершення виборів. Швидше за все, більшість у парламенті може поповнитися мажоритарниками. Адже навіть серйозні опозиціонери після кількох місяців, проведених у Раді, побачать, що бути в опозиції — не дуже конструктивно, адже вони не зможуть серйозно впливати на законодавчий процес. У цьому разі єдиний варіант, щоб тебе почули, — це приєднатися до більшості.
— Експерти говорять, що одна з причин отримання ПР конституційної більшості — повернення до парламентсько-президентської республіки та проведення президентських виборів 2015 року в парламенті. Ваш коментар.
— Я проти цього. Ми вже бачили, як працює парламентсько-президентська Україна. Це — менше персональної відповідальності перших осіб та погіршення ситуації для країни, яка планує проводити серйозні економічні реформи.
— Посол ЄС в Україні Ян Томбінський заявив, що в Україні є політичні в’язні, зокрема, Юлія Тимошенко. При цьому, говорить він, «так само, як Юлія Тимошенко є в’язнем, так і Україна стає в’язнем Юлії Тимошенко». Який вихід із ситуації ви бачите?
— Проведення демократичних виборів в Україні має набагато важливіше значення для Європи та США, ніж вирішення справи Тимошенко. Хоч із ким зі світових політиків доводилося розмовляти, всі визнають, що, за українським законодавством, порушення з її боку були, й вони очевидні. Єдине, що дорікають Україні, — це вибірковість правосуддя. Тому, на мій погляд, зараз набагато важливіше послати сигнал Європі та США, що в Україні відбулися чесні, демократичні вибори. І тоді ситуація може змінитися. Я б дуже не хотів бачити ситуацію, коли справу Тимошенко хтось використовує для тиску на Україну.
— Зараз Україна перебуває у стані невизначеності: рух у напрямку ЄС поки що призупинився, натомість Росія постійно припрошує в Митний союз та ЄЕП. Як вважаєте, який із цих двох напрямків зрештою обере Україна?
— Початок роботи зони вільної торгівлі з країнами СНД, на мій погляд, — абсолютно розумне рішення, яке ніяким чином не суперечить руху України в Європу. Нам потрібно дотримуватися шляху європейської інтеграції. Тим більше, що в цьому напрямку вже багато зроблено. Україна тримає курс на Європу, бо ми європейці й маємо там бути.
— У Грузії завершилися вибори, на яких несподівано перемогла опозиція. Як вважаєте, які уроки з цього треба винести, в тому числі й Україні?
— Найголовніше, що у Грузії влада вперше передається демократично. Й це ще раз підтверджує, що політики, які починали дев’ять років тому реформи в цій країні, є професійними, чесними, сучасними. З іншого боку, непопулярні реформи, які вони проводили, аби вивести Грузію з кризи, коштували багатьом із них рейтингів. Але, попри це, вони робили свою справу.
— Може, ПР варто повчитися у грузинів?
— Якщо ПР проведе в Україні аналогічні грузинським реформи, то ми готові через дев’ять років передати владу опозиції.
