Україна посіла 70-е місце з 82-х у рейтингу британського тижневика Economist за показниками підприємницької привабливості на 2008—2012 роки. У порівнянні з рейтингом на 2003—2007 роки піднялася на п'ять сходинок, але при цьому відстає від колишніх комуністичних країн Східної Європи, а також від Росії та Казахстану. Керівництво України обізнано з цією ситуацію і робить все, щоб змінити її на краще.
Громадськість отримала чергові президентські пропозиції щодо законодавчого врегулювання проблемних питань у сфері підприємництва. Після формування нової урядової команди їх одразу ж винесуть на розгляд Верховної Ради єдиним пакетом, як позачергові. Вдосконалити дозвільну систему, врегулювати ліцензійну і стандартизаційну сфери та реформувати механізм ринкового нагляду — головні тезиси запропонованих главою держави пропозицій.
За словами першого заступника голови Секретаріату Президента, представника глави держави у Кабміні Олександра Шлапака, вони містять дві основні ідеї. Перша передбачає скорочення системи держдозволів до 140 випадків. У Секретаріаті сподіваються: обмеження ліцензійного переліку виключить можливість свавілля органів виконавчої влади, а отже — дозволить вільніше дихати бізнесу. «Якщо комусь заманеться внести зміни у цей перелік, то доведеться пройти публічну процедуру розгляду даного питання у парламенті», — деталізує Шлапак. Друга пропідприємницька ідея полягає в тому, щоб сама необхідність отримання дозволів визначалася виключно ризиком для людини та навколишнього середовища. Є такий ризик — необхідна ліцензія або дозвіл, немає — то такі документи або не потрібні, або повинен застосовуватися так званий принцип «мовчазної згоди». Його сенс у тому, що подавши документи для отримання дозволу на ведення підприємницької діяльності і не отримавши позитивної чи негативної відповіді від дозвільних органів у визначений законом термін, підприємець має право починати роботу.
Багато клопоту завдає підприємцям нинішній порядок стандартизації та сертифікації, який виходить з того, що ці процедури поширюються майже на всі товари, вироблені в країні. Світова спільнота вже давно відмовилась від цього. В Україні ж такий застарілий підхід створює надзвичайно широкий простір для роботи контролюючих органів. Відтак кількість різноманітних перевірок постійно зростає, тоді як коефіцієнт їх ефективності фактично не змінюється. Тож, можливо, необхідно вже й у нас змінити правила стандартизації та сертифікації?
Але найбільший резонанс при ознайомленні громадськості з пакетом документів, спрямованих на полегшення долі підприємців, викликав проект закону «Про ринковий нагляд». З його допомогою пропонують запровадити європейські цивілізовані правила гри. «Ми намагатимемося припинити дублювання контролюючої функції великої кількості установ, які сьогодні працюють у цій сфері, і чітко установити певний порядок», — розповідає Шлапак. Розробники документу називають своє творіння революційним та пророкують йому нелегке проходження парламентськими та урядовими коридорами. Цей спротив пояснюють банальним небажанням адміністративної системи втрачати зручні важелі впливу. Народний депутат Ксенія Ляпіна вважає: «Це фактично закон про те, що держава на споживчому ринку здійснюватиме певний контроль, який майже заміняє собою різні види існуючих контролів... до яких вже звикли, і які часто неефективні. Це буде нормальний європейський рівень моніторингу і контролю споживчого ринку... Через нього можна побачити реальне джерело походження товару».
Розкриваючи суть президентських пропозицій, Шлапак не забув звинуватити кабмінівських чиновників у неуважному ставленні до малого та середнього бізнесу, нагадав і про ліквідацію Ради підприємців при Кабінеті Міністрів. Виконуючий обов'язки голови Держкомітету з питань регуляторної політики та підприємництва Костянтин Ващенко також критикував урядовців: «У нас в Україні, на жаль, жодного уряду не було, який можна було б вважати абсолютно лояльним до бізнесу. Кожен з них приймав рішення, що йшли всупереч логіці, яка повинна полягати у тому, що для наповнення бюджету не обов'язково посилювати тиск на бізнес. Можливо, потрібно навпаки — зменшити цей тиск, врегулювати відповідні процедури, щоб за рахунок збільшення кількості об'єктів підприємницької діяльності зростали податкові надходження». Однак, як член урядової команди, Ващенко мусить також звітувати про її досягнення. Тож він називає явним позитивом введення у дію принципу «єдиного вікна». Та Ляпіна з цим категорично не згодна. Мовляв, проїхавшись по Україні, на власні очі пересвідчилась — у більшості випадків простежується «фікція». Однак при цьому не з'ясувалося, чи ж винні у цьому ті, хто розробляв і починав здійснювати цю ідею («помаранчеві» уряди), чи нинішній уряд, який мав довести її до розуму.
