Сьогодні планета відзначає Всесвітній день прав споживача. Відлік історії цього «свята» ведеться з 15 березня 1962року, коли президент США Джон Кеннеді, виступаючи зі зверненням до Конгресу та об’єднань споживачів, вперше проголосив чотири основні права споживача: право на безпеку, на одержання інформації, право на вибір та право бути вислуханим. Згодом, за ініціативою Всесвітньої організації союзів споживачів (Consumers International), до переліку прав споживача було додано ще чотири: право на задоволення базових потреб, право на компенсацію, право на споживчу освіту та право на здорове довкілля.
Варто зауважити, що офіційно Всесвітній день захисту прав споживача вперше відзначався 15 березня 1983 (через 21 рік після виступу Кеннеді) під егідою Всесвітньої організації союзів споживачів (CI). А ще через два роки, у 1985-му, було ухвалено «Керівні принципи Організації Об’єднаних Націй для захисту інтересів споживачів». У 1997році їх підписала й Україна.
Ми фактично стали першими серед республік колишнього Радянського Союзу, хто прийняв Закон «Про захист прав споживачів». Сьогодні над цією проблематикою в Україні працюють Держспоживстандарт, Антимонопольний комітет та Державна житлово-комунальна інспекція. Втім, ще до утворення на державному рівні відповідних структур у великих містах України почали створюватися недержавні громадські організації, що переймались питаннями відстоювання прав українського споживача. 1989 року була зареєстрована громадська організація «Українська асоціація споживачів», а в 2003-му розпочала роботу ГО «Експерт». У цілому сьогодні налічується декілька десятків громадських організацій та ініціатив, які працюють над цією проблематикою.
Щодо актуальності та доцільності роботи таких структур сумнівів не виникає. Особливо загострилась проблема прав споживача на українському ринку за останні два-три роки. Кризовий час 2008—2009років призвів до того, що, з одного боку, в людей поменшало грошей, що змусило їх прискіпливіше ставитися до вибору тих чи інших товарів, з іншого— покупець переорієнтовується на не дуже якісну, зате дешевшу продукцію... Втім, навіть поява симптомів оздоровлення внутрішнього споживання, про що, за даними Інформаційно-аналітичного центру Forex Club, свідчить зростання у січні цього року об’ємів роздрібної торгівлі на 11,1%, не означає вирішення проблеми дотримання прав споживача в Україні.
Адже, мабуть, не знайдеться жодного українця, який бодай раз не виходив із магазину із зіпсованим настроєм. Проте часто українці сприймають порушення своїх прав споживача як буденні речі. Доказ тому — споживче дослідження, присвячене обслуговуванню в українських супермаркетах, проведене у рамках спільного проекту ЄС та ПРООН «Спільнота споживачів та громадські об’єднання». Під час якого аналітики, дослідивши 81супермаркет, дійшли висновків, що Україні ще треба добряче попрацювати у сфері дотримання прав споживача.
Перше питання — якість товарі та послуг. Так, нещодавно фракція «БЮТ-Батьківщина» звернулась до голів парламентських фракцій з пропозицію створити Тимчасову спеціальну комісію з питань моніторингу та аналізу законодавчого забезпечення виробництва і постачання населенню України якісних і безпечних продуктів харчування.
Як зазначається в повідомленні прес-служби фракції, останнім часом до народних депутатів почали масово надходити звернення громадян, у яких йдеться про те, що внаслідок споживання неякісних продуктів харчування у громадян, особливо у дітей, виникають важкі захворювання.
«У нас склалася ситуація, коли за продаж населенню шкідливих для здоров’я продуктів харчування відповідальності взагалі ніхто не несе. Як наслідок, згущене молоко, яке містить чи не весь набір небезпечних для здоров’я речовин з «таблиці Менделєєва», широко реалізується в торговій мережі. В окремих ковбасних виробах деяких виробників важко знайти натуральне м’ясо. Все більше і більше нарікань на якість дитячих молочних продуктів та інше», — розповідає голова фракції «БЮТ-Батьківщина» Іван Кириленко.
У зв’язку з цим нардеп вважає вкрай необхідним переглянути існуючу нормативну законодавчу базу в сфері виробництва, переробки, зберігання, реалізації, а також імпорту окремих видів продовольства, суттєво її вдосконалити; посилити відповідальність за якість того, що споживає нація; запровадити більш високі сучасні стандарти, в тому числі надати пріоритет органічному землеробству.
Втім, якість — ще далеко не остання проблема українського споживача. Залишає бажати кращого й рівень сервісу вітчизняних торговельних мереж. Вищезгадане дослідження показало — українські споживачі не мають найелементарнішого і найнеобхіднішого: майже в усіх українських супермаркетах немає туалетів. У дефіциті продовжують залишатися пандуси для інвалідів, дитячі кімнати та візки з дитячими сидіннями.
Багато зауважень і щодо того, наскільки правильно проставлена ціна в торговельному залі — дуже часто вартість, яка вибивається в чеку, не збігається з ціною на прилавках. Це може свідомо робитися магазином, щоб заплутати покупця, пояснюють експерти. Інше не менш болюче питання — відсутність контрольних терезів. Адже покупець не має змоги в торговельному залі перевірити — чи його не обважили.
Фахівці запевняють: багато в чому низький рівень обслуговування залежить від нас самих, від рівня вимоги споживачів. Адже, як показало дослідження, лише 5 % українців готові активно відстоювати свої порушені права. «Дослідження доводять, що рівень задоволеності обслуговуванням у споживачів в Україні відчутно вищий, ніж у Європі, — каже провідний експерт із питань захисту прав споживачів проекту CSCN Наталія Бородачова,— І це європейських експертів дуже дивує. Причина ж проста: рівень очікувань в українців ще дуже низький. Нам ще потрібно зрозуміти: порушення прав споживачів не можна вважати нормальним явищем».
