Світовий банк пропонує уряду України передати місцевим та районним органам влади більше повноважень для планування та розподілу коштів у сфері охорони здоров’я та освіти. В оприлюдненому звіті фахівці банку зазначають: щорічно Україна витрачає 10% ВВП на такі потреби, що не менше, ніж інші європейські країни. Однак український результат, як не парадоксально, значно гірший.
«Ми не говоримо про необхідність скорочення витрат на охорону здоров’я і освіту. Ми говоримо про необхідність їхнього ефективнішого використання», — вказує економіст СБ Пабло Сааведра. Сьогодні Україна значно випереджає країни Євросоюзу, Японії, Канади та США за кількістю лікарень, лікарів, медсестер і койко-місць на 100 тисяч населення. Не знижується й чисельність освітян, в той час як кількість учнів скоротилася за останні роки на 25%.
На думку експертів СБ, головна проблема полягає в тому, що у розподілі виділених коштів на місцевому рівні активну участь беруть профільні міністерства, які ще оперують застарілими радянськими нормами. Відтак, за нинішніх умов не можна визначити реальну вартість одиниці наданої послуги. Тому починати реформування нам радять саме з переходу від фінансування койко-місць і шкільних місць (кількісних показників) до визначення вартості освітніх та медичних послуг і подальшого виділення коштів на певний результат.
На думку Сааведра, головною структурною одиницею у реформуванні розподілу «оздоровчих» та «освітніх» коштів повинен стати район. Саме на його базі експерт радить об’єднувати сільські лікарні в одну. Укрупненню підлягають і сільські школи, які сьогодні все частіше стають малокомплектними. В зв’язку з цим, у селах пропонується залишати початкову школу, а старшокласників вчити у тих-таки районах, тобто райцентрах. Пропонована реформа дозволить щорічно економити «на здоров’ї» до 0,6% від ВВП, а на освітi — до 1%. Отриманий ресурс можна надалі інвестувати у ці ж сфери, говорить Сааведра.
