Чутки про прострочену заборгованість, отже, про складне фінансове становище агропромбанку "Україна" ходять давно. Й, очевидячки, перебільшені. Банк буде й надалі квітнути, оскільки це колишня державна фінансова інституція й зараз у значній мірі є державною власністю. Отже, боротися з труднощами, які зустрічаються на її шляху, треба всенародно, всім активом платників податків. Про це, зокрема, йшлося під час візиту Президента Леоніда Кучми до вказаного банку.
Виступаючи минулої середи на цій зустрічі, голова правління банку Віктор Кравець визнав, що суттєво зменшити прострочену заборгованість 1997 року так і не вдалося. З 95 млн. грн. до 33 млн. грн. зменшилася лише прострочена заборгованість за позичками клієнтів банку. А ось за позичками, які видаються час від часу згідно з урядовими постановами та розпорядженнями, вона залишається на тому ж рівні (на сьогодні - 50 млн. грн.).
Зокрема, банк "Україна" видав позичку в розмірі 25 млн. грн. державній акціонерній компанії "Хліб України" під гарантію Міністерства фінансів у вигляді векселя Держскарбниці. На сьогодні погашено лише 5 млн. грн. Як сказав В. Кравець, особливу занепокоєність викликає можливість приватизації цієї компанії, внаслідок чого держава може забути про свій борг, як це не раз вже траплялося.
Виходом з ситуації, що склалася, на думку Віктора Кравця, могло б стати запровадження до обігу векселів Держскарбниці на термін від 5 до 25 років, що дозволило б змінити структуру балансу банку та відтягти погашення заборгованості, не прирівнюючи її до безнадійної. В. Кравець вважає, що сьогодні багато підприємств зацікавлені у векселях Держскарбниці, через те, що їх обіг допоміг би розвантажити картотеку. За його словами, банк "Україна", спільно з фахівцями Мінфіну розробив схему векселів, а також готовий організувати обіг та виступити єдиним їх реєстратором. Не- погана, звичайно, ідея. Але ще кращу запропонувала прес-служба "України", яка розповіла у своїй заяві для преси з приводу візиту Президента до банку "Україна", що "на думку багатьох, без сільськогосподарського кредитування країна жити не зможе, тому й необхідно поповнення Агропромбанку з державних та інших джерел".
